Рішення № 58841307, 07.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5778/16 Справа № 201/5256/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Єлізаренко І.А.

суддів Гайдук В.І., Калиновського А.Б.,

за участі секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Надра» на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Надра» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПАТ КБ «Надра» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що 28 жовтня 2014 року між ним та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір № 2055622 строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий», строком на 6 місяців. На виконання умов вказаного договору він передав, а відповідач прийняв на Вкладний рахунок наступний банківський метал - золото 999,9 проби, загальною вагою 559,66 грам, (17,99 тр. унцій золота), валюта вкладу золото; строк вкладу з 28 жовтня 2014 року по 28 квітня 2015 року. Одночасно з передачею цінностей він подав відповідачу ПАТ КБ «Надра» заяву про відмову від автоматичного продовження строку депозиту.Строк депозиту сплинув 28 квітня 2015 року. Після спливу строку депозиту, відповідно до умов договору, він неодноразово звертався до відповідача із проханням отримання готівкою вклад та нараховані проценти по ньому, однак станом на 11 квітня 2015 року сума вкладу та проценти йому не виплачені. Відповіддю уповноваженої особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_4 від 13 січня 2016 року за вих. №22-7-327 його повідомили, що кредиторські вимоги включені до сьомої черги на суму 451 447 грн. 52 коп., а тому просив стягнути з відповідача ПАТ КБ «Надра» на його користь грошові кошти за договором № 2055622 строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий» від 28 жовтня 2014 року в національній валюті у сумі 569 434 грн. 95 коп., суму нарахованих процентів в розмірі 1% річних 8 541 грн. 52 коп.; три відсотки річних від суми боргу у розмірі 16 334 грн. 20 коп.; суму інфляційного збільшення заборгованості 28 630 грн. 24 коп., а всього - 622 940 грн. 91 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 кошти за договором № 2055622 строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий» від 28 жовтня 2014 року, в національній валюті у сумі 569 434 грн. 95 коп., суму нарахованих процентів в розмірі 1% річних 8 541 грн. 52 коп.; три відсотки річних від суми боргу у розмірі 16 334 грн. 20 коп.; суму інфляційного збільшення заборгованості 28 630 грн. 24 коп., а всього стягнуто грошових коштів на загальну суму 622 940 грн. 91 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» просять рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 28 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір банківського вкладу №2055622 в банківських металах «Золотий», відповідно до умов якого позивач ОСОБА_3 передав, а відповідач ПАТ КБ «Надра» прийняв на вкладний рахунок наступний банківський метал - золото 999,9 проби, загальною вагою 559,66 грам, (17,99 тр. унцій золота), із виплатою 1% річних на суму вкладу, строком на 6 місяців (а.с.5).

На виконання умов договору позивач ОСОБА_3 передав банку 17,99 унцій золота, що підтверджується квитанцією №9194 від 29 жовтня 2014 року (а.с.7).

Одночасно із укладенням вказаного договору банківського вкладу позивач ОСОБА_3 написав заяву про відмову від автоматичного продовження строку депозиту (а. с. 6).

28 квітня 2015 року строк вкладу сплинув та після спливу строку позивач ОСОБА_3 звертався до відповідача ПАТ КБ «Надра» із вимогою про отримання вкладу та процентів від нього, однак, листом уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_4 від 13 січня 2016 року за вих. №22-7-327, позивача було повідомлено, що його кредиторські вимоги включені до сьомої черги на суму 451 447 грн. 52 коп. (а. с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції посилався на те, що позовні вимоги є обґрунтованими та в повному обсязі підлягають задоволенню, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту)одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути повязані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Така ж правова позиція викладені у постанові Верховного суду України №6-2001цс15 від 20 січня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається 28 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір банківського вкладу №2055622 в банківських металах «Золотий», відповідно до умов якого позивач ОСОБА_3 передав, а відповідач ПАТ КБ «Надра» прийняв на вкладний рахунок наступний банківський метал - золото 999,9 проби, загальною вагою 559,66 грам (17,99 тр. унцій золота), із виплатою 1% річних на суму вкладу, строком на 6 місяців (а.с.5).

На виконання умов договору позивач ОСОБА_3 передав банку 17,99 унцій золота, що підтверджується квитанцією №9194 від 29 жовтня 2014 року (а.с.7).

Одночасно із укладенням вказаного договору банківського вкладу позивач ОСОБА_3 написав заяву про відмову від автоматичного продовження строку депозиту (а. с. 6).

28 квітня 2015 року строк вкладу сплинув та після спливу строку позивач ОСОБА_3 звертався до відповідача ПАТ КБ «Надра» із вимогою про отримання вкладу та процентів від нього, та листом уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_4 від 13 січня 2016 року за вих. №22-7-327, позивача було повідомлено, що його кредиторські вимоги включені до сьомої черги на суму 451 447 грн. 52 коп. (а. с. 9).

З матеріалів справи вбачається 05 лютого 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року «Про віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних» рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2015 року №26 було розпочато з 06 лютого 2015 року процедуру виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з призначенням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ОСОБА_4 (а.с.36, 37).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра» до 05 червня 2015 року, включно (а.с.38).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року №113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладниками фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 05 червня 2015 року (а.с.39, 40).

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п.16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.6 ст.2 цього Закону України ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, повязаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобовязань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, частиною 1 цієї статті встановлено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно п.п.1, 2 ч.5 ст.36 Закону України під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку; звернення стягнення на майно банку; накладення арешту на кошти та майно банку.

Обмеження не поширюється на зобовязання банку щодо виплати коштів за вкладами за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні,

встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч.2 ст.46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

З матеріалів справи вбачається позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо повернення вкладу - 12 квітня 2016 року, тобто після запровадження Фондом тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Надра» - 06 лютого 2015 року та було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку (а.с. 3, 4).

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», після введення в ПАТ КБ «Надра» тимчасової адміністрації стягнення коштів вкладників унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачена вказаним Законом, а тому вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення з ПАТ КБ «Надра» на його користь коштів за договором банківського вкладу задоволенню не підлягають.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ПАТ КБ «Надра» підлягає задоволенню, а рішення суду від 05 травня 2016 року скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного ПАТ КБ «Надра» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Надра» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Надра» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Надра» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді