Ухвала суду № 58825663, 08.07.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.07.2016

Справа № 320/4303/16-к

(1-кс/320/1064/16)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» липня 2016 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко В.В.,

при секретарі - Прозоровій Т.О.

за участю прокурора -Нагорного В.А.

за участю сторони кримінального провадження слідчого ВП Мелітопольського ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції - Бойкова О.П.

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши в кримінальному провадженні № 120160801400012960 клопотання слідчого ВП Мелітопольського ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Бойкова О.П, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Астраханка Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, незареєстрованого за адресою постійного проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 09.11.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької обл. за ч.2 ст.185 КК України, вид покарання - позбавлення волі строком на 2 роки, з випробувальним терміном 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2016 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого ВП Мелітопольського ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Бойкова О.П, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що 09.06.2016 приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_2 знаходився на території ПП «Мелітопольський силікатний завод», яке розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 16, що належить Командитному товариству «Желєв С.С. і компанія» Мелітопольський елеватор» (код ЄДРПОУ 00951652). Зайшовши до одного з приміщень на території зазначеного підприємства, вхід до якого вільний, ОСОБА_2 побачив електричний трансформатор, після чого у нього, раптово, виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме електричних дротів з зазначеного трансформатору.

Таким чином, ОСОБА_2 діючи повторно, шляхом вільного доступу, керуючись корисливим мотивом, за допомогою складного металевого ножа, шляхом розрізу, відрізав 1 фрагмент електричного кабелю довжиною 1110 мм. та 1 фрагмент двожильного кабелю довжиною 1023 мм.

Вищезазначеними діями ОСОБА_2 міг заподіяти КТ «Желєв С.С. і компанія» Мелітопольського елеватора» майнову шкоду на загальну суму 650 гривень, однак не зміг довести свої злочинні дії до кінця з причини, що не залежали від його волі, оскільки на місці вчинення злочину ОСОБА_2 застав охоронець ПП «Мелітопольський цегляний завод» - ОСОБА_5

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) 09.06.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080140002960 за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч.2 ст. 15. ч.2 ст.185 КК України.

08.07.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15. ч.2 ст.185 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

- Протокол допиту свідка ОСОБА_5.;

- ОСОБА_5 застав ОСОБА_2 на місці вчинення злочину;

- Добровільно видані ОСОБА_2 2 фрагменти кабелю та ніж, які знаходилися при ньому на момент застання його на місці вчинення злочину, які були визнані речовими доказами;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2;

- Протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2;

Враховуючи, те, що ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за вчинення якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, а також вчинив кримінальне правопорушення (злочин), кваліфіковане за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) вчинити інше кримінальне правопорушення;

3) перешкоджати кримінальному провадженню.

Вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також той факт, що до ОСОБА_2 в межах кримінального провадження за №12015080140002271 за його обвинуваченням у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, вже був застосований запобіжний захід «особисте зобов'язання» який 09.11.2015 року був залишений Мелітопольським міськрайонним судом без змін, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні;

- відсутність таких осіб, а також близьких родичів ОСОБА_2 враховуючи, що сам ОСОБА_2 не працевлаштований та не має доходу, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. ст. 176, ч. 2, 177, 178, 183 КПК України, слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою строком на шістдесят днів.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання слідчого, підозрюваного, який заперечував проти задоволення клопотання, та просив врахувати ту обставину, що він не знав про те, що знаходиться на території заводу, має постійне місце проживання у м. Мелітополі, та приймає усі належні дії для своєї реєстрації та працевлаштування, а також те, що слідчим не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному 08 липня 2016 року о 13 годині 47 хвилин.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження, в них відсутня вагомість наявних доказів про вартість майна, замах на крадіжку якого вчинив ОСОБА_2

Так в матеріалах справи є лише довідка, щодо знаходження мідного кабелю на балансі підприємства, балансова вартість якого складає 650 гривень, що суд вважає недостатньою для підтвердження вартості майна замах на крадіжку якого вчинив ОСОБА_2

ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні замаху на умисний злочин середньої тяжкості, передбаченого ч. 2, ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років, або інші більш м'які покарання.

Однак, за місцем проживанняї, згідно характеристики голови правління ЖСК-20 ОСОБА_2 характеризуется позитивно, скарг на нього не надходило.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвеції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПУ України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_2 має постійне місце проживання реєстрації, за яким харектиризуеться позитивно, приймає усі належні дії для своєї реєстрації та працевлаштування, та в наданих суду матеріалів кримінального провадження, відсутня вагомість наявних доказів про вартість майна, замах на крадіжку якого вчинив ОСОБА_2, тому суд вважає, що гарантування його явки до органів досудового розслідування, при обранні підозрюваному ОСОБА_2 можливе при застосуванні йому більш м'якого запобіжного заходу як особистого зобов'язання.

Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у зобов'язанні підозрюваного виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язків, передбачених статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає, за необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків прибувати до слідчого, прокурора за викликом; не відлучатись з місця реєстрації без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої, прийняти усі належні дії для своєї реєстрації та працевлаштування.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В клопотанні слідчого ВП Мелітопольського ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Бойкова О.П, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

-не відлучатись з м. Мелітополя Запорізької області, де він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

-прийняти усі належні дії для своєї реєстрації та працевлаштування.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового слідства до 07 вересня 2016 року.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання передати для виконання Мелітопольському МВ ГУ МВС України в Запорізькій області.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України, у разі невиконання покладених цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого ВП Мелітопольського ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Бойкова О.П.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Кучеренко

.