Рішення № 5875504, 02.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.09 Справа№ 30/106

За позовом: ПТК ТзОВ „Агромат”, м.Київ

до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Бібрка

про стягнення 5913,81 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача Крапивницький Я.І.

від відповідача - ОСОБА_1

Представниккам сторін роз”яснено його права та обов”язки відповідно до ст.ст.20,22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Агромат”, м.Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Бібрка про стягнення 5913,81 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.06.2009р.

Представник позивача в судове засідання з”явився. Позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання з”явився, подав відзив на позов від 02.06.2009р., яким позовні вимоги визнав повністю, виникнення заборгованості пояснив важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до договору від 09.01.2007р. №1 та заявки від 07.03.2008р. №1 позивачем було надано послуги відповідачу, а саме здійснено перевезення вантажу за маршрутом Україна-Іспанія.

Вартість перевезення встановлювалась сторонами по узгодженій сторонами ціні та становила 17913,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов”язання за даними заявками позивач виконав в повному обсязі, вантаж в обумовлені строки було доставлено до пункту призначення, що підтверджується СМR- накладною №0088171 від 13.03.2008р. та актом виконаних робіт підписаними сторонами № 78-Е від 25.03.2008р. (в матеріалах справи).

Згідно п.4.4 укладеного договору, розрахунок за виконане перевезення здійснюється замовником протягом 15 календарних днів з моменту отримання підтверджуючих документів. Позивачем, на адресу відповідача надіслано рахунок-фактуру, міжнародну товаро-транспортну нкладну, акт прийому-передачі виконаних робіт, проте оплата проведена лише частково, а відтак заборгованість відповідача становить 5913,81 грн., та підлягає стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних письмових претензій зі сторони відповідача щодо здійсненого перевезення, у встановленому законом порядку заявлено не було.

Направлена позивачем претензія №2406 від 22.10.2008р. з вимогою погасити заборгованість, залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а в разі відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.179,180,193, ГК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( п/р НОМЕР_2 в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк”, Дністровське відділення, МФО 325019, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Агромат”, м.Київ, пр-т Перемоги, 89-А (п/р 26005300353201 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, код ЄДРПОУ 21509937) - 5913,81 грн. заборгованості, 102,00 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя