Головуючий у 1 інстанції - Скочій Г.Д.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2016 року справа № 428/3680/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.,
суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,
секретар судового засідання Куленко О.Д.,
за участі прокурора Сєрової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Луганській області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2016 року у справі № 428/3680/16-а за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2016 року позивач звернувся до суду з цим позовом, зазначаючи наступне.
Постановою державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Луганській області Балашова О.О. № 0003 від 22.06.2015 голову Селянського фермерського господарства «Агродар» (далі - СФГ «Агродар») ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та зазначено, що 15.06.2015 при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства головою СФГ Агродар ОСОБА_2 було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки державної власності площею 48,000 га, яка розташована за межами населеного пункту контур НОМЕР_1 кадастровий номер і земельної ділянки НОМЕР_2 Куземівської сільської ради Сватівського району. Також в протоколі зазначені втрати сільськогосподарського (лісогосподарства) виробництва в розмірі 45626,97грн. ОСОБА_2 не погодилась з даною постановою і тому звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що 16 липня 2015 року слідчим Сватівського РВ ГУМВС України у Луганській області Яковенко Д.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130550000438 від 04 червня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України) /самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво/, в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Дана постанова свідчить про відсутність як кримінального, так і адміністративного правопорушення, тому до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області 22.07.2015 за № 15, що підтверджується фіскальним чеком ЛД УДППЗ "Укрпошта" від 22.07.2015 було направлено лист вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, але реагування з боку інспекції не було. В протоколі про адміністративне правопорушення від 15.06.2015 № 000854, який складений державним інспектором Балашовим О.О., не зазначені свідки, крім того, протокол складався відносно неї, але без її присутності, про що свідчить відсутність підпису в даному протоколі. У вищезазначеній постанові не вказано, в межах якого населеного пункту знаходиться земельна ділянка, а також відсутня відмітка про вручення їй даної постанови. В розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки /за межами населеного пункту/ інспекцією вказано, що дана земельна ділянка масив НОМЕР_1 знаходиться в с. Ковалівка Куземівської сільської ради. Але згідно довідки № 520 від 22 березня 2016 року, виданої Куземівською сільською радою Сватівського району, село Ковалівка до складу населених пунктів, які входять до сіл Територіальної громади Куземівської сільської ради, не входить. Просила визнати неправомірними дії державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Луганській області Балашова О.О. по складенню постанови про накладення адміністративного стягнення від 22 червня 2015 року № 0003, та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 червня 2015 року № 0003, складену державним інспектором Державної інспекції сільського господарства у Луганській області Балашовим О.О.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31 березня 2016 року причини пропуску звернення до суду визнано поважними та поновлено строк на звернення до суду (а.с.25).
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2016 року у справі № 428/3680/16-а адміністративний позов задоволено.
Визнано дії державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Луганській області Балашова О.О. неправомірними.
Постанову державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Луганській області Балашова О.О. серії ПС № 0003 від 22.06.2015 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 53-1 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. скасовано за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, провадження по справі закрито.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з наступного:
порушення ст. 256 КУпАП: в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.06.2015 №000854 не вказано час вчинення адміністративного правопорушення; в графі «Підпис особи» значиться ОСОБА_5;
порушення ст. 283 КУпАП: в резолютивній частині постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 53 КУпАП, а фабула адміністративного правопорушення викладена відповідно до ст. 53-1 КУпАП;
порушення вимог ст. 283 КУпАП: в постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано дату вчинення адміністративного правопорушення, а саме не вказано період, з якого було незаконне використання земельної ділянки;
постанова слідчого Сватівського РВ ГУМВС України у Луганській області Яковенка Д.О. від 16.07.2015 про закриття кримінального провадження №12015130550000438 від 04.06.2015 за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, свідчить про відсутність як кримінального, так і адміністративного правопорушення;
правомірне користування СФГ «Агродар» земельною ділянкою.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено, що відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У протоколі на 1 стор. виконано напис, апелянт цитує: «...Мною, державним інспектором... встановлено, що 15.06.2015 року СФГ «Агродар» самовільно зайняло земельну ділянку...».
Таким чином, висновки суду щодо не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.06.2015 №000854 часу вчинення адміністративного правопорушення не відповідають обставинам справи.
КУпАП не містить вимог про зазначення дати вчинення правопорушення при винесенні постанови за ст. 53-1 КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.06.2015 складена за ст. 53-1 КУпАП, про що свідчить мотивувальна частина постанови, в якій вказано, що відповідач порушила вимоги ст. 53-1 КУпАП та викладена фабула правопорушення щодо факту самовільного зайняття земельної ділянки.
Апелянт наголошує, що зазначення в резолютивній частині постанови ч. 1 ст. 53 КУпАП є опискою, що підтверджується вищевикладеним та іншими документами: актом перевірки від 15.06.2015, актом обстеження земельної ділянки від 15.06.2015, розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, від 15.06.2015, приписом від 15.06.2015 тощо.
Постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.06.2015 направлена ОСОБА_2 22.06.2015 поштою, про що зроблено відмітку в постанові, отримана позивачем 23.06.2015.
Таким чином, вищенаведене свідчить про необґрунтованість висновків суду про порушення вимог ст. 283 КУпАП при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.06.2015.
Посилання суду на постанову слідчого як на доказ відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2, без детальної оцінки обставин справи, є необґрунтованим і таким що суперечить законодавству.
Відповідно до вимог ч.4 ст.72 КУпАП постанова слідчого не є обов'язковою (на відміну від вироку суду) для адміністративного суду і не відноситься до підстави, для звільнення від доказування.
Розпорядженням голови Сватівської районної державної адміністрації № 510 від 03.09.2004 затверджено рівноцінний обмін земель запасу, резервного фонду та земель колишньої колективної власності на території Куземівської сільської ради, а саме контур ріллі № 388 площею 41 га, надану у постійне користування ОСОБА_2, із земель запасу переведено до складу земель колишньої колективної власності, які підлягають паюванню, а контур ріллі НОМЕР_1 площею 44,9 га із земель колишньої колективної власності переведено до складу земель запасу.
Під час прийняття розпорядження Сватівської районної державної адміністрації № 510 від 03.09.2004 питання щодо надання відповідачу у користування або власність земельної ділянки контур ріллі НОМЕР_1 не вирішувалось.
Самовільно зайнята земельна ділянка площею 48 га, контур ріллі НОМЕР_1, ніяким чином не співвідноситься із земельною ділянкою площею 41 га, контур ріллі № 388, яка згідно розпорядження голови Сватівської районної державної адміністрації № 627 від 31.12.1998 була передана у постійне користування відповідачу.
Лише у 2016 році (через 8 місяців після здійсненої державним інспектором Балашовим О.О. перевірки), а саме 09.03.2016, між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та СФГ «Агродар» укладено договір оренди землі № 0030 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля) із кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 48,0006 га на підставі протоколу земельних торгів № 1/16 від 09.03.2016. До цього ж часу, зокрема на час здійснення перевірки, земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_2 була самовільно зайнятою.
Крім того, судом першої інстанції неправомірно вирішено питання про поновлення позивачу строку звернення до суду з вимогами про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Позивачем без поважних причин був пропущено як десятиденний, так і шестимісячний строк звернення до суду, встановленого ст. 289 КУпАП та ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також відсутність правових підстав до поновлення позивачеві строку звернення до суду з позовом про визнанні неправомірними дій державного інспектора Балашова О.О. по складанню постанови від 22.06.2015 № 0003 про накладення адміністративного стягнення, та скасуванню вказаної постанови.
Вимоги залишити позов без розгляду як такий, що поданий після закінчення строку звернення до суду, викладені в п. 2 заперечень проти позову, суд першої інстанції взагалі проігнорував.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року було залучено Прокуратуру Луганської області до участі у розгляді справи №428/3680/16-в в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області.
Прокурор в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою №0003 від 22.06.2015 про накладення адміністративного стягнення визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_2, яка являється головою СФГ «Агро дар», в порушила вимоги ст. 53-1 КУпАП, а саме: 15.06.2015 при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства головою СФГ Агродар ОСОБА_2 було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки державної власності площею 48,000 га, яка розташована за межами населеного пункту контур НОМЕР_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 Куземівської сільської ради Сватівського району, втрати сільськогосподарського (лісогосподарства) виробництва складають 45626,97грн.
Перевіряючи дотримання строку звернення з позовом до суду про скасування вказаної постанови, суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску строків, зазначивши, що про факт існування оскаржуваної постанови позивач дізналась 20.03.2016 під час звернення до Сватівської державної податкової інспекції ГУДФС у Луганській області ДФС України.
Поновлюючи строк звернення до суду, суддя першої інстанції виходив з того, що оскільки згідно доданого до матеріалів позовної заяви листа Сватівської державної податкової інспекції ГУДФС у Луганській області ДФС України видно, що матеріали перевірки Державної інспекції сільського господарства в Луганській області щодо самовільного зайняття СФГ «Агродар» земельної ділянки надійшли до Сватівської ОДПІ 18 березня 2016 року, тому це є достатні підстави вважати, що передбачений законом строк звернення до суду за оскарженням постанови про накладення адміністративного стягнення пропущений позивачем з поважних причин.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З урахуванням змісту статей 288, 289 КУпАП, які визначають порядок та строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що в ст. 289 КУпАП йдеться про скаргу в широкому розумінні як скаргу і позов, оскільки статтею 288 КУпАП визначається, що постанова до суду оскаржується порядку, визначеному КАС України, а стаття 289 КУпАП визначає тільки строки, але не визначає порядку.
А відтак, встановлений ст. 289 КУпАП строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення, є строком, встановлений «іншим законом», відповідно до ч.1 ст.99 КАС України.
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не зайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити, коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, Постанова про накладення адміністративного стягнення направлена до СФГ «Агродар» відповідно до вимог ч.3 ст. 285 КУпАП рекомендованим листом 22.06.2015, про що зроблено відмітку в постанові від 22 червня 2015 року № 0003. Факт отримання ОСОБА_2 постанови підтверджується повідомленням про вручення ОСОБА_2 поштового повідомлення 29.06.2015, яке міститься в матеріалах адміністративної справи №428/3680/16-а (а.с. 59).
Тому саме 29.06.2015 слід вважати датою, з якої для ОСОБА_2 почався відлік строку для звернення до суду з адміністративним позовом на оскарження постанови і неправомірність дій відповідача.
З позовом про скасування оскаржуваної постанови від 22.06.2015 позивачка звернулася 25.03.2016 (а.с. 2), тобто майже через дев'ять місяців з моменту її вручення.
Як вказав апелянт в апеляційній скарзі із чим погоджується і колегія суддів, копія постанови слідчого Яковенко Д.О. від 16.07.2015 про закриття кримінального провадження до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області надійшла разом з листом від 22.07.2015 № 15 саме від голови СФГ «Агродар» ОСОБА_2 (вхідний № 272 від 30.07.2015), в якому вона зверталася безпосередньо до державного інспектора Балашова О.О., а не до державного інспектора вищого рівня, та вимагала скасувати зазначену постанову державного інспектора від 22.06.2015 № 003.
Цей лист голови СФГ «Агродар» ОСОБА_2 від 22.07.2015 № 15 разом із поштовими документами про вручення 23.06.2016 постанови ОСОБА_2 свідчить про те, що голова СФГ «Агродар» ОСОБА_2 завчасно, а не, як зазначено в позові - 18.03.2016 чи 21.03.2016 року, була обізнана про результати перевірки дотримання вимог земельного законодавства, про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, притягнення її до адміністративної відповідальності та про суть вказаних документів.
Вищенаведене вказує на пропуск позивачем без поважних причин десятиденного (та навіть шестимісячного) строку звернення до суду, встановленого ст. 289 КУпАП та ст. 99 КАС України, а також відсутність правових підстав до поновлення позивачеві строку звернення до суду з позовом про визнання неправомірними дій державного інспектора Балашова О.О. по складанню постанови від 22.06.2015 № 0003 про накладення адміністративного стягнення, та скасуванню вказаної постанови.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними, так як поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС України, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Про наявність таких обставин ОСОБА_2 не зазначила.
За таких обставин, враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись ч.1 ст.203 КАС України, вважає необхідним, скасувати постанову суду першої інстанції, а заявлений адміністративний позов, згідно вимог п.9 ч.1 ст.155 КАС України, залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.
Оскільки апеляційна скарга містить вимоги про відмову в позові, а апеляційним судом приймається рішення про залишення його без розгляду, апеляційна скарга задовольняється частково.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 06 липня 2016 року.
Керуючись ст.ст. 155, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Луганській області - задовольнити частково.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2016 року у справі № 428/3680/16-а - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області про визнання неправомірними дій державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Луганській області Балашова Олександра Олександровича по складанню постанови про накладення адміністративного стягнення від 22 червня 2015 року №0003 та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 22 червня 2015 року №0003, складену державним інспектором Державної інспекції сільського господарства у Луганській області Балашовим Олександром Олександровичем - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О.Шишов
О.О.Чебанов
Судове рішення № 58812143, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/3680/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: