Ухвала суду № 58835632, 08.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4496/16

Справа № 754/8636/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2016 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Єврейської релігійної громади м. Києва в особі виконавчого директора громади ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та витребування майна з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Єврейська релігійна громада м. Києва в особі виконавчого директора громади ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить: 1) Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірбаба І.Б. 24.07.2014 року за реєстровим номером №613; 2) Продовжити Єврейській релігійній громаді м. Києва строк для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом померлої ОСОБА_4; 3) Визнати за Єврейською релігійною громадою м. Києва право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом, після смерті померлої ОСОБА_4; 4) Витребувати квартиру АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_3 на користь Єврейської релігійної громади м. Києва.

Перевіривши зазначену позовну заяву й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З позовних заяв про право власності на майно, про визнання права на частку в майні, судовий збір сплачується виходячи із вартості майна або його частки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

Інших підстав звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, Законом не передбачені.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій порушується питання про одночасне вирішення майнового та немайнового спорів, які оплачуються судовим збором за ставками, установленими для позовів майнового характеру і ставками для вимог немайнового характеру відповідно, не надавши доказів, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору згідно п. 6) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позовні вимоги не містять вимоги про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Кримінальне правопорушення - це суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, - проступок або злочин.

Будь-яких доказів вчинення кримінального правопорушення суду не надано.

Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено.

Таким чином судом встановлено, що допозовної заяви не додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом розмірі за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, відповідно за кожну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Єврейської релігійної громади м. Києва в особі виконавчого директора громади ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та витребування майна з незаконного володіння залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з дня отримання копії цієї ухвали, та роз'яснити, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петріщева І.В.