Рішення № 5880405, 23.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2009Справа №2-23/2426.1-2009 За позовом Дочірнього підприємства “Шляховебудівельне управління №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд”, м.Ялта

До відповідача Кореїзської селищної ради, м.Ялта,

За участю 3-х осіб на стороні відповідача: 1.Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-4», м.Ялта

2. Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-6», м.Ялта

3. ОСОБА_3, м.Ялта

Про визнання права постійного користування

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача Шилова О.С., представ. за довір. 05.03.2009р.

Від відповідача Маслова Л.В., представ. за довір. від 20.03.2009р.

Від 3-ї особи 1 Лазарев С.О. за довір від 06.09.2008р.

Від 3-ї особи 2 - Лазарев С.О. за довір від 06.09.2008р.

Від 3-ї особи 3 не зявився.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача, у якому просив суд визнати за позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 9230кв.м за адресою АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 14.07.2008р. позов задоволено, визнано за Дочірнім підприємством “Шляховебудівельне управління №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд” право постійного користування земельною ділянкою площею 9230кв.м за адресою м.Ялта, смт.Кореїз, Міждоріжний спуск, №4 та №6, для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Стягнуто з Кореїзської селищної ради на користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2008р. рішення Господарського суду АР Крим від 14.07.2008р. змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: «Позов задоволено частково, визнано за Дочірнім підприємством “Шляховебудівельне управління №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд” право постійного користування земельною ділянкою площею 8630,00кв.м за адресою м.Ялта, смт.Кореїз, Міждоріжний спуск, №4 та №6, для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Стягнуто з Кореїзської селищної ради на користь позивача 79,47грн. державного мита та 110,33грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2009р. рішення господарського суду АР Крим від 14.07.2008р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2008р. скасовані та справа направлена на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

Справа прийнята суддею господарського суду АР Крим Доброрезом І.О. з привласненням номера 2-23/2426.1-2009.

25.05.2009р. від позивача надійшла заява згідно з якою він просить визнати за Дочірнім підприємством “Шляховебудівельне управління №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд” право на оренду земельної ділянки площею 8630,00 кв. м. за адресою: м.Ялта, смт. Кореїз, Межидорожній спуск №4 і №6, для будівництва й обслуговування житлових будинків.

Представник відповідача у судове засідання зявився, однак відзив на позов не надав.

Представник третьої особи -3 у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Представник третіх осіб Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-4» та Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-6» надав відзив на заяву позивача, вважає, що спірна земельна ділянка не може бути передана позивачу, оскільки рішеннями Кореїзської селищної ради від 10.06.2009р. №1530 та №1531 Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-4» та «Межидорожній-6» надане право на складення технічної документації по відводу земельних ділянок для обслуговування житлових будинків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, третьої особи -1, та третьої особи-2, суд

Встановив :

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих № 66 від 02.02.1963р. Дорожньому ремонтно-будівельному управлінню № 44 була відведена під будівництво ремонтної бази земельна ділянка площею 3,00 га із земель бригади Місхор, Корєїзського відділення В/С Лівадія, В/К Масандра.

Згідно п.2 вказаного рішення, рішення підлягає затвердженню виконавчим комітетом Кримської обласної ради депутатів трудящих.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих № 38-б від 08.02.1963 р. “Про відведення ділянки площею 3,00 га ДРСУ-44 під ремонтну базу із земель винрадгоспу “Лівадія” в районі сел.Кореїз м. Ялти”, прийнято рішення про затвердження рішення виконкому Ялтинської міської ради депутатів трудящих № 66 від 02.02.1963р. та відведення ДРБУ-44 ділянки площею 3,00 га під ремонтну базу.

Згідно п.2 вищезгаданого рішення виконкому облради, відведення земельної ділянки ДРБУ-44 здійснювалось в постійне користування.

З метою забезпечення прав працівників ДРБУ-44 і поліпшення їх житлових умов, виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було узгоджено будівництво ДРБУ-44 двох житлових будинків на вказаній земельній ділянці.

Рішенням виконкому Ялтинської місцевої ради депутатів трудящих від 30.06.1964 р. №466 був затверджений акт прийому цих будинків в експлуатацію.

12.12.2006р. позивач звернувся до Кореїзської селищної ради з клопотанням дозволити скласти проект відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1га для будівництва та обслуговування жилих будинків за адресою: смт.Кореїз, Межидорожній спуск, №4 та №6 для подальшого отримання його в оренду.

Однак, у встановлений законодавством України строк вказане клопотання розглянуте не було.

У звязку з вищевказаним, позивач звернувся з позовом до господарського суду (з врахуванням заяви від 25.05.2009р.) про визнання за Дочірнім підприємством “Шляховебудівельне управління №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд” права на оренду земельної ділянки площею 8630,00 кв. м. за адресою: м.Ялта, смт. Кореїз, Межидорожний спуск №4 і №6, для будівництва й обслуговування житлових будинків.

Суд розглянувши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на підставі наступного.

У період з 1928 р. по 1968 р., основні принципи і правила земельного правопорядку СРСР регламентувалися Загальними засадами землекористування і землеустрою, затвердженими Постановою ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року (до прийняття Основ земельного законодавства СРСР і союзних республік).

Згідно п.5 Загальних засад землекористування і землеустрою (далі-загальні початки землекористування), земля надається в користування зокрема радянським господарствам і іншим державним (зокрема міським) установам і підприємствам і громадським організаціям.

Згідно п.54 Загальних засад землекористування, землі можуть надаватися в безпосереднє користування державних установ і підприємств і громадських організацій для їх спеціальних цілей, не сільськогосподарського характеру (для потреб транспорту, військових потреб, гірських розробок, фабрик і заводів, шкіл, курортів і т.п.).

Відповідно до Загальних засад землекористування, згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих № 66 від 02.02.1963р., виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих №38-б від 08.02.1963 р. “Про відведенні ділянки площею 3,00 га ДРБУ-44 під ремонтну базу із земель винрадгоспу “Лівадія” в районі сел.Кореїз м. Ялти”, ДРБУ-44 була надана земельна ділянка для спеціальних цілей підприємства, не сільськогосподарського характеру, зокрема для розміщення бази.

Відповідно до ст.54 Конституції Українською СРСР від 30.01.1937р. (далі - Конституція УРСР від 30.01.1937р.), що діяла на момент прийняття вищезгаданих рішень виконкомів, органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР були ради депутатів трудящих.

Відповідно до ст.58 Конституції УРСР від 30.01.1937р., виконавчими і розпорядчими органами обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих є обрані ними виконавчі комітети.

Згідно ст.60 Конституції УРСР від 30.01.1937р., Виконавчі комітети Рад депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території.

Законодавство того часу не встановлювало певну форму документа про право користування земельною ділянкою. Таким чином суд приходить до висновку, щодо неспроможності доводів третіх осіб про відсутність у позивача державного акту, оскільки, як вже було вказано, такого документу законодавством, яке діяло на той час, передбачено не було.

З метою забезпечення прав працівників ДРБУ-44 і поліпшення їх житлових умов, в межах повноважень, визначених ст. 58,60 Конституції УРСР від 30.01.1937 р., виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було узгоджено будівництво ДРБУ-44 двох житлових будинків на вказаній земельній ділянці.

Згідно акту прийому в експлуатацію, забудовником будинків було ДРСУ-44, будівництво здійснювалося за проектом МК-8-2-2/5, затвердженим Міністерством автодоріг в серпні 1963 р. на підставі дозволу Держархбудконтролю на виробництво робіт № 265 від 13.12.1963р.

Таким чином, вказаний житловий будинок побудований ДРСУ-44 в порядку, встановленому раніше діючим законодавством на земельній ділянці (із земель винрадгоспу “Лівадія” в районі сел.Кореїз м. Ялти), яка використовувалася для будівництва і обслуговування житлових будинків, що узгоджене уповноваженим органом - виконкомом Ялтинської місцевої ради депутатів трудящих.

В даний час балансоутримувачем цих будинків є Дочірнє підприємство “Дорожно - будівельне управління № 44” Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд”.

Відповідно до п.6 наказу Міністерства автомобільного транспорту та шосейних доріг Української РСР від 16.01.1965р. № 23 Дорожньо-ремонтно-будівельне управління №44 було перейменовано в Дорожньо-будівельне управління № 44 тресту “Південьшляхбуд”.

Згідно наказу №7 від 05.02.1965р. по тресту «Пвіденьшляхбуд» до складу вказаного тресту було включено, в тому числі, Дорожньо-ремонтно-будівельне управління №44.Пунктом 2 вказаного наказу Дорожньо-ремонтно-будівельне управління №44 також було перейменоване у Дорожньо-будівельне управління № 44.

Наказом №95 від 03.09.1997р. Дорожньо-будівельне управління № 44 тресту “Південьшляхбуд” було перейменоване в Дочірнє підприємство “Дорожньо - будівельне управління” №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд” .

При цьому, останнє є правонаступником Дорожньо-будівельного управління № 44 тресту “Південьшляхбуд” у відповідних частинах згідно з передаточним балансом.

Судом встановлено, що на даний час адреса вказаних житлових будинків - № 4 і № 6 по вул. Межидорожній спуск в смт. Корєїз, що підтверджується довідкою КП “Ялтинське бюро технічної інвентаризації” № 21940 від 16.10.2006р.

Згідно з інвентарними даними КП “Ялтинське бюро технічної інвентаризації” на 24.01.2007 р., а саме плану садиби і будов домоволодіння № 4 і № 6 по Межидорожньому спуску в смт Корєїз, розмір земельної ділянки під вказаними житловими будинками (з будовами, спорудами, прибудинковими територіями) складає 9230 кв.м. При цьому, вказана земельна ділянка входить в межі ділянки площею 3 га, переданої ДРСУ-44 в постійне користування згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих № 66 від 02.02.1963р., виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих № 38-б від 08.02.1963р.

Чинне на момент винесення рішення виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих № 38-б від 08.02.1963р. та рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих № 66 від 02.02.1963р. земельне законодавство не передбачало видачі державних актів, зокрема, на право постійного користування землею.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів скасування цих рішень або визнання їх недійсними.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, згідно рішення Конституційного суду N5-рп/2005 від 22.09.2005р. вищевказані положення пункту 6 розділу X втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, можна зробити висновок, про те, що обовязок переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди чи право власності зберігається, водночас, конкретного терміну для цього не встановлено.

Суд вважає, що позовні вимоги спрямовані на реалізацію позивачем зазначеного законодавчо встановленого обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2009р. вказано, про необхідність звернення уваги на той факт, що позивач 12.12.2006р. звернувся до Кореїзської селищної ради з клопотанням дозволити скласти проект відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1га для будівництва та обслуговування жилих будинків за адресою: смт.Кореїз, Межидорожній спуск, №4 та №6 для подальшого отримання його у оренду.

Оскільки позивачем 25.05.2009р. були змінені позовні вимоги та він просить визнати за Дочірнім підприємством “Шляховебудівельне управління №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд” право на оренду земельної ділянки площею 8630,00 кв. м. за адресою: м.Ялта, смт. Кореїз, Межидорожній спуск №4 і №6, для будівництва й обслуговування житлових будинків, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Стаття 116 ЗК України (у редакції від 31.03.2006р.) передбачає підстави набуття права на землю.

Зокрема, цією статтею встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Стаття 16 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 01.01.2006р.) передбачає, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання прав.

Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.

Відповідно до вимоги ст. 33 ГПК України відповідач повинен довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень, вимог тоді як він такі до суду не надав.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що невирішення відповідачем питання щодо дозволу складання проекту відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків за адресою: смт.Кореїз, Межидорожній спуск, №4 та №6 для подальшого отримання його в оренду, порушує права позивача.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або заперечування, та має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу, у тому числі, з позовом про визнання права.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач має право у встановленому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» порядку отримати в оренду земельну ділянку.

Стосовно доводів Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-4» та Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-6» щодо того, що спірна земельна ділянка не може бути передана позивачу, оскільки рішеннями Кореїзської селищної ради від 10.06.2009р. №1530 та №1531 Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Межидорожній-4» та «Межидорожній-6» надане право на складення технічної документації по відводу земельних ділянок для обслуговування житлових будинків, суд вважає необхідним зазначити, що надання дозволу на складання технічної документації ще не означає права третіх осіб на цю земельну ділянку, а є лише начальною стадією процедури, передбаченої ст.151 ЗК України.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 23.06.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати за Дочірнім підприємством “Шляховебудівельне управління №44 Відкритого акціонерного товариства “Південьшляхбуд” (98603, м.Ялта, вул.Свердлова, 48) право на оренду земельної ділянки площею 8630,00 кв. м. за адресою: м.Ялта, смт. Кореїз, Межидорожній спуск №4 і №6, для будівництва й обслуговування житлових будинків.

3. Стягнути з Кореїзської селищної ради (98655,м.Ялта, смт.Кореїз, Севастопольське шосе, 27, ЗКПО 04367542) на користь Дочірнього підприємства “Шляхове будівельне управління №44 ВАТ “Південьшляхбуд” (98603, м.Ялта, вул.Свердлова, 48, ЗКПО 03450597) 85,00грн. держмита, 118,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.