Ухвала суду № 58836537, 07.07.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

07.07.2016 Справа №461/1228/15-к

Провадження № 1-кп/607/655/2015

Тернопільський міськрайонний суду складі:

головуючої суддіВоробель Н.П.,

суддів Берегуляка Ф.Г. та Базана Л.Т.,

при секретарі Зубко О.Я.

під час розгляду у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012360050000046 від 22 листопада 2012 року, щодо:ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_3, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

за участі:

прокурора Маслюка О.П..,

захисника ОСОБА_4,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3

потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, -

встановив:

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вчергове продовжений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 18 травня 2016 року, закінчується о 00 год. 16липня 2016 року.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурорзаявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартоюза наявністю до цього підстав. Потерпілі, кожен окремо, підтримали позицію прокурора.

Захисник та обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожен окремо, заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просять змінити останнім запобіжний захід на такий, що не пов'язаний із триманням під вартою, при цьому ОСОБА_1 зсилається на незадовільний стан здоров`я, ОСОБА_2 на наявність в нього трьох неповнолітніх дітей та те, що не ухилявся від досудового слідства та не залишив межі України.Захисник вказує на те, що прокурор не навів інших додаткових ризиків, з 2008 року обвинувачені в КС «Християнській злагоді» не працювали і від цього часу порушень з їх боку не було; усі допитані судом потерпілі вказують на непричетність до злочинів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні перебувають під вартою понад рік.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала позиціюзахисту.

При вирішенні цього питання, суд виходить з того, щона даний час новихобставин, які б свідчили про зникнення або зменшення ризиків, які слугували підставою для обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суду не представлено. Мотиви, з яких приймалось рішення про продовження строків тримання цих обвинувачених під вартою,не змінились; ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують бути:

перебуваючи на волі, обвинувачені зможуть вчинити спроби переховуватись від суду, а також чинити незаконний вплив на потерпілих та свідків з метою схилення їх до давання неправдивих показань.

Висновок про наявність цих ризиків суд робить, виходячи з оцінки: тяжкості покарання,яке загрожує обвинуваченим у випадку визнання судом їх винуватими у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких та особливо тяжких; ОСОБА_1 під час досудового слідства ухилялася від слідства та була оголошеною в розшук; органом досудового розслідування зафіксовано, що ОСОБА_11 у телефонній розмові висловлював намір переховуватись від суду. Розмір майнової шкоди відповідно до обвинувального акту, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вцілому становить 4 980 348,91 грн.

Аргументи сторони захисту, наведені вище, вказанихризиківненівелюють.

Дані, щодо неможливості перебування ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою за станом здоров`я, відсутні.

Застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, для запобігання зазначеним ризикам, на переконання суду, не є достатнім.

Завершити судовий розгляд до спливу продовженого строку тримання під вартою неможливо з огляду на обсяги провадження, значну кількість потерпілих, свідків та необхідність їх допиту судом.

Відтак, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора і продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою ще на 60 днів, та відповідно відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний із триманням під вартою.

При цьому, суд нагадує про визначення згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22 листопада 2014 року ОСОБА_1 розміру застави 548100 грн., та ОСОБА_2 в сумі 609000 грн. згідно ухвали Апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд -

ухвалив:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2В, задовольнити.

Продовжити обвинуваченим: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 04 вересня2016 року.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходуна такий, що не пов'язаний із триманням під вартою, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя Н.П. Воробель

Судді: Ф.Г. Берегуляк

ОСОБА_12