Постанова № 58844906, 09.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 червня 2016 року

(14 год. 00 хв.)

Справа № 808/290/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр»

до: Запорізької митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень та стягнення суми переплати митних платежів.

19.01.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» (далі – позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі – відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі – відповідач 2), в якому позивач із урахуванням уточнень просить визнати протиправною відмову відповідача 1 у поверненні позивачу переплати митних платежів за ВМД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 у розмірі 99 194,22 грн.; стягнути з відповідача 2 переплату ввізного мита у розмірі 99 194,22 грн.; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої вимоги таким.

25.11.2015 позивачем на адресу відповідача було надіслано заяву від 25.11.2015 № 458 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 99 194,22 грн. з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства у м. Києві, та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарської діяльності», відкритого митному органу в уповноваженому банку. При цьому, позивач зазначив, що оскільки постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2015 по справі № 808/2755/15 (головуючий – суддя Максименко Л.Я.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2015, скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.04.2015 № 112050000/2015/000073/1, зазначені суми фактично є надмірно сплаченими. Листом від 07.12.2015 № 1442/11/08-70-25 відповідачем було відмовлено позивачу у поверненні надмірно сплачених коштів у розмірі 99 194,22 грн. з огляду на відсутність у відповідача підстав для такого повернення. На переконання позивача, зазначена відмова відповідача є протиправною, оскільки сплачені ним митні платежі за ВМД у розмірі 99 194,22 грн. з огляду на свій правовий статус є надмірно сплаченими, а відтак, позивач вправі вимагати їх повернення.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків до 22 лютого 2016 року.

Позивачем було усунено недоліки позовної заяви.

Вирішити питання про відкриття провадження в даній адміністративній справі у встановлений строк не видалось можливим у зв’язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні з 23.02.2016 по 28.02.2016.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

01.04.2016 до суду надійшли заперечення відповідача 2 на позовну заяву, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки висновок стосовно повернення позивачу помилково або надміру сплаченого ввізного мита на загальну суму 99 194,22 грн. на адресу відповідача 2 не надходив, а відтак, підстави для перерахування зазначених коштів на даний час у нього відсутні. Крім того, на переконання відповідача 2, позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки згідно з позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.02.2016 по справі № 804/14800/14, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів Державного казначейства України, а відтак, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

21.04.2016 до суду надійшли заперечення відповідача 1 на позовну заяву, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки подана позивачем заява від 25.11.2015 № 458 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 99 194,22 грн. була складена останнім із порушенням п. 1 Розділу ІІІ Порядку повернення надміру сплачених коштів (далі – Порядок), затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 25.09.2007 за № 1097/14364 а саме: до заяви не додано документи, що підтверджують загальну суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Таким чином, на переконання відповідача 1, позивачем не зазначено, з яких саме підстав ним зроблено розрахунок відносно суми надмірно сплачених платежів на загальну суму 99 194,22 грн. Крім того, відповідач 1 зважає на позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 02.02.2016 по справі № 804/14800/14 з подібних правовідносин, що у сукупності, на його переконання, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2016 закінчено підготовче провадження і за письмовою згодою представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2 справу призначено до судового розгляду на той самий день, а саме на 09.06.2015.

09.06.2016 судом було отримано клопотання представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2 про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У судове засідання 09.06.2016 особи, які беруть участь у справі, не прибули.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача зареєстровано як юридичну особу 28.11.2005 (а.с. 58). Згідно зі Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача 1 зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади 06.11.2014 (а.с. 73). Відповідача 2 зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади 01.12.2011, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 83).

До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належить оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69).

21.01.2015 між фірмою «АТ Електропорцелян Лоуни» (Чехія) (далі – Постачальник) та позивачем (далі – Покупець) було укладено контракт № 150121, відповідно до умов якого постачальник зобов’язувався поставити покупцю товар (ізолятори електричні керамічні) в обумовлені строки, в кількості та номенклатурі згідно з специфікаціями, які є його невід’ємними частинами, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього грошову суму в обумовлені строки.

Для розмитнення придбаного позивачем товару останнім на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № 112050000/2015, якій у подальшому відповідачем було присвоєно реєстраційний номер № 112050000/2015/005022 (а.с. 32-33). Митна вартість товару у зазначених ВМД була визначена позивачем за першим методом та склала 14 427,00 $.

07.04.2015 відповідачем за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації № 112050000/2015/005022 було прийнято рішення про коригування митної вартості товару 112050000/2015/005022 за резервним методом та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00144

09.04.2015 позивач подав до митного органу нову вантажну митну декларацію № 112050000/2015/005299, яку відповідачем було прийнято до митного оформлення. Платіж за ВМД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 склав 99 194,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.04.2015 № 367 (а.с. 31).

20.05.2015 позивач оскаржив до Запорізького окружного адміністративного суду рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.04.2015 № 112050000/2015/000073/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00144. Крім того, позивач просив суд зобов’язати відповідача повернути на рахунок позивача перераховану суму гарантії за платіжним дорученням від 07.04.2015 № 367 у розмірі 99 194,22 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2015 по справі № 808/2755/15 (головуючий – суддя Максименко Л.Я.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2015, було частково задоволено позов позивача до відповідача 1 про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, зобов’язання вчинити певні дії; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 07.04.2015 № 112050000/2015/000073/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.04.2015 № 112050000/2015/00144; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 10-25).

25.11.2015 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою № 458, в якій просив повернути суму надмірно сплачених коштів у розмірі 99 194,22 грн. (а.с. 27). Листом від 07.12.2015 № 1442/11/08-70-25 відповідач 1 відмовив позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 99 194,22 грн., оскільки, на його переконання, підстави для цього відсутні (а.с.28-30).

Оцінюючи правомірність відмови відповідача 1 у поверненні позивачу переплати митних платежів за ВМД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 у розмірі 99 194,22 грн., суд виходить із такого.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі – МК України), Податковим кодексом України (далі – ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 298 МК України митні платежі підлягають сплаті платниками податку до державного бюджету.

За приписами ч.ч. 2-5 ст. 301 МК України у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначається Порядком.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 4, 5 розділу ІІІ Порядку для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі – Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Для прийняття остаточного рішення про повернення коштів керівнику (заступнику керівника) митного органу подаються: супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1095/14362 (далі – Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі – Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), разом з документом, у якому відображаються результати перевірки.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви. За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Із наведених вище правових норм вбачається, що обов’язковою передумовою повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є прийняття митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Судом встановлено, що позивач 25.11.2015 звернувся до відповідача 1 із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 99 194,22 грн. (а.с. 27). Разом із зазначеною заявою позивачем додатково було надано: паперову копію МД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299; копію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2015 по справі № 808/2755/15; копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2015 (а.с. 10-25). При цьому, у позивача була відсутня заборгованість з податків, зборів, платежів, що підтверджується довідкою від 14.01.2015 № 214/10/0827-2300-10 (а.с. 26).

За результатами розгляду поданої позивачем заяви відповідачем 1 було надано лист від 07.12.2015 № 1442/11/08-70-25, зі змісту якого вбачається, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2015 по справі № 808/2755/15 про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 07.04.2015 № 112050000/2015/000073/1 виконано останнім. Натомість, підстави для повернення з бюджету сплачених митних платежів у розмірі 99 194,22 грн. відсутні (а.с. 22,23).

Враховуючи, що відповідач 1 не є розпорядником коштів, а також той факт, що позивач не скористався процедурою повернення сплачених митних платежів, визначеною ст. 264 МК України та Порядком (а саме не звернувся до відповідача 1 з заявою щодо прийняття висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів), натомість подав заяву про безпосередньо повернення митних платежів, суд дійшов висновку, що у відповідача 1 об’єктивно були відсутні законні підстави для такого їх повернення.

Таким чином, на переконання суду, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови відповідача 1 у поверненні позивачу переплати митних платежів за ВМД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 у розмірі 99 194,22 грн. не підлягають задоволенню, а, відтак, в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача 2 переплати ввізного мита у розмірі 99 194,22 грн., суд виходить із такого.

За приписами ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд України у своїй постанові по адміністративній справі з подібних правовідносин зазначив, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів Державного казначейства України, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів. У свою чергу, зобов’язання митного органу прийняти Висновок про повернення та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 02.02.2016 по справі № 808/14800/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Дніпропетровської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування рішення та стягнення мита, № 55870558 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Отже, враховуючи, що митні платежі у розмірі 99 194,22 грн., сплачені позивачем за ВМД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299, мають правовий статус надмірно сплачених, суд з метою захисту майнових прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов’язати відповідача 1 прийняти та направити відповідачу 2 висновок про повернення позивачеві переплати ввізного мита за ВМД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 у розмірі 99 194,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.

Відповідач 1 та відповідач 2 не надали достатніх та переконливих доказів і мотивів, за наявності яких суд мав би право відступити від правової позиції, викладеної у висновку Верховного Суду України.

У свою чергу, позивач, на переконання суду, обґрунтував та довів протиправність бездіяльності відповідача 1 щодо не прийняття висновку про повернення позивачеві надмірно сплачених митних платежів за митною декларацією від форми МД-2 від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 у сумі 99 194,22 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача 1 щодо не прийняття висновку про повернення позивачеві надмірно сплачених митних платежів за митною декларацією від форми МД-2 від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 у сумі 99 194,22 грн. є протиправною, а відтак, відповідач 1 зобов’язаний прийняти такий висновок. Таким чином, на переконання суду, в цій частині позов слід задовольнити.

Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме, у вищезазначеній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжними дорученнями від 11.01.2016 № 6 (а.с. 9) та від 03.02.2016 № 62 (а.с. 39) підтверджується сплата позивачем судового збору на загальну суму 2 865,91 грн. Враховуючи, що адміністративний позов слід задовольнити частково, сума, яка підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, становить 1 378,00 грн. (2 865,91 грн. (загальна сума сплаченого позивачем судового збору) – 1 487,91 грн. (частка суми судового збору, сплачена за вимогу майнового характеру, у задоволенні якої, на переконання суду, слід відмовити) = 1 378,00 грн.).

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 94, 98, 158 – 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» до Запорізької митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень та стягнення суми переплати митних платежів.

Зобов’язати Запорізьку митницю ДФС прийняти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» (код ЄДРПОУ 33921034) надмірно сплачених митних платежів за ВМД від 09.04.2015 № 112050000/2015/005299 у розмірі 99 194,22 грн. (дев’яносто дев’ять тисяч сто дев’яносто чотири гривні двадцять дві копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» (код ЄДРПОУ 33921034) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус