Вирок № 58800052, 05.07.2016, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3040/13-к

Номер провадження 1-кп/585/2/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Євтюшенкової В.І.,

з участю прокурора Думал С.М.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

секретаря Зубко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальне провадження № 12013200100001691 про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

ІН НОМЕР_1, уродженця м. Суми, українця, гр. України, освіта середня,

не одруженого, на час вчинення злочину працюючого робочим в ПП "Рубін", мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив злочин проти життя та здоров'я особи за таких обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, близько 3.00 години перебував біля магазину "Продукти", що розташований в м. Ромни на перехресті вулиць Крупська та Комсомольська. У цей час зі сторони вул. Крупської наближався ОСОБА_7, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Зупинившись біля магазину, останній, порушуючи громадський порядок, приставав до ОСОБА_8

Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наблизились до магазину, ОСОБА_4, який перебував біля магазину, почав робити зауваження ОСОБА_7 на ґрунті цього між ними виникла сварка, у ході якої ОСОБА_4 умисно з силою наніс близько трьох ударів кулаком правої руки ОСОБА_7 у ліву сторону обличчя та голови. Від отриманого удару ОСОБА_7 не втримався на ногах та впав на спину вдарившись головою об дорожнє покриття, внаслідок чого отримав травму голови. Після цього ОСОБА_7 неодноразово намагався підвестися на ноги. Близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_7 був доставлений до Роменської ЦРЛ, де після отримання кваліфікованої медичної допомоги, не приходячи до свідомості, помер близько 22 год. 50 хв.

Тілесні ушкодження ОСОБА_7 в області голови у вигляді крововиливів в м"яких тканинах зі сторони кісток черепа, лінійного перелому потиличної кістки, крововилив під мозкові оболонки і в шлуночки мозку, забоїв речовини головного мозку розглядається в сукупності і згідно п. 2.1.3 (б, в, г) правил встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року "Про розвиток і удосконалення судово-медичної служби України" стосовно живої особи кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і були безпосередньою причиною смерті потерпілого та мають прямий причинний зв'язок зі смертю. Решта тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України не визнав, вважаючи, що вчинив дії, якими перевищив необхідну оборону. У вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України не визнав. Цивільні позови не визнав.

Суду пояснив, що 7 червня 2013 року приблизно з 19.00 год. вечора відпочивав зі своїм знайомим ОСОБА_5 та двома знайомими дівчатами на річці Сула у м.Ромни неподалік від парку по вул.Силенка. Спиртного не вживали. Повертаючись з річки близько 02.30-03.00 год., зупинився біля магазину "Бакалея", де зустрів свого знайомого ОСОБА_9 із яким стали розмовляти. Хвилин через 10-15 побачив, як до магазину з боку вул. Маяковського незнайомий хлопець (як потім стало відомо ОСОБА_7), одягнутий у брудну куртку, тягнув за волосся і шию ОСОБА_8, яку він (ОСОБА_4) знав як особистість. Вона опиралась, кричала, щоб ОСОБА_7 її відпустив, тому зробив ОСОБА_7 перше зауваження, щоб відпустив дівчину, але він не відреагував - ОСОБА_8 не відпустив. У цей час вони знаходились біля дорожнього знаку "Зупинка". Окремого освітлення не було, але місце добре освітлюється вікнами та вивіскою магазину. Підійшовши до ОСОБА_7 ближче, не з метою побиття, зробив друге зауваження, на яке потерпілий відреагував агресивно - відпустив ОСОБА_8 і почав виражатись у його бік нецензурними словами, та підійшовши ближче, вдарив його (ОСОБА_4) у груди правою рукою. Він відступив від ОСОБА_7, але той все ж таки намагався 2-3 рази вдарити у обличчя, від ударів він (ОСОБА_4) ухилився і вже потім у самозахист вдарив ОСОБА_7 один раз правою рукою у ліву частину обличчя від чого останній постояв 2 секунди, відступив 2-3 кроки назад у напрямку Покровської гори і упав біля дорожнього знака. Сварка між ними тривала 2-3 хвилини. ОСОБА_7 був п'яний і погано тримався на ногах. Тримаючись за дорожній знак потерпілий підвівся і знову упав обличчям униз, головою у напрямі магазину, після чого підвівся і падав уже у бік дороги на проїзну частину, падаючи і на спину і обличчям донизу - по-різному. Удруге упав потилицею униз у бік дороги, майже на проїздну частину, і вдарився головою. Він та ОСОБА_9 відтягли ОСОБА_7 під руки від дороги і посадили на автостоянці, останній був іще у курточці. Як ОСОБА_7 упав утретє не пам'ятає. На автостоянці біля магазину ОСОБА_7 падав двічі, а загалом падав близько п'яти разів: і до дороги обличчям, і на спину, і обличчям донизу. При цьому були також ОСОБА_9 та ОСОБА_8, більше нікого поруч не було, чи проїжджали у цей час якісь транспортні засоби сказати не може, бо не звертав уваги. Хто викликав міліцію і швидку йому не відомо, бо він видходив за магазин "по нужді", а коли повернувся хвилин через 10 вже приїхала міліція, а потім машина швидкої допомоги. Він нікуди не тікав, відразу розповів, що сталося і його відпустили додому. Визнає, що наслідки у виді смерті могли настати від його дій, оскільки він вдарив ОСОБА_7, але уважає себе не винуватим, бо захищав дівчину від неправомірних дій потерпілого, тому не повернувся і не пішов геть, але у перевищенні необхідних меж оборони розкаюється.

Незважаючи на такі пояснення обвинуваченого його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України доводиться поясненнями потерпілих, свідків та письмовими матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 7 червня 2013 року близько 21.00 год. їх син ОСОБА_7 поїхав на мопеді по цигарки. Спиртного у той день він не вживав, оскільки вони всією сім'єю працювали на городі. Додому ОСОБА_7 так і не повернувся, а коли зранку зателефонував йому на телефон близько 10.00 год., то у відповідь незнайомий хриплий голос, схожий на голос ОСОБА_4, відповів йому нецензурним словом, що ОСОБА_7 кінець. Потім телефон вимкнувся і протягом наступного дня (коли хоронили сина) телефон то вмикався то вимикався. Телефон так і не знайшли, а мопед пізніше привезли на упізнання працівники міліції.

Потерпіла ОСОБА_2 по обставинам справи дала аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_8 дала суду показання, що 7 червня 2013 року близько 02.00 год. ночі поверталась додому. На перехресті вулиць Дудіна-Маяковського-Крупської до неї під'їхав хлопець на мопеді чи мотоциклі, точно не пам'ятає, але знає точно, що не на "скутері". Він був у стані алкогольного сп'яніння. Хлопець назвався ОСОБА_7. Трохи побалакавши з ним, пішла далі, а ОСОБА_7 залишився сидіти на повороті біля водонапірної колонки по вул.Дудіна. З собою у нього був пакет із якого він дістав пляшку горілки. Залишивши ОСОБА_7, вона пішла уверх по вулиці, приблизно на середині гори потерпілий наздогнав її на мотоциклі, повертаючи упав з нього, намагався встати, але у нього не виходило, бо був напідпитку. Хотіла викликати йому швидку, але у неї не працював телефон, тому пішла далі до магазину. Чи були пошкодження на тілі ОСОБА_7 після падіння з мопеду не звертала уваги, оскільки була вже на відстані. Перед магазином ОСОБА_7 знову наздогнав її і неочікувано схопив іззіду за плечі. Мопеда у нього уже не було. Де його дів ОСОБА_7 їй не відомо, оскільки до магазину від місця падіння ОСОБА_7 з мопедом, тобто приблизно 300 м вона йшла не обертаючись.

Схопивши її, ОСОБА_7 вимгав, щоб вона пішла з ним, пропонував їй інтимні стосунки, на що вона не погодилась, а ОСОБА_7 від цього розлютився, почав сильно кричати і тягти її із собою. ОСОБА_4 зробив потерпілому зауваження, щоб відпустив її, тоді ОСОБА_7 почав кидатись на ОСОБА_4 з кулаками і вдарив його у груди, у відповідь ОСОБА_4 ударив ОСОБА_7 у обличчя. Бачила тільки раз як ударив, потім відійшла на п'ять хвилин за магазин, повернувшись, побачила, що ОСОБА_7 хитався і упав на спину біля дорожного знаку головою до дороги. ОСОБА_4 і ОСОБА_9 намагались відтягти його від дороги. ОСОБА_7 знаходився постійно на місці стоянки біля магазину і був одягнутий у спортивний костюм. Потерпілий неодноразово піднімався спочатку на коліна, вставав, падав. У цей момент ОСОБА_4 знаходився за 3-5 м від потерпілого. Приїзду працівників міліції не бачила, бо побігла додому. Не помітила чи був п'яний ОСОБА_4.

Суд приймає до уваги саме ці показання свідка ОСОБА_8, виходячи з наступного.

Показання, дані свідком ОСОБА_8 суду узгоджуються з показаннями інших свідків та письмовими матеріалами справи, у тому числі з обставинами, зафіксованими під час слідчого експерименту за участю цього свідка та висновками судово-медичних експертиз.

Щодо твердження представника потерпілих ОСОБА_3, що правдиві показання свідок ОСОБА_8 давала саме йому під відеозапис, суд не може прийняти його до уваги, оскільки ч. 2 ст. 23 КПК України визначено, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

Частиною 8 статті 95 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження ... мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.

Сама ОСОБА_8 з цього приводу пояснила, що заяву, щодо наміру розповісти усе як було, написала власноруч 31.07.2013 року після приїзду батьків загиблого та адвоката ОСОБА_3, які вимагали розповісти усе, що відбувалось біля магазину. Вони ж повезли її у міліцію, вже після побиття її незнайомими чоловіками, змінювати показання, заставили це зробити. Вона на той час була вже побита, злякана, тому і сказала, що ОСОБА_4 сів на мопед і поїхав, хоча насправді цього не було.

Самі потерпілі та їх представник ОСОБА_3 не заперечували, що возили свідка ОСОБА_8 у міліцію з приводу зміни показань.

Також пояснила, що ОСОБА_3 здійснював запис на відео вона була дуже проти і повідомляла про це, але він наполіг.

З таких пояснень свідка ОСОБА_8 вбачається, що її пояснення під відеозапис отримані без її згоди, отже є недопустимим і не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно повідомлення Роменської міжрайонної прокуратури ОСОБА_8 під час кримінального провадження щодо неї за ст. 384 КК України повідомила, що у суді давала правдиві свідчення ( т. 3 а.с. 232, 233).

Дане кримінальне провадження не закінчено, про підозру нікому не повідомлено.

Також не знайшла підтвердження і вказана представником потерпілих обставина щодо залякування свідка ОСОБА_8 обвинуваченим ОСОБА_4

З цього приводу свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що перед побиттям їй дзвонила жінка з незнайомого номера, запитувала коли вона приїде з роботи. Потім приїхали троє хлопців і вимагали розповісти, що відбувалось біля магазина, розповідати вона взагалі відмовилась і її за це побили. Після цього вона змінила показання у міліції, а вже потім написала заяву у міліцію щодо її побиття, оскільки її змусила мати це зробити. В подальшому від обвинувачення вона відмовилась. Також пояснила, що заява зареєстрована 5 серпня 2013 року, а у заяві зазначено, що побили 1 серпня 2013 року, тому що повідомила працівнику міліції що не пам'ятає побили її 31 липня чи 1 серпня, а він написав 1 серпня. Не зробила зауваження, бо неуважно перечитувала заяву. При цьому відразу сумнівалась, що це хлопці від ОСОБА_4, хоча вони про це їй повідомили.

З пояснень свідка вбачається, що побиття відбулось саме за відмову розповісти, що відбувалось, чого вимагали потерпілі, а не внаслідок відмови дати неправдиві свідчення на користь обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_14 суду дав показання, що в ході повторного допиту свідок ОСОБА_8 показання щодо обставин побиття ОСОБА_7 вона не змінювала, додала лише, що ОСОБА_4 забрав мопед і з куртки речі потерпілого, що саме вона не бачила. Під час перехресного допиту була вже побита. Про те, що ОСОБА_8 буде добавляти показання йому повідомила ОСОБА_2, але чи привозила остання свідка на допит він не бачив. Припускає, що ОСОБА_2 була присутня на очній ставці між свідком і ОСОБА_4, точно не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що її дочка ОСОБА_8 була побита невідомими особами, які повідомили, що прийшли від ОСОБА_4 Знає, зі слів дочки, що ОСОБА_4, це хлопець, який захищав її дочку від ОСОБА_7, який п'яний приставав до неї. Деталі не розповідала. Це їй розповіла дочка вже після того як через 2-3 тижні після цієї події побачила її побитою. Крім того, до неї приїжджала потерпіла ОСОБА_2, цікавилась, коли її дочка ОСОБА_8 приїжджає з роботи, що від неї хоче - не повідомила. Потім увечері ОСОБА_8 побили, а наступного дня зранку о 07.00 год. ОСОБА_7 та їх представник ОСОБА_3 повезли її у міліцію. Жінка ця (ОСОБА_7) дзвонила і питала у ОСОБА_8 чи не змінить вона показання, почувши це запитала у дочки, що відбувається, ОСОБА_8 відповіла, що дзвонила т.ОСОБА_2. При цьому дочка дала їй телефон потерпілої, зателефонувавши їй вона (ОСОБА_15). висловила їй своє негодування. До неї особисто ОСОБА_2 приїжджала і пропонувала гроші за те, щоб умовила дочку змінити показання. Грошей вона не взяла. ОСОБА_4 до неї не приходили взагалі.

Свідок ОСОБА_9 дав показання, що 7 червня 2013 року близько 02.00-02.30 год. ночі він зі знайомим ОСОБА_4 спілкувалися біля магазину "Продукти". ОСОБА_4 був тверезий. З боку вул.Маяковського - Крупської почули галас, потім побачили як із-за повороту йшов п'яний ОСОБА_7, чіплявся до дівчини (потім дізнався - ОСОБА_8), при цьому тримав її іззаду за шию, тягнув і нецензурно лаявся на неї. У руках у ОСОБА_7 ніякого транспортного засобу не було. Хлопець був одягнений у брудну спортивну куртку. ОСОБА_4 зробив йому зауваження, щоб той відпустив дівчину, на що останній відреагував агресивно, напавши на ОСОБА_4 з кулаками і вдаривши його у груди. ОСОБА_4 відійшов, але ОСОБА_7 не заспокоювався і знову намагався вдарити ОСОБА_4. У відповідь ОСОБА_4 ударив потерпілого у ліву частину обличчя, від чого останній відступив 2-3 кроки назад, мабуть, за щось зачепився і упав на спину, як мішок, вдарився головою біля дорожнього знака. Головою упав до проїзної частини у сторону протилежну від магазина, почав підніматися, його "потягнуло" уперед, внаслідок стану сп'яніння, і він знову упав лицем униз. Піднявся, тримаючись за опору знака, постояв трохи і почав йти в сторону магазина, упав уже втретє у бік протилежний магазину. Він ОСОБА_7 взагалі не чіпав, не бив. Підходив до нього тільки коли допомагав ОСОБА_4 відтягнути потерпілого у сторону від дорожнього знаку, щоб його не зачепила машина. Загалом ОСОБА_4 ударив ОСОБА_7 приблизно тричі. Що робила ОСОБА_8 під час бійки не дивився. Бійка відбувалась десь за 3 м від нього. Загалом ОСОБА_7 падав близько трьох разів сам, бо був п'яний. Біля знака - це він уже втретє упав. Де відбувалась подія, там асфальтне нерівне покриття, з ямами. До приїзду міліції ОСОБА_7 намагався ще не раз підніматись, але на ногах не стояв і падав, це було вже на стоянці біля магазину, там засипано щебнем. Речі ОСОБА_7 не перевіряли, по карманам не лазили. Поки приїхала міліція ОСОБА_7 сидів на стоянці біля магазину.

Показання свідка у суду сумнівів не викликають, оскільки узгоджуються з показаннями інших свідків і письмовими матеріалами справи. Крім того, згідно службової характеристика на свідка ОСОБА_9 він чесний і правдивий, не лякається складних обставин (т. 1 а.с. 115), тобто у суду немає підстав уважати його пояснення неправдивими.

Щодо твердження представника потерпілих ОСОБА_3 стосовно того, що на неправдивість свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказує наявність у них адвокатів, найнятих за рахунок обвинуваченого, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки базуються на припущеннях, право свідка на отримання правової допомоги, передбачено п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК України і не може бути доказом неправдивості свідчень.

Свідок ОСОБА_17 суду дав показання, що працює інспектором ДПС. 7 червня 2013 року виїжджав на виклик з групою швидкого реагування на вул.Крупську до магазину "Продукти". На місці події також були присутні продавчині магазину, ОСОБА_18, дільничий ОСОБА_19 та ОСОБА_9. Ніхто з присутніх міліцію не викликав. ОСОБА_7 сидів на землі біля бордюру перед східцями магазину. Одягнутий був у футболку з коротким рукавом. Він був явно п'яний, брудний, обкачаний у піску, іззаду на голові у нього була кров. Говорити він не міг, тому викликали швидку. Потерпілий намагався піднятись, падав із сидячого положення на бік і назад, оскільки не міг стати на ноги, був явно дуже п'яний, що встановив з досвіду. Коли лікарі клали ОСОБА_7 на носилки, він упирався, лягати не хотів, злазив з носилок.

ОСОБА_4, коли приїхали працівники міліції на місці не було. Він підійшов звідкись хвилин через 10, розповів, що побив ОСОБА_7 через те, що останній чіплявся до дівчини. Поверхньо подивившись на ОСОБА_4, слідів драки на ньому не виявив: руки не були побиті, одяг цілий, ніяких явних ознак, тому його відпустили. Встановивши свідків події, поїхали у лікарню, але потерпілого допитати не вдалося.

Свідок ОСОБА_19 дав суду показання, що він є дільничим інспектором і під час чергування 7 червня 2013 року близько 04.30 год. черговий направив оперативну групу, до складу якої також входив ОСОБА_17, на місце події до магазину "Бакалея". Побачили, що ОСОБА_7 лежав за 5 м від дорожнього знаку, крутився і постійно намагався встати, сідав, падав. Потерпілий був увесь брудний, п'яний. На обличчі, одязі та руках була кров. Кров була також на знаку. На місці події був якийсь молодий хлопець, ОСОБА_18 та ОСОБА_4. Останній пояснив, що ОСОБА_7 чіплявся до дівчини і він її захистив - побив ОСОБА_7. Самої дівчини на місці не було. ОСОБА_17 викликав швидку допомогу і ОСОБА_7 відвезли у лікарню, він нічого не пояснював. Транспортних засобів на місці події ніяких не було.

Свідок ОСОБА_20 дав суду показання, що працює на станції швидкої допомоги і 7 червня 2013 року близько 04.00 год. виїжджав на виклик до магазину "Бакалея". На місці події вже були працівники міліції, два хлопця та ОСОБА_7, який сидів, схиливши голову на руки. У нього була розсічена ліва брова, верхня губа зправа та ніс. Волосся на голові було у крові з лівого боку. Потерпілий був при свідомості, але від нього відчувався запах алкоголя, порушена мова, можливо від сп'яніння, на питання відповідав невнятно. ОСОБА_7 намагався встати, але не міг, тому його поклали на носилки та доправили до лікарні, надавши по дорозі первинну медичну допомогу. Транспортного засобу при потерпілому не було. Потерпілий був одягнений у темну футболку. У приймальному відділенні вилучили разом з працівниками міліції з кармана банківську картку і невелику кількість грошей.

Свідок ОСОБА_21, який працює фельдшером швидкої допомоги, дав суду аналогічні показання щодо часу і місця події та одягу потерпілого. Крім того пояснив, що на їх запитання ОСОБА_7, чи вживав він спиртні напої, він відповідав стверджувально, хоча на питання потерпілий відповідав, але мова була незрозумілою. Спочатку він сидів, потім піднімався, починав іти, хитався, тому його поклали на носилки. Одягнений був у футболку чи светр темного кольору.

Свідок ОСОБА_22 дав показання, що працює завідуючим приймальним відділенням Роменської ЦРЛ. Влітку 2013 року близько 04.00 год. машиною швидкої допомоги був доставлений невідомий молодий чоловік, одягнений у спортивні штани та темну футболку. При ньому була лише кредитна картка без імені. У нього була кров на обличчі, він тримався за голову, тому викликали хірурга для його огляду. При цьому поставили попередній діагноз: алкогольне сп'яніння. Крім того, на перший погляд у нього був стан здоров'я від середньої тяжкості до тяжкого. У нього на обличчі були травми, тому викликали хірурга, який уважав за необхідне потерпілого госпіталізувати.

Свідок ОСОБА_23 дала показання, що працює медсестрою у Роменській ЦРЛ. Близько 4 год. у приймальне відділення ЦРЛ каретою швидкої допомоги привезли невідомого молодого чоловіка. Його занесли на носилках, він був при свідомості, але мова нерозбірлива. Вона рани йому не обробляла, але викликала хірурга.

Свідок ОСОБА_18 дав суду показання, що 7 червня 2013 року близько 02.00 год. ночі знаходився біля магазину по вул.Крупської у м.Ромнах. Побачив як із-за рогу вулиці підійшов хлопець (потім дізнався, що ОСОБА_7), мопеду у нього не було. Була також незнайома дівчина, з якою потерпілий спілкувався на підвищених тонах. Він (ОСОБА_18) стояв від них за 3-4 метри. Потім пішов від магазину на зустріч з товаришем, а коли через півтори години повернувся, вже світало. На стоянці біля магазину були працівники міліції та швидка допомога. Потерпілий піднімався і падав, від нього відчувався запах алкоголю, на футболці була брудна пляма. Куртки на ньому не було. Звідки вийшов ОСОБА_4 точно сказати не може. Обвинувачений сам підійшов до працівників міліції, він (ОСОБА_18) також підійшов. Бачив як чоловік за допомогою працівників міліції раз піднявся і упав, також і вдруге. Падав навзнак, був п'яний. Коли викликали швидку, потерпілий просився додому, був при свідомості. На стоянці біля магазину ніяких транспортних засобів на той час не було.

Свідок ОСОБА_24 дала показання, що 7 червня 2013 року близько 04.00 год. їхала автомобілем в напрямку р-ну "Засулля" на вул.Крупській у м.Ромни. Біля продуктового магазину "Бакалея", тримаючись за стовп стояв хлопець, увесь у крові і брудний. Вона підійшла до віконця магазину купити води і запитала у продавчині, що сталося з тим хлопцем. У цей час поряд з магазином було ще два хлопця і дівчина. Продавець сказала, що побитий хлопець приїхав на мопеді, а ті двоє хлопців його побили. Викликати міліцію продавець побоялася, мотивувавши тим, що ті двоє бачили, що вона була свідком побиття. Подробиць побиття не розповідала. Потім побачила як потерпілий одчепився від стовпа, опустився потихеньку на коліна, упав на спину, розкинувши руки і став харчати. Тоді вона сама (ОСОБА_24) викликала міліцію і поїхала.

На думку суду пояснення свідка щодо обставин падіння ОСОБА_7 не суперечать показанням інших свідків, з їх пояснень слідує, що потерпілий намагався вставати, чіпляючись за стовп і падав. Пояснення свідка ОСОБА_24 у цій частині не стосуються безпосередньо падіння потерпілого внаслідок дій ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_25 дала показання, що працює продавцем у продуктовому магазині "Хліб-Бакалея" по вул.Крупської у м.Ромни. У червні 2013 року працювала у нічну зміну, бачила поруч з проїзною частиною, де стоїть дорожній знак, драку. Але їй було погано видно, хоча світло з вікон магазину падає на дорогу, до місця де відбувалась драка відстань приблизно 15 м, крім того вона відволікалась на покупців, а через гул холодильників також погано чула, що відбувалось. Конфлікт тривав приблизно півгодини. Взагалі під магазином було близько п'яти осіб. Облич тих хто бився не бачила, ударів також не бачила. Відбувалася "тяганина" руками і ногами між двома чоловіками. Інші стояли за 1-1,5 м від них. Підходила до магазину жінка, питала, що відбулося. Коли вийшла на вулицю, ОСОБА_18 сидів на парапеті біля магазину, він і до драки там сидів. Потерпілий вже лежав на спині на стоянці біля східців у магазин, як він там опинився - не бачила. Обличчя у потерпілого було у крові, одяг брудний. Тільки тоді побачила його обличчя. У цей час приїхала міліція. Мопеду біля парапету не було.

ОСОБА_18 і ОСОБА_4 знає як постійних покупців. ОСОБА_4 у той вечір купував пляшку пива, вже після приїзду міліції. При цьому запаху алкоголю від нього через віконце не чула. До неї ОСОБА_4 післля цієї події не приїжджали, нічого не просили.

Свідок ОСОБА_26 дала показання, що працює продавцем у продуктовому магазині "Хліб-Бакалея" по вул.Крупської у м.Ромни. У час, коли відбувалась драка спала. Коли піднялась, ОСОБА_25, яка працювала з нею у зміні, повідомила, що когось побили. Відкривши віконце магазину побачила метушню: молодий чоловік лежав на дорозі. Зупинилась "Газель", з неї вийшли хлопці і попросили хлопців, які стояли на стоянці відтягнути потерпілого, що останні і зробили.

Крім того пояснила, що до неї приїжджали батьки потерпілого, докоряли, що не викликали міліцію, розмовляли "на емоціях", подробиць повідомити не бажає.

Свідок ОСОБА_6 дав показання, що працює на автомийці, розташованій за 100 м від продуктового магазину "Бакалея" по вул.Крупської. У червні 2013 року близько п'ятої год. ранку, можливо, трохи раніше, почув крики, тому вийшов подивитись. Біля магазину були близько шести людей, які стояли і голосно розмовляли. Мийка знаходиться нижче від магазину, тому людей видно лише по груди, лежачого чоловіка помітити не можливо. Проте видно вікна магазину, якби мопед стояв під вікнами на парковці, побачив би його, хоча звук проїжджаючого мопеда чув. Стояло такси з увімкненими фарами. Драки не бачив.

Крім того пояснив, що до нього приїжджав представник потерпілих ОСОБА_3 і на підвищених тонах намагався витягти з нього інформацію, тиснув. Суду пояснив те, що і ОСОБА_3.

Свідок захисту ОСОБА_13 дала суду показання, що у ніч з 6 на 7 червня 2013 року у неї болів зуб, тому вона не могла заснути і близько 2.30 год. пішла у магазин, розташований на вул. Крупській по цигарки. Була твереза. До магазину 3-5 хв. ходу від її будинку. Не дійшовши до магазину побачила, що на стоянці поряд з магазином незнайомий хлопець тягав дівчину. Дівчина стояла обличчям до магазину і просила потерпілого, який у цей час тримав її за шию, щоб він її відпустив та відбивалась від нього. Це тривало близько 10 хвилин. Тому вона побоялась підходити і вирішила зачекати, доки все скінчиться. Метрів за 10 від них стояли ще два хлопці і один з них - зробив зауваження потерпілому, який не реагував і почав висловлювати у його бік нецензурні образи. ОСОБА_4 підійшов ближче і ще раз зробив зауваження, потерпілий почав махати на нього руками, намагаючись вдарити. Дівчина відійшла кудись. ОСОБА_4 спочатку ухилявся, але потерпілий вдарив його у груди і тоді ОСОБА_4 вдарив потерпілого витягнутою рукою у обличчя. Останній трохи постояв, поточився на 2-3 кроки назад, приблизно на метр, мабуть його від удару повело. Потім, здалося, зачепився нога за ногу і впав на спину, піднявся та пішов у бік магазину. Видно було, що потерпілий дуже п'яний. Потім знову піднявся і упав на спину головою на дорогу на асфальт, а ОСОБА_4 і його товариш відтягли потерпілого від дороги, посадили біля дорожнього знаку і відійшли. Потерпілий вже з сидячого положення падав обличчям униз, і по-різному падав, бо не міг піднятись. Приїхала "Газель", звідти вийшла жінка, щось купила і поїхала. Бачила, що у глибині стоянки стояв чоловік, але його їй через дорогу погано було видно, бачила лише силует. Було темно, але горіла вивіска і освітлювала місце події. Падав потерпілий біля дорожнього знаку встав на карачки, упав лицем униз, качався. Потім піднявся, чіпляючись за знак, невтримався і упав лицем униз у бік магазину з висоти свого зросту. Загиблий мав середній зріст. Події відбувались протягом 10-20 хвилин. Загалом за цей час потерпілий падав 5-6 разів. Стоянку біля магазину освітлює вивіска і вікна магазину, потім почало світати. Йшла з боку вул.Радянської, а подію спостерігала по інший бік дороги, трохи нижче від проїздної частини, на відстані приблизно 5 м. Взагалі далеко вона бачить добре, а поблизу - гірше, тому майже усе розгледіла, місце події їй добре було видно, а магазин гірше. Обличчя людей не бачила, тільки силуети. Коли побачила, що приїхала міліція, пішла додому, бо побоялась вплутуватись.

Суд приймає до уваги показання, надані свідком ОСОБА_13 у судовому засіданні, виходячи з наступного.

Показання, дані свідком ОСОБА_13 узгоджуються з показаннями інших свідків та письмовими матеріалами справи.

Щодо твердження представника потерпілих ОСОБА_3, стосовно того, що свідок давала такі показання внаслідок незаконного впливу на неї з боку обвинуваченого, то вони не знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Так свідок ОСОБА_13 пояснила, що під час алкогольного запою, який у неї буває приблизно раз на півроку і у період якого вона поводиться неадекватно, зазвичай не пам'ятає, що з нею відбувається, внаслідок чого перебуває на обліку у психіатра, вона посварилась з матір'ю обвинуваченого, яка проживає неподалік, тому вирішила їй помститися, для цього написала заяву у прокуратуру. Заяву писала під диктовку ОСОБА_3, бо обіцяли віддячити. Що писала не пам'ятає, також не знає хто носив цю заяву у прокуратуру, вона особисто її не подавала, оскільки у цей період з дому не виходила, навіть на роботу не ходила. Про написання заяви дізналась наступного дня як протверезіла від свого співмешканця і пішла у прокуратуру забирати заяву. Від обставин, викладених у заяві відмовляється, наполягає на правдивості свідчень, даних у суді.

Дійсно 10.04.2014 року порушено кримінальне провадження № 42014200240000009 за заявою ОСОБА_13 від 09.04.2014 року (т. 3 а.с. 229), проте 15.04.2014 року ОСОБА_13 подала заяву про припинення провадження, оскільки обмовила ОСОБА_4 через сварку з його матір'ю (т. 3 а.с. 230). Потім дане кримінальне провадження 05.06.2015 року було відновлено, але не по заяві самого свідка ОСОБА_13 Про підозру нікого не повідомлено.

З постанови про закриття кримінального провадження від 29.04.2014 року вбачається, що ОСОБА_13 написала заяву стосовно ОСОБА_4 унаслідок використання її нетверезого стану потерпілими ОСОБА_7 та їх представником під їх диктовку. Що писала не пам'ятає. Вбивством їй ніхто не погрожував (т. 3 а.с. 231).

Довідкою КЗ Перша ОСЛ від 25.06.2014 року та довідкою ТЦСОН Роменської міськради від 25.06.2014 року підтверджується пояснення свідка ОСОБА_13 про те, що написала заяву відносно обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 37, 38), тому суд уважає можливим покласти її показання, надані у судовому засіданні в основу вироку.

Крім того у суді вона давала докладні покази щодо обставин, які відбувались, що малоймовірно завчити, до того ж стороні обвинувачення надано було право спростувати показання шляхом поставлення запитань.

Свідок ОСОБА_27 дав суду показання, що 05 квітня 2014 року приблизно за два тижні до Пасхи у вихідний до нього зверталась свідок ОСОБА_13, цікавилась де його сусіди ОСОБА_7, пояснювала, що хоче розповісти їм правду, бо усе, що вона пояснювала раніше їй написав на листку адвокат ОСОБА_4, а вона вивчила. Це було вдень і ОСОБА_13 була твереза.

Суд не може прийняти ці пояснення свідка як беззаперечний доказ неправдивості свідка ОСОБА_13, оскільки малоймовірно, щоб свідок розповідала такі обставини свого життя незнайомій людині.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні необережного вбивства ОСОБА_7 підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінальної справи:

протоколом огляду місця події від 7 червня 2013 року та фототаблицею до нього , яким зафіксовано огляд території біля магазину "Продукти" в м.Ромни по вул.Комсомольській, 57. Під час огляду було виявлено куртку з написом "адідас" з плямами бурого кольору. Напроти магазину біля проїзної частини на металевій трубі на якій прикріплений дорожній знак також виявлено плями темно-бурого кольору, схожі на кров. Поряд на ґрунті та частково на щебені також плями темно-бурого кольору, схожі на кров (т. 1 а.с. 14-16, 17-19) та протоколом огляду предмета від 13.06.2013 року та фототаблицею до нього, а саме чоловічої куртки сірого кольору з написом "адідас" на лівому борту куртки мається розрив тканини близько 20 см. на правому борту по всій довжині плями бурого кольору різної величини (т. 1 а.с. 185-186);

протоколом огляду трупа та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що на трупі виявлені 10 пошкоджень в ділянці голови, на ліктях обох рук, а також пошкодження, виявлені в ході розтину: в ділянці лівої вискової мишци крововилив розмірами 10х8 см, в потиличні області зправа на рівні поперечного кута і 3.5 см від середньої лінії крововилив розмірами 11х8 см, субдуральна гематома у правій височній області, перелом потиличної кістки починається на рівні від винесеності та 1 см лівіше вертикальної лінії внутрішнього гребінця, йде до верху по лівому краю вертикального гребінця, пересікається з горизонтальним гребінцем, відхиляється вліво, спускається донизу, тріщина має довжину 14 см, крововилив м'яких тканин навколощитовидної залози та під'язичної кістки більше зліва (т. 1 а.с. 20-29).

лікарським свідоцтвом про смерть № 179 від 08.06.2013 року з якого вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від травматичного субдурального крововиливу, внаслідок набряку головного мозку, закритого перелому черепу від удару іншим предметом або об інший предмет (т. 1 а.с. 30).

протоколами проведення слідчих експериментів від 08.06.2013 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та фототаблицями до них та оглянутим у судовому засіданні диском із записом ходу слідчих експериментів під час яких вони пояснили та продемонстрували, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_7 правою рукою у ліву частину обличчя від чого останній відступив пару кроків назад і впав. ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_7 упав на лікті і спину, але не бачив якою частиною тіла ударився потерпілий. Потім він устав, чіпляючись за огорожу і опору знака, намагався йти і знову неодноразово падав з висоти власного зросту, вдаряючись, у тому числі, головою. Він і ОСОБА_9 посадили потерпілого біля магазину, у цей час побачив у потерпілого на потилиці кров.

Пояснення ОСОБА_4 узгоджуються з висновком експерта № 439 від 10.06.2013 року, згідно якого ушкодження в ділянці голови ОСОБА_7..., а також ушкодження у м'яких тканинах зі сторони спини і в проекціях обог ліктевих суглобів могли утворитись за обставин, продемонстрованих ОСОБА_4 під час слідчого експерименту (т. 2 а.с. 25).

ОСОБА_9 також пояснив, що хлопець упав на лікті та голову розкинувши руки біля дорожнього знаку. Місце падіння нерівне з вибоїнами і битим кирпичем і галькою. Потім потерпілий намагався встати, чіпляючись за опору знаку ( т. 1 а.с. 165-168, 172-174, диск DVD-R а.с.175). Правдивість цих пояснень підтверджується висновком експерта № 440 від 10.06.2013 року, згідно якого ушкодження в ділянці голови ОСОБА_7, що потягли його смерть, а також ушкодження у м'яких тканинах зі сторони спини і в проекціях обох ліктевих суглобів могли утворитись за обставин, продемонстрованих ОСОБА_9 під час слідчого експерименту (т. 2 а.с. 17).

Експерт ОСОБА_28 у судовому засіданні з цього приводу пояснила, що при такому механізму падіння (ОСОБА_7 падав назад опираючись на ліктеві суглоби), спочатку землі може торкнутися і голова, і ліктеві суглоби і сідниці, і спина. Якщо при такому падінні був би удар безпосередньо на лікті, то травматизація ліктьових суглобів була би більша, могло би бути більше пошкодження суглобів і самої кісткової тканини.

Тобто такі пояснення свідка ОСОБА_9 не вказують на те, що травма голови не могла бути отримана ОСОБА_7 внаслідок падіння на лікту, чим спростовуються заперечливі твердження представника потерпілих, що падіння ОСОБА_7 на лікті виключає отримання травми голови не сумісної з життям, оскільки потерпілий не вдарився безпосередньо головою.

протоколом проведення слідчого експерименту від 08.06.2013 року з ОСОБА_8 та фототаблицею до нього, оглянутим у судовому засіданні диском із записом ходу слідчого експерименту під час яких вона пояснила та продемонструвала, що ОСОБА_7 їхав на мотоциклі, потім ішов і тримав її за шию. Один з хлопців, які були біля магазину заступився за неї і наніс удар в обличчя ( в районі носа та щоки). Як упав потерпілий вона не бачила, бо відходила, коли повернулась, то побачила, що ОСОБА_7 лежить біля дорожнього знаку на спині, головою на проїзну частину, а ногами до магазину. Голова була на землі, а руки розинуті ( т. 1 а.с. 169-171, диск DVD-R а.с.175).

Щодо проведення слідчого експеримента - усі учасники попереджались по ст. 384 КК України, їх показання не відрізняються від тих, що вони давали у суді. З висновку службового розслідування від 23.04.2015 року не вбачається, що встановлені порушення в діях слідчого стосуються проведення слідчого експерименту ( т. 4 а.с. 186-188), отже суд уважає слідчі експерименти з ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 належними та допустимими доказами.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №179 від 15.07.2013 року на трупі ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: А) Травма голови. Садна в області переносиці, що переходить на лобну область з ознаками ковзання. Забійна рана м'яких тканин в проекції внутрішнього краю лівої надбрівної дуги. Садна в області спинки, кінчика та крил носу. По одному синцю на віках обох очей в області внутрішніх кутів. Садна правіше зовнішнього кута правого ока. Три садна в правій щелепній області. Рана на слизовій верхньої губи справа, навколо рани крововилив. Крововилив на слизовій нижньої губи. Два крововиливи в м'яких тканинах голови з сторони кісток черепа в лівій скроневій м'язі і правих відділах потиличної області з невеликим переходом на ліву половину. Лінійний перелом потиличної кістки, який переходить на основу черепа і дно лівої задньої черепної ямки. Великий крововилив під твердою мозковою оболонкою в правій потиличній тіменній і скроневій областях, який переходить на основу черепа. Пластинчастий крововилив під твердою мозковою оболонкою в області дна передніх черепних ямок більше зліва. Крововилив під м'якими мозковими оболонками по зовнішній поверхні лівої скроневої долі. Забій обох лобних долів, більше зліва і правої потиличної долі. Кров'яниста рідина в шлуночках мозку. Б) Травма шиї. Крововилив в м'яких тканинах в області щитовидного хряща і під'язикової кістки. В) Травма тулуба. Крововилив в м'яких тканинах з сторони спини. Г) Травма верхніх кінцівок. Синці та саднив проекції обох ліктьових суглобів, частково які переходять на нижню третину лівого та правого плеча, а також на верхню третину лівого і правого передпліччя. Вищевказані тілесні ушкодження заподіяні прижитєво і могли утворитись 07.06.2013. Характер тілесних ушкоджень в області обличчя, м'яких тканин шиї, спини, в проекції ліктьових суглобів садни, забійні рани, крововиливи вказує на те, що вони могли утворитись в результаті контакту з тупими твердими предметами. Точно встановити яким предметом, а також чи спричинені вони внаслідок падіння з мотоцикла не виявляється можливим. При цьому не виключається можливість їх утворення внаслідок ударів кулаками, частинами ніг, одягнених у взуття та іншими предметами, що знаходились у руках нападників. Решта тілесних ушкоджень в області голови у вигляді крововиливів м'яких тканинах з сторони кісток черепа, лінійного перелому потиличної кістки, крововиливи під оболонки та шлуночки мозку, забоїв речовини головного мозку могли утворитись в результаті травмуючої дії в ліву скроневу область і наступного падіння потерпілого на спину, удару більше правою потиличною областю голови об поверхню (по типу удару - протиудару), що підтверджується наявністю ушкоджень в цих частинах, а також виражених ознак забоїв дільниць головного мозку, розташованих в діаметрально протилежних областях, а іменно в лобних долях головного мозку. Тілесні ушкодження в області голови у вигляді крововиливів в м'яких тканинах з сторони кісток черепа, лінійного перелому потиличної кістки, крововилив під мозкові оболонки і в шлуночки мозку , забоїв речовини головного мозку розглядається в сукупності і згідно п. 2.1.3 (б,в,г) правил встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року "Про розвиток у удосконалення судово-медичної служби України" стосовно живої особи кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і явились безпосередньою причиною смерті потерпілого та мають прямий причинний зв'язок зі смертю. Решта тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Кількість ушкоджень та послідовність їх нанесення встановити неможливо (т. 2 а.с. 4-9).

З висновку комісійної судово-медичної експертизи від 28.03.2013 року № 128/2013 (т. 3 а.с. 191-210), який вцілому узгоджується з висновком № 179 вбачається:

п. 5(6) локалізація та характер тілесних ушкоджень може вказувати: на не менш як дворазове прикладення травмуючої сили у волосисту ділянку голови (потилична ділянка та скронева зліва), не менш як триразове в ділянку обличчя; не менш як одноразове в ділянку шиї; не менш як одноразове в ділянку спини зліва; не менш як одноразове в ділянку правої та лівої верхніх кінцівок. Від одного травмуючого впливу могло виникнути декілька тілесних ушкоджень, так і декількаразові травматичні впливи в одну ділянку можуть проявитися одним тілесним ушкодженням.

п. 7.(9) в тілесних ушкодженнях не відобразилися конструктивні властивості травмуючих предметів, що не дає можливості їх конкретизувати. Загалом, враховуючи характер, локалізацію та механізм виникнення, тілесні ушкодження в ділянці обличчя могли бути спричинені при нанесенні ударів кулаком, носком взутої ноги тощо. Не можна виключити можливості дії тупого предмета з обмеженою поверхнею (якими можуть бути кулак, носок ступні) в лівій скроневій ділянці. Це також зазначено і в п. 8 (10). Перелом потиличної ділянки з місцевими (ударними) та віддаленими (протиударними) ушкодженнями головного мозку не могли утворитися від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею. Ця травма характерна для травми-прискорення і спричинена внаслідок падіння з положення стоячи з контактуванням потиличною ділянкою голови об тупу переважаючу поверхню, яким може бути асфальтне покриття чи полоска бетонного бордюру ( п. 8 (10)).

п. 14. (19, 20) Забій головного мозку важкого ступеню, який мав місце у потерпілого, зазвичай супроводжується втратою свідомості одразу після її спричинення. Проте, в післятравматичний період можливе так зване психомоторне збудження, при якому травмований може рухатися, скоювати некоординовані дії.

п. 15 (21)... Падіння на втоптану грунтову поверхню з нашаруванням гравію супроводжується порушенням цілосності м'яких покровів (садна, рани від гравію), чого не було виявлено у потерпілого.

Суд не уважає це положення експертизи таким, що протирічить встановленим обставинам, оскільки з пояснень свідків під час слідчих експериментів та фототаблиць до них убачається, що потерпілий упав головою у бік проїзної частини з асфальтним покриттям.

Абз. 1 п. 20(26) експертизи судом до уваги не приймається, оскільки він базується на показаннях, наданих ОСОБА_4, під час досудового розслідування, які суд не може покласти в основу вироку.

При цьому в абз. 2 зазначено, що черепно-мозкова травма у потерпілого не могла утворитися за обставин, на які вказав ОСОБА_4 під час слідчого експерименту 08.06.2013 року під час слідчого експерименту ...

п. 24.(30) Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 не мають специфічних для мототранспортної травми особливостей.

З висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 67/2014 від 22 жовтня 2014 року (т. 4 а.с. 78-90), яка в цілому узгоджується з попередніми висновками експертиз, вбачається, що механізм спричинення тілесних ушкоджень у ділянці голови потерпілого ОСОБА_7 може відповідати механізму їх спричинення, вказаному ОСОБА_4 у судовому засіданні 10.09.2013 року п. 2 (1).

Суд уважає, що такий висновок експертизи не суперечить висновку експертизи № 128/2013, оскільки вона була проведена без урахування пояснень ОСОБА_4 у судовому засіданні, де він більш детально розповів про обставини справи.

Механізм спричинення тілесних ушкоджень у ділянці голови потерпілого ОСОБА_7 може відповідати механізму їх спричинення, вказаному свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9 як під час слідчого експерименту так і їх поясненням під час судового розгляду (п. 3 (2), 4 (3)) та свідком ОСОБА_13 під час судового засідання (п. 5 (4)).

Щодо п. ІІ висновку стосовно спричинення тілесних ушкоджень в області шиї, то вони не мають причинного зв'язку зі смертю потерпілого, а механізм їх спричинення не вказує на те, що вони були спричинені саме внаслідок удару обвинуваченим, хоча не виключається їх утворення і від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею.

п. І абз. 2 Встановити за яких обставин виник крововилив в лівий скроневий м'яз та вогнища забою в скроневій лівій частині не представляється можливим... не можна виключити можливості отримання даної травми і при падінні з мопеда.

п. І абз 3 вказано, що деякі тілесні ушкодження потерпілий міг отримати раніше, але віддеференціювати ушкодження по часу не виявляється можливим.

Експерт ОСОБА_28 суду пояснила, що всі необхідні дані для висновку є в матеріалах справи. Перелом черепа утворився внаслідок контакта з тупою переважаючою поверхнею, властивості якої не відобразились на черепі. Після розтину було з'ясовано, що це було падіння з прискоренням, яким є будь-яке падіння (з прикладенням сили чи вільне падіння). Травма від цього, як правило, утворюється по механізму удару протиудару Цей механізм описано у висновку експерта № 67 п. 1. Зазвичай при вільному падінні тілесні ушкодження утворюються більш місцево, а не віддалено. Якщо ж тіло падало внаслідок удару, то тілесні ушкодження можуть бути утворені у ділянці протиудару, бо мозок зміщується назад, відбуваються перепади тиску, а у ділянці удару ушкоджень може не бути. Об'єм травм, який був у ОСОБА_7 характерний для удару з прикладенням сили. Експертна комісія припускає, що це може бути і удар кулаком у обличчя.. При цьому проводилась експертиза по наданим матеріалам, сам труп не досліджувався. Відбувався неодноразовий вплив у ділянці голови: на скроні, обличчя і потилицю. Черепно-мозкова травма це сукупність ушкоджень. Тілесні ушкодження у грудній клітині відсутні, але їх могло бути і не видно, бо потерпілий був у куртці. Синець і садно утворились від удару з послідуючим ковзанням, могло утворитись і від удару кулаком, а ушкодження на чолі і переніссі утворились не від удару, а від ковзання по виступаючій шорсткій поверхні, тобто міг бути і гравій. Крововиливи на верхній губі зправа могли утворитись і від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, тобто удар, потім стиснення. Якби контактував потилицею з гравієм, то як правило повинні залишатись сліди, але їх не було. Хоча в історії хвороби було вказано, що на потиличній ділянці потерпілого є рана, але вважає дані експертизи, проведеної ОСОБА_29 більш об'єктивними, у його висновку відомостей про рану немає, пояснення про те, що у потерпілого на потилиці була кров виникли, мабуть від того, що кров затікала з обличчя і це виглядало як рана на потилиці. При складанні висновку меддокументацію не враховували, оскільки у ній багато неточностей. Характер перелому черепу відповідає наслідку дії тупого предмету з переважаючою, а не обмеженою поверхнею. Після падіння відбувся крововилив у шлуночки мозку, але точно визначити момент крововиливу неможливо, оскільки він міг статись і після того як ОСОБА_7 намагався встати після падіння. Травма черепа, яка була у потерпілого є небезпечною для життя і належить до тяжких тілесних ушкоджень. Бувають випадки, що після таких травм люди встають і йдуть, також міг давати відповіді на деякі питання, але після травми тривалий час ходити він не міг. Щодо ушкоджень шиї, то може мати місце внутрішнє ушкодження без видимих зовнішніх ушкоджень шиї. Внаслідок дії якого предмету утворився крововилив у ділянці шиї встановити не можливо, але скоріш за все - від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, щодо переважаючої - малоймовірно. Також буває, що у місці контакту голови з тупим предметом місце контакту зовні не визначається, це точно видно лише при розтині ( у потерпілого - протидія). Не можливо встановити, що було первинно: падіння чи удар, але кожен послідуючий удар посилював дію попереднього, посилювалась кровотеча і усугублялась травма, що призвело у сукупності до смерті потерпілого. Потерпілий був у стані алкогольного сп'яніння, що також усугубляє перебіг травми. При такій стадії сп'яніння потерпілий міг не триматись на ногах. Перелом не завжди утворюється у місці прикладення сили, але у випадку ОСОБА_7 перелом утворився у місці контакту з тупою проверхнею. Не можна сказати, що усі ушкодження, що мались у потерпілого виникли від одного удару. З кінцевим об'ємом травм потерпілий не міг пересуватись на мопеді. Травми потерпілого не характерні для падіння з транспортного засобу, але виключити цього не можна, у будь-якому випадку ці травми не призводили до втрати свідомості. На знімку (п. 17) відображена т.1 а.с. 20-29 не ділянка голови, це крововилив у м'яку тканину. Удар - це більш короткий по часу вплив, ніж тиснення (по шиї). Медико-криміналістична експертиза не проводилась, але до складу комісії входив експерт-криміналіст. При падінні тіло контактує з переважаючою тупою поверхнею. Не можливо встановити точну кількість ударів, оскільки від одного удару може утворитись декілька ушкоджень, або ж одне ушкодження може бути наслідком декількох ударів. Даних недостатньо, щоб дослідити механізм по горлу, але вони не мають значення для настання смерті. При цьому вважає, що висновки експертиз не суперечливі, додаткова експертиза не має сенсу, оскільки не в одному тілесному ушкодженні не відобразилися конструктивні властивості, немає об'єктивних даних, які б дозволили конкретизувати відповідність механізму травми.

Експерт ОСОБА_30 суду пояснив, що до його компетенції відноситься механізм виникнення тілесних ушкоджень. Механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого досліджувався за матеріалами справи, ураховуючи академічні знання. Висновки експертиз стосовно того, що травма черепа виникла від падіння з прискоренням та при вільному падінні не є суперечливими оскільки не виключають однин одного. Точно визначити неможливо, ймовірніше, що від падіння з прискоренням. Також не вплинуло на висновки експертизи дослідження одягу потерпілого, оскільки при падінні одяг суміщується і на ньому можуть не відобразитися пошкодження. Механізм падіння дослідується академічно. Удар був зі значною силою в область обличчя, внаслідок чого можливо було падіння потерпілого. Найбільш вероятний механізм виникнення пошкодження потиличної кістки-при падінні на плоскість з висоти росту з прискоренням.

Такі пояснення експертів дають суду підстави уважати, що травма потерпілого не сумісна із життям виникла внаслідок удару обвинуваченим, що є травмою з присокренням. Недослідження експертами механізму падіння потерпілого з мопеду не може суттєво вплинути на висновки суду, оскільки експерт ОСОБА_28 пояснила, що з остаточною травмою черепу потерпілий пересуватись на мопеді не міг. Тобто, якщо потерпілий і травмувався при падінні з меопеду і травми є незначними і не впливали на наслідки у виді смерті потерпілого, а лише вказують на наявність значної кількості легких тілесних ушкоджень у загиблого.

Недослідження експертами безпосередньо місця події, що за твердженням представника потерпілих ОСОБА_3 дає підставу уважати про неточність висновку експертиз, на думку суду не заслуговує на увагу, оскільки на експертизу надавались матеріали справи у яких міститькя декілька фототаблиць із зображенням місця події. До того ж безпосереднє дослідження не мало сенсу, оскільки на час проведення експертиз пройшов тривалий час і місце події могло значно змінитись, що беззаперечно призвело б до спотворення висновку.

У частині академічного дослідження механізму падіння висновок експертизи сумнівів не викликає, оскільки механізм травмування, у даному випадку під час падіння - це переміщення тіла у пространстві згідно законів механіки, яке пердбачає застосування теоритичних знань.

З висновку експерта № 216 від 20.06.2013 року вбачається, що слідів крові ОСОБА_4 у підногтевому вмісті ОСОБА_7 не виявлено (т. 2 а.с. 36-40), що, на думку суду вказує на те, що потерпілий не спричинив тілесних ушкоджень обвинуваченому, отже необхідності захищатись у ОСОБА_4 не було.

Доводи обвинуваченого, що він вчинив перевищення необхідної оборони, а також пояснення про те, що він вдарив ОСОБА_7 лише один раз у захист, суд розцінює як спробу пом'якшити відповідальність.

Щодо кількості нанесення ударів пояснення ОСОБА_4 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що ОСОБА_4 ударив ОСОБА_7 приблизно тричі, та показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_19 про те, що підійшовши ОСОБА_4 пояснив, що побив потерпілого. Такі пояснення свідків вказують на неодноразове прикладення сили щодо потерпілого з боку обвинуваченого.

З суб'єктивної сторони обвинувачений повинен був розуміти необхідність оборони. Однак, ураховуючи стан потерпілого, який перебував у середній стадії алкогольного сп'яніння, що підтверджується п. 5 (9) висновку експертизи № 179 (т. 2 а.с. 4-9), статуру самого обвинуваченого та реальну можливість припинення або уникнення конфлікту іншим чином, тобто у даному випадку ОСОБА_4 повинен був усвідомлювати відсутність реального посягання, ураховуючи також кількість ударів, які наніс обвинувачений потерпілому, у суду немає підстав вважати, що мало місце перевищення необхідної оборони.

Обставин, визначених ч. 4 ст. 36 КК України не встановлено.

Доводи представника потерпілих ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки базуються на поясненнях свідків, наданих під час досудового розслідування, які суд не може прийняти до уваги та базуються на припущеннях, на яких не може ґрунтуватися обвинувальний вирок, що передбачено ч. 3 ст. 373 КПК України.

Суд також не може вийти за межі висунутого обвинувачення, що передбачено ч. 1 ст. 337КПК України, а обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_4 не пред'являлось.

На підставі зібраних по справі доказів у їх сукупності, оцінивши їх повно та всебічно, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив вбивство внаслідок злочинної недбалості не передбачаючи можливості настання смерті потерпілого ОСОБА_1 від нанесеного йому удару, який мав наслідком падіння та отримання тілесних ушкоджень не сумісних із життям, але повинен був і міг передбачати цей наслідок.

Тобто дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення обтяжуючу обставину вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в суді: жоден свідок про стан сп'яніння ОСОБА_4 не пояснював, даних медичного освідчення ОСОБА_4 на стан сп'яніння суду не надано.

Також не знайшла об'єктивного підтвердження обставина, зазначена в обвинувальному висновку, що ОСОБА_7 до магазину рухався на мопеді, тому її також слід виключити з обвинувачення, оскільки жоден свідок про цю обставину не пояснював. При цьому суд звертає увагу, що всі свідки зазначили, що ОСОБА_7, наближаючись до магазину тягнув за шию ОСОБА_8 ураховуючи стан сп'яніння потерпілого, ту обставину, що він тягнув ОСОБА_8, яка пручалась, малоймовірно, щоб він міг тягнути за собою ще й мопед, який має значну вагу.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України за наступних обставин.

07.06.2013 року на початку 4 години ОСОБА_4 після побиття ОСОБА_7 , біля магазину "Продукти", що розташований в м. Ромни на перехресті вулиць Крупська та Комсомольська. Скориставшись безпорадним станом потерпілого, маючи умисел на заволодіння чужим майном відкрито викрав у ОСОБА_7 з кишені мобільний телефон "Nokia" 112 вартістю 396 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв"язку ПрАТ "Київстар" вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилось 40 грн. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_4, відкрито в присутності сторонніх осіб викрав мопед "Sabur SB 50Q" ідентифікаційний номер НОМЕР_2 вартістю 6400 грн., що належав потерпілому ОСОБА_7 Утримуючи при собі чуже викрадене майно, розпорядившись ним на власний розсуд ОСОБА_4, зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України не визнав і пояснив, що потерпілий та ОСОБА_8 наближались до магазину пішки, ніяких речей загиблого він не брав.

В обгрунтування обвинувачення посилаються на наступні докази.

Протокол огляду місця події від 17.06.2013 року та фототаблицю до нього, згідно якого у господарстві по АДРЕСА_2 виявлено мопед марки "SABUR"чорного кольору з намальованим на баці полум'ям (т. 1 а.с. 177-178) та протокол огляду транспортного засобу з фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 187-199).

гарантійний талон (опія покупця) у якому зазначено, що ОСОБА_7 15.04.2013 року придбав мопед "SB50Q" (т. 2 а.с. 101).

Показання свідка ОСОБА_31 про те, що 15 червня 2013 року діти знайшли у річці Сулі мопед, який узяли, щоб покататись, а потім повідомили у міліцію.

Суд не може покласти їх в основу обвинувачення, оскільки ці показання не свідчать про те, що мопед викрав саме ОСОБА_4 Відомостей, які б указували на відкрите заволодіння ОСОБА_4 мопедом загиблого ОСОБА_7 у показаннях свідка не міститься.

Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33 при цьому свідок ОСОБА_32 пояснив, що від продуктового магазину по вул. Крупській до місця, де був знайдений мопед відстань 2-3 км, тобто 25-30 хв. ходу.

Такі показання свідка ОСОБА_32 указують на те, що ОСОБА_4, який був відсутній на місці події декілька хвилин, фізично не міг цього зробити.

Свідок ОСОБА_24 дала показання, що потерпілий приїхав на мопеді про що їй повідомила продавчиня магазину ОСОБА_25, указавши на мопед, чорного кольору "нового зразка" стояв на стоянці біля магазину, а поруч з мопедом був чоловік віком приблизно 60 років, але серед свідків у суді його не було.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні дала показання, що не могла сказати ОСОБА_24, що потерпілий приїхав на мопеді. Такого точно не казала, бо мопеда не бачила.

Ураховуючи викладене суд не може покласти показання свідка ОСОБА_24 у основу обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки з пояснень вбачається, що невідомий чоловік, вік якого приблизно 60 років не відповідає вікові обвинуваченого, знаходився біля мопеду. При цьому з її пояснень ідентифікувати транспортний засіб не можливо, а усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, що передбачено ч. 4 ст. 17 КПК України.

Отже суду не надано достатньо доказів, які б свідчили про заволодіння мопедом загиблого саме ОСОБА_4

Щодо заволодіння ОСОБА_4 мобільним телефоном ОСОБА_7 сторона обвинувачення посилається на наступні докази.

упаковка мобільного телефону " Nokia 112" та гарантійний талон до нього, які надані батьком потерпілого ОСОБА_1 що він сам підтвердив у судовому засіданні на якій зазначено ІМЕІ 1:НОМЕР_3, ІМЕІ 2: НОМЕР_4 (т. 2 а.с. 102, 103) та фото телефонного апарату (т. 2 а.с. 104).

Дані ІМЕІ співпадають з номерами ІМЕІ з яких під час досудового розслідування та судового розгляду знімалась інформація щодо телефонних дзвінків на телефон та з сім-карти загиблого ОСОБА_7, отже спростовуються твердження потерпілих та їх представника, стосовно того, що слідчий надав суду для огляду не телефон їх сина. ІМЕІ оглянутого у судовому засіданні телефона запакованого у пакет № НОМЕР_12, що додається до матеріалів справи, співпадає з ІМЕІ у названих документах. При цьому потерпілі та їх представник при ознайомленні з матеріалами справи в порядку ст. 290 КПК України зауважень щодо цього та роздруківки телефонних дзвінків ( т. 1 а.с. 210) не вказали, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування (т. 2 а.с. 128).

У висновку експерта № 548 від 06.08.2013 року зазначено, що ІМЕІ 1 апарату: НОМЕР_3, ІМЕІ 2: НОМЕР_4 (т. 2 а.с. 46-48).

Протокол тимчасового доступу до речей і документів (т. 1 а.с. 208-210) з якого вбачається, що на номер потерпілого ОСОБА_7 НОМЕР_5, на термінал № НОМЕР_6 , 07.06.2013 року, вже після загибелі останнього поступав дзвінок тривалістю 32 сек з № НОМЕР_7, належного ОСОБА_1, чим підтверджуються слова потерпілого ОСОБА_1 про те, що незнайома особа відповіла на його дзвінок. Крім того надходили дзвінки 07.06.2013 року в 13:29:50 та 13:30:39 тривалістю 15 та 14 сек відповідно з № НОМЕР_8, а також вихідний дзвінок 09.06.2013 року о 13:59:13 тривалістю 51 сек з № НОМЕР_5 сім-карти загиблого ОСОБА_7, але з терміналу не потерпілого № НОМЕР_9 на № НОМЕР_10 (т. 1 а.с. 208-211), що свідчить про те, що невстановлена особа користувалась сім-картою загиблого зі свого телефону.

Свідок ОСОБА_34 пояснив, що влітку 2013 року у світлу пору доби біля магазину "Бакалея" з товаришем ОСОБА_35 на стежці неподалік магазину у траві знайшов телефон у чорному корпусі, який поклав до кишені. Телефон він не роздивився, тому упізнати не може.

Свідок ОСОБА_35 дав показання, що влітку 2013 року у світлу пору доби біля магазину "Бакалея" на стежці у кущах знайшов телефон "Нокіа" невеликого розміру, який залишив собі і став користуватись, вставивши вже вдома свою сім-карту № НОМЕР_11. У знайденому телефоні сім-карти не було. Користувався, доки не вилучили працівники міліції. За кордон зі знайденого телефону не дзвонив.

Свідок ОСОБА_36 пояснив, що знає, що його брат знайшов телефон, але ним він не користувався у Прибалтику не телефонував, родичів там не має.

Потерпілий ОСОБА_1, особу, яка відповіла йому з номера сина не впізнав, а лише зазначив, що голос, схожий на ОСОБА_4, однак особа під час досудового розслідування не встановлена, а обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суду не надано доказів, що термінал № НОМЕР_9 з якого здійснювався дзвінок на № НОМЕР_10 (як потім було встановлено до Естонії) з сім-карти загиблого належить обвинуваченому.

З роздруківки телефонних дзвінків не вбачається, що ОСОБА_4 користувався телефоном чи сім-картою загиблого ( т. 3 а.с. 279, т. 5 а.с. 21).

З місця розташування телефону загиблого ОСОБА_7 після загибеля останнього, визначеного по даним азимуту, також не вбачається, що телефон (термінал) загиблого знаходився в межах місця проживання обвинуваченого - по АДРЕСА_1 ( т. 1 а.с. 211).

З Висновку по матеріалам службового розслідування від 23.04.2015 року вбачається, що перевіркою факту зазначення слідчим в клопотанні помилкового номеру ІМЕІ мобільного терміналу (телефону) встановлено, що ІМЕІ мобільного терміналу (телефону) встановлюється заводом виробником, складається з 15 цифр та є незмінним. Ідентифікація мобільного терміналу проводиться по 14 цифрам, 15-та не має значення, тому у роздруківках, як правило вона зазначена "О"... по співпаданню 14 цифр встановлено, що це телефон, який належав потерпілому ОСОБА_7 (т. 4 а.с. 176), що також підтверджуєтьсмя листом ДП "Український Державний центр радіочастот". Крім цього зазначається, що ІМSІ - це міжнародний ідентифікатор, а ідентифікація конкретного мобільного телефону оператором мережі здійснюється на основі ІМЕІ і може здійснюватись на основі 14 цифр (т. 4 а.с. 183).

Таким чином у суду немає підстав вважати, що роздруківки телефонних дзвінків зроблені не з телефону загиблого.

Суд відхиляє усі докази обвинувачення щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України за їх недостатністю. На цій підставі уважає необхідним виправдати ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

При призначенні покарання за ч. 1 ст. 119 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, вчинений ОСОБА_4, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить те, що ОСОБА_4 фактично визнав свою вину та фактично розкаявся у вчиненому.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, те, що обвинувачений вину визнав фактично лише щодо обставин вчинення діяння, його дії були спрямовані на захист свідка від протиправних дій потерпілого, який раніше неодноразово судимий (т. 2 а.с. 124-127), що характеризує його як особу схильну до вчинення протиправних дій, обвинувачений не намагався уникнути відповідальності, проте не сприяв наданню медичної допомоги потерпілому, злочин має тяжкі наслідки у виді смерті потерпілого. Судом враховано також ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину, який фактично розкаявся щодо наслідку у вигляді смерті потерпілого, проте уважає що вчинив правильно, оскільки захищав дівчину від неправомірних дій потерпілого, при цьому збитки не відшкодував і цивільні позови не визнав. Також суд враховує ообу обвинуваченого, який раніше не судимий (т. 2 а.с. 67), на час вчинення злочину працював (т. 2 а.с. 80), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 2 а.с. 81).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України у виді обмеження волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України, ст.23 ЦК України, цивільні позови підлягають задоволенню частково.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині вимог щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5151,25 грн. - половину витрат на поховання та поминки сина ОСОБА_7, які підтверджені письмовими доказами (т. 3 а.с. 14-18). У частині стягнення вартості половини майна 3423 грн. позов не підлягає задоволенню, оскільки вина ОСОБА_4 у заволодінні цими речами не доведена.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 підлягає задоволенню в частині вимог щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5151,25 грн. - половину витрат на поховання та поминки сина ОСОБА_7, які підтверджені письмовими доказами (т. 3 а.с. 21-25). У частині стягнення вартості половини майна 3423 грн. позов не підлягає задоволенню, оскільки вина ОСОБА_4 у заволодінні цими речами не доведена.

Згідно висновку експерта № 548 від 06.08.2013 року залишкова вартість апарату мобільного зв'язку " Nokia 112" станом на 07.06.2013 року може становити 396 грн. (т. 2 а.с. 46-48).

в цій експертизі зазначено, що ІМЕІ 1 апарату: НОМЕР_3, ІМЕІ 2: НОМЕР_4.

Згідно висновку експерта № 17 від 09.08.2013 року залишкова вартість мопеда "Sabur SB50Q" станом на 23.06.2013 року складає 6400 грн. (т. 2 а.с. 51-55).

На підставі даних експертиз цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у частині стягнення матеріальної шкоди слід зменшити на розмір вартості викраденого майна загиблого.

Цивільні позови в частині стягнення моральної шкоди, виходячи з вимог розумності та справедливості, характеру, обсягу та глибини моральних страждань, пов'язаних зі смертю сина, реальної можливості виплати присуджених сум, підлягають задоволенню частково: по 250 000 грн. на кожного, оскільки злочин щодо наслідків у виді смерті потерпілого є необережним, доказів щодо розміру моральної шкоди потерпілі не надали, судово-психологічна експертиза для визначення розміру моральної шкоди не проводилась, а загиблий не мав постійного місця роботи, отже не мав реальної можливості щодо утримання батьків, на що, за їх поясненнями, вони розраховували.

Кошти підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілих на підставі ст. 1167 ЦК України.

Витрати за проведення товарознавчої експертизи мобільного телефону загиблого ОСОБА_7 у розмірі 97,80 грн. (т. 2 а.с. 45) та авто-товарознавчої експертизи мопеда загиблого ОСОБА_7 у розмірі 245 грн. (т. 2 а.с. 50) відносяться на рахунок держави, оскільки вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України не доведена.

Речові докази по справі: куртку чорного кольору зі слідам бурого кольору, зразки крові ОСОБА_4, ОСОБА_9, піднігтьовий вміст та зразки крові, волосся трупа ОСОБА_7, передані на зберігання в камеру речових доказів Роменського МВ - знищити; мопед "Sabur SB 50Q" ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - повернути потерпілим.

До вступу вироку у законну силу з метою запобігання уникненню покарання ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю та забороною залишати житло за адресою, АДРЕСА_1 цілодобово. При визначенні заборони щодо залишення житла судом ураховано, що довідка про роботу обвинуваченого надана станом на 29.06.2013 року, тобто у суду немає підстав уважати, що обвинувачений працює на даний час, отже немає підстав обмежувати заборону залишати житло на період робочого часу.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України визнати невинним і по суду виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 119 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на чотири роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4до вступу вироку в законну силу обрати домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю та забороною залишати житло за адресою, АДРЕСА_1 цілодобово.

Строк відбування покарання рахувати з дня прибуття до установи відбування покарань.

Речові докази по справі: куртку чорного кольору зі слідам бурого кольору, зразки крові ОСОБА_4, ОСОБА_9, піднігтьовий вміст та зразки крові, волосся трупа ОСОБА_7, передані на зберігання в камеру речових доказів Роменського МВ - знищити; мопед "Sabur SB 50Q" ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - повернути потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 255151 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 25 коп. шкоди, завданої злочином, кожному.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, для засудженої - з дня отримання копії вироку.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова