ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.09 Справа№ 3/75
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: СПД ФО ОСОБА_1, м.Львів
До відповідача: ПП „Арслан Сервіс Плюс”, м.Львів
Про розірвання договору оренди та стягнення 55193,37 грн.
В судове засідання зявились:
від позивача: ОСОБА_3 -представник за дорученням
від відповідача: не зявився
Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов СПД ФО ОСОБА_1 до ПП „Арслан Сервіс Плюс” про розірвання договору оренди , виселення з орендованих приміщень та стягнення 18,58 грн. заборгованості з орендної плати, 24780,19 грн. вартості комунальних послуг, 13947,60 грн. майбутніх витрат за ремонтно-відновлювальні роботи , 16447,00 грн. витрат на ремонтно-відновлювальні роботи та судових витрат.
Розгляд справи неодноразово відкладався в звязку із витребуванням у позивача обґрунтованого розрахунку завданих збитків в звязку з ремонтно-відновлювальними роботами та майбутніх витрат.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позов з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів, викладених у відзиві.
В судове засідання 09.06.09 р., 24.06.09 р. та 08.07.09 року представник відповідача не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судових засідань. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача з врахуванням його позиції, викладеної в попередніх судових засіданнях.
В судовому засіданні 08.07.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
14.04.2008 року між СПД ФО ОСОБА_1 (Орендодавець) та ПП „Арслан Сервіс Плюс” (Орендар) терміном на три роки було укладено договір оренди №1 нежитлових приміщень загальною площею 200 кв.м. за адресою :Львівська область, Золочівський район, с.Велика Вільшаниця, вул.. Незалежності,1 а. Зазначені приміщення орендар повинен був використовувати для пекарні. На виконання умов договору 15.04.2008 року позивач передав орендарю по акту прийому-передачі приміщення площею 200 кв.м. Відповідно до п.3.1 та п.3.5 Договору №1 розмір орендної плати складав 1,5 грн. за місяць і підлягав щомісячній індексації відповідно до встановлених індексів інфляції. Згідно п.3.2 договору оренди орендар зобовязувався не пізніше 5-го числа поточного місяця сплачувати орендну плату, однак свої договірні зобовязання не виконав. Заборгованість по орендній платі починаючи з квітня 2008 року по березень 2009 року складає 18,58 грн. з врахуванням індексу інфляції.
Відповідно до п.3.1 та п.5.4 Договору Орендар зобовязувався оплачувати вартість енергоносіїв відповідно до частки орендованої площі, однак свої договірні зобовязання не виконав. Згідно поданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за використані енергоносії складає 24780,19 грн.
В звязку з порушенням орендарем умов договору оренди, позивач просить розірвати договір оренди та зобовязати відповідача демонтувати і вивезти з орендованих приміщень належне йому обладнання, здавши орендовані приміщення по акту прийому-передачі в стані не гіршому ніж на час прийняття приміщень в оренду.
Для влаштування виробничого обладнання орендаря (пічки для випічки хлібобулочних виробів) було проведено демонтаж зовнішньої стінки з наступним її монтажем. Вартість будівельно-монтажних робіт , як зазначає позивач, складала 16447 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути 13947,60 грн. майбутніх витрат на проведення ремонтно відновлювальних робіт.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди №1 від 14.04.2008 року по акту прийому-передачі від 15.04.2008 року позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення загальною площею 200 кв.м. за адресою :Львівська область, Золочівський район, с.Велика Вільшаниця, вул.. Незалежності,1 а.
Відповідно до п.3.2 Договору відповідач зобовязувався оплачувати орендну плату в розмірі 1,5 грн. з врахуванням помісячного індексу інфляції не пізніше 5-го числа поточного місяця, однак свої договірні зобовязання не виконав. Заборгованість за весь період дії договору оренди з квітня 2008 року по березень 2009 року складає 18,58 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.
Крім того, відповідно до п.3.1 та п.5.4 Договору Орендар зобовязувався оплачувати вартість енергоносіїв відповідно до частки орендованої площі, однак свої договірні зобовязання не виконав. Згідно поданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за використані енергоносії складає 24780,19 грн. і підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.
Враховуючи неналежне виконання орендарем умов договору оренди відповідно до п.11.3 Договору договір підлягає достроковому розірванню. Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору та виселення відповідача із орендованих приміщень шляхом демонтажу та вивезення обладнання підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог про відшкодування вартості витрат, понесених позивачем на демонтаж стінки та монтаж обладнання при передачі приміщення в оренду а також майбутніх витрат на ремонтно-відновлювальні роботи після демонтажу та вивезення обладнання, то слід зазначити наступне:
ухвалами суду неодноразово вимагалося у позивача подати обґрунтований розрахунок завданих збитків та докази понесення таких збитків а також розрахунок майбутніх витрат, однак станом на день розгляду справи позивач таких доказів та обґрунтованого розрахунку не подав. В цій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати та компенсувати витрати на послуги адвоката в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносять витрати по сплаті державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з необхідністю звернення до господарського суду з позовом про стягнення з ПП „Арслан Сервіс Плюс” заборгованості за Договором оренди та розірвання договору, СПД ФО ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн., згідно договору укладеного 02.03.2009 року з адвокатом ОСОБА_3. Сума витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката по даній справі підтверджується видатковим касовим ордером від 07.07.2009 року на суму 5000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвокатам.
Як вбачається з матеріалів справи, довіреність від 02.03.2009 року на представлення інтересів позивача в суді була видана адвокату ОСОБА_3, який має адвокатське посвідчення, а отже вартість наданих юридичних послуг підлягає відшкодуванню в порядку ст. 44 ГПК України.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання доказів своєчасної оплати орендних платежів та витрат за енергоносії суду не представив.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди та зобовязання відповідача демонтувати та вивезти обладнання з орендованих приміщень, а також вимоги про стягнення з відповідача 18,58 грн. орендної плати та 24780,19 грн. витрат, понесених з оплатою енергоносіїв обґрунтовані та підлягають до задоволення .
В частині стягнення з відповідача 16447,00 грн. понесених позивачем витрат на відновлювально-ремонтні роботи та 13947,60 грн. майбутніх витрат позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 332,99 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 33-35,75,81, 82-85,116 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2.Договір №1 оренди нежитлового приміщення , укладений 14 квітня 2008 року між ПП „Арслан Сервіс Плюс” та СПД ФО ОСОБА_1 розірвати.
3. Зобовязати ПП „Арслан Сервіс Плюс” (79000, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,код ЗКПО 33533367) демонтувати і вивезти з орендованих приміщень, які знаходяться за адресою :Львівська область, Золочівський район, с.Велика Вільшаниця, вул.. Незалежності,1 а належне йому обладнання та здати орендовані приміщення СПД ФО ОСОБА_1 (79032 м.Львів, АДРЕСА_1 , код ЗКПО НОМЕР_1) по акту прийому-передачі в стані не гіршому ніж на час прийняття приміщень в оренду.
4.Стягнути з ПП „Арслан Сервіс Плюс” (79000, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,код ЗКПО 33533367) на користь СПД ФО ОСОБА_1 (79032 м.Львів, АДРЕСА_1 , код ЗКПО НОМЕР_1) 18,58 грн. орендної плати, 24780,19 грн. витрат понесених за оплату енергоносіїв, 332,99 грн. державного мита, 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
3.В частині стягнення 30394,60 грн. витрат на ремонтно-відновлювальні роботи позов залишити без розгляду.
4.В частині стягнення 303,94 грн. державного мита відмовити.
5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.07.2009 року.
Суддя
Судове рішення № 5878481, Господарський суд Львівської області було прийнято 08.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/75. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: