Постанова № 58812142, 06.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року справа №812/1649/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е. Г., суддів Васильєвої І. А., Жаботинської С. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. у справі № 812/1649/15 (головуючий І інстанції Ковальова Т.І.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправними та скасування акту розслідування нещасного випадку від 12.10.2015, акту №11 про нещасний випадок невиробничого характеру від 12.10.2015, зобов'язання визнати факт,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач-1), Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування Акту розслідування нещасного випадку від 12.10.2015 та Акту № 11 про нещасний випадок невиробничого характеру від 12.10.2015, зобов'язання відповідача визнати факт (а.с.4-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року в задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.148-152).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права (а.с.167).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що згідно постанови про закриття кримінального провадження, «одразу після поранення ОСОБА_2 оперуповноважений в ОВС відділу УБОЗ ГУМВСУ у Луганській області ОСОБА_3, з метою забезпечення її безпеки та запобігання подальшому вчиненню кримінального правопорушення ОСОБА_4, вимагав від нього припинення протиправних дій, однак ОСОБА_4, продовжуючи свої протиправні дії, зробив постріл з пістолета Макарова в область серця ОСОБА_3. завдавши останньому тілесне ушкодження, від якого він помер на місці». Ця обставина не заперечується в Актах, відповідно до яких причиною нещасного випадку, від якого настала смерть ОСОБА_3 є травма, одержана внаслідок протиправних дій іншої особи. Комісією за результатами розслідування зроблено висновок про визнання смерті оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3 такою, що сталася у період проходження служби та не пов'язана з виконанням службових обов'язків. Вважає вищевказаний висновок неправомірним, оскільки він суперечить положенням абзацу 2 пункту 33 статті 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), яким встановлено, що працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції. Згідно п. 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 (далі - Порядок № 1346), комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час припинення або запобігання злочинам або правопорушенням. Апелянт також зазначає, що сулом не прийнято до уваги, що керівнитством УБОЗ ГУ МВС України при видачі на тимчасове зберігання та носіння чоловіку позивача вогнепальної та автоматичної зброї (автомат Калашникова також зберігається у неї вдома), достовірно знало про відсутність належних умов для її зберігання за місцем мешкання, порушило підпункт 10.7 пункту 10 Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2008 № 141 (далі - Інструкція № 141), та створило умови для порушення ОСОБА_3 Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 № 657 (далі - Інструкція № 657). Тому, на думку апелянта, смерть її чоловіка ОСОБА_3 є нещасним випадком, що трапився в період проходження служби та пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Лейтенант міліції ОСОБА_3 наказом начальника ГУМВС України у Луганській області №323 о/с від 13.10.2014 призначений на посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України у Луганській області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 30.01.2015 (а.с.8).

В Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровані матеріали досудового розслідування за № 42015130000000025 від 28.01.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України.

28 січня 2015 року першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Луганської області розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42015130000000025 стосовно судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_4 за фактом скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України.

Старшим прокурором відділу прокуратури Луганської області за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130000000025 від 28.01.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України, прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 26 червня 2015 року, якою закрито кримінальне провадження № 42015130000000025 від 28.01.2015 року стосовно ОСОБА_4, у зв'язку зі смертю підозрюваного на підставі п. 5 ч.1 ст. 284 КПК України (а.с.10-15)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника Головного управління МВС України у Луганській області від 03.02.2015 №280, розпочато службове розслідування за фактом загибелі працівника УБОЗ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_3 .

18 лютого 2015 року начальником ГУМВС України у Луганській області затверджено Висновок про результати службового розслідування за фактом загибелі працівника УБОЗ ГУМВСУ ОСОБА_3, яким визнано факт загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенанта міліції ОСОБА_3, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ ГУМВС України у Луганській області таким, що стався у період проходження служби та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року вищевказаний висновок визнано протиправним та скасовано, зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області провести службове розслідування за фактом загибелі працівника УБОЗ ГУМВСУ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.60-62).

На виконання вищевказаної постанови суду комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в період з 31.08.2015 по 12.10.2015 було проведено розслідування смертельного нещасного випадку та складено Акт розслідування нещасного випадку, що стався 28.01.2015 року приблизно 0 19-00 год. з оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ ГУМВСУ лейтенантом міліції ОСОБА_3 від 12.10.2015 року, форми Н-5, за висновком якого, на підставі ч. 2 п.3.11 Порядку № 1346 вважати смерть оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ ГУМВСУ у Луганській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, нещасним випадком, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а.с.21-26).

За результатами розслідування складено Акт №11 про нещасний випадок невиробничого характеру від 12.10.2015 року форми НТ, за висновком якого, на підставі ч. 2 п.3.11 Порядку № 1346 вважати нещасний випадок таким, що трапився у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а.с.16-20).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що висновки відповідача в актах Н-5 та НТ щодо визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_3 в період проходження служби таким, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків є обґрунтованими, та відповідають обставинам справи.

З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що розслідування проведено з порушенням Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346, з наступних підстав.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 р. № 1346 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.

Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України (п. 1.1 Порядку № 1346).

За пунктом 2.1 Порядку № 1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

За змістом пунктів 2.2, 2.4, 4.1, 4.6, 4.13 Порядку № 1346, випадки загибелі працівників підлягають спеціальному розслідуванню комісією, створеною наказом (розпорядженням) керівника органу, до сфери управління якого належить підрозділ. За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5*, а також акт за формою Н-1*, якщо нещасний випадок стався з працівником в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, або акт за формою НТ*, якщо нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до пункту 3.9 Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби під час, зокрема, припинення або запобігання злочинам або правопорушенням.

Пунктом 3.11 Порядку № 1346 передбачено, що комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, за приписами пункту 3.8 Порядку № 1346, Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

За пунктом 3.12 Порядку № 1346, до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Відповідно до пункту 4.10 та 4.11 Порядку, під час розслідування керівник підрозділу зобов'язаний: забезпечити, у разі потреби, фотозйомку місця нещасного випадку (у тому числі поранення), пошкоджених об'єктів, транспортних засобів, машин, устаткування, інструментів, засобів індивідуального захисту, а також надати необхідну документацію та інші матеріали; надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування; у разі розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) організувати проведення медичного обстеження працівників відповідної служби підрозділу; забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших робіт; організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підрозділу і свідків події, проводити їх опитування.

Члени комісії із спеціального розслідування повинні зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей, довіреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз'яснення потерпілим (сім'ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства.

Таким чином, вказаним Порядком визначено підстави прийняття актів форми Н-5* та Н-1* (НТ*) та визначено, які саме наслідки повинні настати щоб вважати чи нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків чи ні.

Тобто, висновки розслідування повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, підтверджуватись належними доказами, з дослідженням усіх обставин нещасного випадку та не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що висновок проте що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків» зроблений на підставі ч. 2 п. 3.11 Порядку № 1346, оскільки нещасний випадок стався унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Колегія суддів зазначає, що встановлення та підтвердження вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, у даному випадку є основним підтвердженням доводів відповідача, що нещасний випадок не пов'язаних з виконанням ним службових обовязків.

При цьому, у разі скоєння загиблим ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, пов'язаного з його загибеллю, повинно проводитись службове розслідування у відповідності з вимогами законодавства.

Нормативним документом, що визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-IV від 22 лютого 2006 року (далі - Дисциплінарного статуту).

Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту, визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування

Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Інструкція № 230 визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні (п. 1.1 Інструкції № 230).

Згідно пункту 2.1 Інструкції № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Отже, вказана Інструкція поширюється на випадки проведення службових розслідувань саме дисциплінарних проступків, вчинених особами РНС, у тому числі, у випадку їх загибелі, яка повинна бути пов'язана зі скоєнням дисциплінарного проступку.

Відповідно до Інструкції № 230, службовою особою органу (підрозділу) внутрішніх справ, якій доручено проведення службового розслідування має бути забезпечене повне, всебічне і об'єктивне дослідження обставин подій, які стали підставою для його призначення, задля чого ця особа наділена повноваженнями, передбаченими підпунктом 6.2.1 Інструкції.

Відповідно до пункту 5.3 Інструкції № 230, завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

За пунктом 8.1 Інструкції № 230, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Тобто, факт скоєння дисциплінарного проступку підлягає встановленню та повинен бути доведеним, а всі обставини скоєння особою такого проступку, мають бути встановлені в процесі проведення службового розслідування, з додержанням вимог законодавства. За результатами такого розслідування складається висновок службового розслідування.

Таким чином, у разі скоєння загиблим ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, пов'язаного з його загибеллю, службове розслідування повинно бути проведено у відповідності з вимогами Інструкції № 230.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем-2 службове розслідування не проводилось та висновок за його результатами не складався. Тобто, відповідачем-2 у відповідності до вимог законодавства обставини, які свідчать про скоєння ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, унаслідок якого стався нещасний випадок, не досліджувались.

Колегія суддів зазначає, що спірними актами встановлено, що ОСОБА_3 було порушено вимоги п.10.12 Інструкції № 141, а також п. 9.2 Інструкції № 657, що виразилось у незабезпеченні ним належного зберігання табельної вогнепальної зброї та залишенні її без нагляду. Разом з цим, зазначені обставини, висновками службового розслідуванням не встановлені та не підтвердженні. В спірних актах міститься лише посилання на порушення дисципліни та норм Інструкції, без їх фактичного дослідження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки актів ґрунтуються на постанові старшого прокурора відділу прокуратури Луганської області від 26.06.2015 про закриття кримінального провадження № 42015130000000025, в якій зазначено, що ОСОБА_3, з метою забезпечення безпеки ОСОБА_2 та запобігання подальшому вчиненню кримінального правопорушення ОСОБА_4, вимагав від останнього припинити протиправні дії. Зазначені обставини також викладені в спірних актах. Крім того, відповідно до актів, подія, що призвела до нещасного випадку є протиправні дії інших осіб, а причиною смерті є травма, одержана внаслідок протиправних дій іншої особи. Тобто, вказаною постановою та актами підтверджено вчинення ОСОБА_3 дій щодо припинення злочину. Проте, відповідачем-2 вказаним обставинам під час розслідування нещасного висновку або службового розслідування не було надано оцінку.

Посилання представника відповідача-2 у своїх запереченнях, як на підтвердження порушення ОСОБА_3 дисципліни, а саме, що відповідно до рапорту від 13.08.2014 р., потерпілому, була видана табельна вогнепальна зброя, а саме пістолет Макарова з маркуванням «НОМЕР_3» та набої до нього, відповідно службових відомостей ГУМВСУ, він був ознайомлений з правилами зберігання, носіння та використання табельної вогнепальної зброї, в супереч п. 9.2 Інструкції № 657, інколи залишав свою табельну вогнепальну зброю дома, тобто виходив на службу не озброєним, хоча відповідно до внутрішніх наказів та розпоряджень ГУМВСУ у зв'язку з оперативною обстановкою та проведенням АТО, був зобов'язаний постійно мати при собі свою табельну вогнепальну зброю, вогнепальну зброю зберігав серед особистих речей, без особистого нагляду та контролю за нею, де до неї мали доступ сторонні особи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані обставини не досліджувались в ході службового розслідування або спеціального розслідування нещасного випадку, а отже відсутності підтвердження даного порушення та не надано цим обставинам оцінку з огляду на вимоги Дисциплінарного статуту, отже, вказані посилання є розширенням змісту проведеного службового розслідування.

Таким чином, відповідачем-2 не надано доказів щодо правомірності і обґрунтованості висновку викладеному у спірних актах про те, що нещасний випадок із ОСОБА_3 трапився унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що службове розслідування та розслідування нещасного випадку є різними комплексами заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для їх призначення, а також з'ясування різних обставин.

На підставі вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач-2 за фактом загибелі в наслідок нещасного випадку повинен провести спеціальне розслідування нещасного випадку згідно Порядку № 1346 за результатами якого скласти акти форми Н-5* та Н-1* (НТ*), також у разі скоєння загиблим ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, пов'язаного з його загибеллю, повинен був провести службове розслідування у відповідності з вимогами Інструкції № 230 за результатами якого скласти висновок службового розслідування.

Колегія суддів звертає увагу, що вищевказані обставини вже були встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.08.2015, якою зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області провести службове розслідування за фактом загибелі працівника УБОЗ ГУМВСУ ОСОБА_3 НОМЕР_1 відповідно до вимог чинного законодавства. Разом з цим, відповідачем-2 фактично вказана постанов виконана не була.

Враховуючи встановлені порушення з боку відповідача-2 при проведенні розслідування нещасного випадку та відсутність належного підтвердження порушення ОСОБА_3 трудової або службової дисципліни, суд дійшов до висновку, що оскаржувані Акти складені передчасно, без урахування усіх обставин, що мали значення при їх складанні, при проведенні розслідування не було в повному обсязі досліджено документи, що мають відношення до вказаних події, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування вказаних актів підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи положення даної норми, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області повторно провести розслідування нещасного випадку, за фактом загибелі працівника УБОЗ ГУМВСУ ОСОБА_3 НОМЕР_1 відповідно до вимог чинного законодавства

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати факт загибелі НОМЕР_1 лейтенанта міліції ОСОБА_3, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ ГУМВС України у Луганській області таким, що стався у період проходження служби та при виконанні службових обов'язків, колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України" питання розслідування нещасних випадків та складання за його результатами відповідних актів віднесено до повноважень комісій, що створюються роботодавцем, в даному випадку Луганським ДУВС, що входить до системи органів внутрішніх справ.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача є обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 11, 94, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. у справі № 812/1649/15 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. у справі № 812/1649/15 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт Комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 12 жовтня 2015 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався 28 січня 2015 року приблизно о 19.00 з оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ ГУМВСУ лейтенантом міліції ОСОБА_3, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Визнати протиправним та скасувати акт Комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 12 жовтня 2015 року за формою НТ* № 11 про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 28 січня 2015 року з оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ ГУМВСУ лейтенантом міліції ОСОБА_3, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії повторно провести розслідування нещасного випадку, за фактом загибелі працівника УБОЗ ГУМВСУ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 08592129, адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1023 (одна тисяча двадцять три) гривні 92 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська