Ухвала суду № 58846568, 06.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 826/8165/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мамчура Я.С.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною і скасування реєстрації постанови,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправною і скасування реєстрації від 06.11.2015 р. постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року адміністративний позов було залишено без руху.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини цієї справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без руху.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог, з неї не вбачається, якими діями відповідача та положеннями оскаржуваної постанови порушені права позивача, а також до позовної заяви не додано копію паспорта позивача з відміткою про її місце проживання та довідки про присвоєння їй ідентифікаційного коду.

Дослідивши обставини справи колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

У ч. 1, 2 ст. 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, законодавством регламентовано порядок звернення до суду та вимоги до адміністративного позову, дотримання яких є необхідним для прийняття позовної заяви до судового розгляду та відкриття провадження у справі.

При цьому, слід враховувати, що позивач повинен навести в позовній заяві ті обставини і надати такі докази, що, як він вважає, підтверджують факт порушення його прав, за захистом яких він звертається до суду, а доведеність цих обставин і обґрунтованість доводів позивача має бути перевірена судом при здійсненні судочинства і вирішенні питання щодо задоволення позову або відмови в його задоволенні.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що в позовній заяві ОСОБА_2 зазначені всі обов'язкові реквізити, як того вимагає п.п.1-3 ч.1 ст. 106 КАС України, а також зміст позовних вимог і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у відповідності до приписів п.4 ч. 1 ст. 106 КАС України.

Таким чином, даний адміністративний позов відповідає вимогам адміністративного процесуального законодавства.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог з посиланням на конкретні норми законодавства, є помилковими та спростовуються матеріалами справи, а саме змістом адміністративного позову, в якому ОСОБА_2 посилається на норми Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою КМУ від 03.10.1992 р. № 731 та порушення відповідачем, який на її думку діяв поза межами наданих йому повноважень, пункту 6 вказаного Положення.

Крім того, колегія суддів вважає також помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не зазначено, яким чином порушено її право, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві ОСОБА_2 вказала, що акт, зареєстрований відповідачем, є нормативно-правовим і його дія поширюється також і на її права та обов'язки. Водночас, надання оцінки цим та іншим доводам позивача належить до компетенції суду при вирішенні питання щодо задоволення позову або відмови в його задоволенні.

Судова колегія також зазначає, що серед вимог до позовної заяви, які регламентовані статтею 106 КАС України, не зазначено такої вимоги як подання позивачем разом з позовною заявою копії паспорта з відміткою про місце реєстрації та довідки про видачу ідентифікаційного коду, а тому висновки суду першої інстанції про те, що неподання ОСОБА_2 зазначених документів при зверненні з позовною заявою є підставою для залишення позову без руху, є помилковими. Крім того, у ході підготовчого провадження, відповідно до ст. 110 КАС України, суд наділений повноваженнями витребувати у сторін додаткові документи, докази, які він вважає необхідними для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, у відповідності до ст. 86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального право, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення адміністративного позову без руху та обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого статтею 6 КАС України та статтею 55 Конституції України.

При цьому, судова колегія також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року - скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 07.07.2016 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Мамчур Я.С

Карпушова О.В.