Постанова № 58758730, 30.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Справа № 876/2969/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дудка І.С.

з участю представника відповідача Оряка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2016 року у адміністративній справі №308/14061/15-а за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування постанови.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2016 року позов задоволено. Постанову від 18 листопада 2015 року у справі про порушення митних правил № 1831/30500/15, згідно з якою - ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. З ст. 470, ст. 485 МК України й застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 354 086,19 гривень - скасовано.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що вина позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 485, ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України підтверджується належним письмовими доказами, зокрема протоколом з поясненням ОСОБА_2 та постановою у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.133-2 КУпАП, автомобіль «ОРЕL VEKTRA», р.н. Польщі НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, був вивезений позивачем з митної території України лише у квітні 2016 р., а будь - яких доказів аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб позивачем не представлено. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з'явився двічі, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідно до постанови про порушення митних правил №1831/30500/15 від 18.11.2015р. гр. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470, ст. 485 Митного Кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу розміром триста відсотків несплаченої суми митних платежів - на суму 354 086,19 гривень.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржена постанова винесена відповідачем передчасно та не відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції невірними, такими, що суперечать нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

До Закарпатської митниці ДФС, з управління Укртрансінспекції в Закарпатській області листом від 10.07.15 №130/3/98-15, надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 10.07.15 серії ЗА №000509, складений головним спеціалістом відділу лінійного контролю управління Укртрансінспекції у Закарпатській області, за ознаками статті 133-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом здійснення внутрішнього перевезення пасажирів по території України транспортним засобом марки «ОРЕL VEKTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованим в Республіці Польща.

Проведеною перевіркою за допомогою облікових даних центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006» було встановлено, що транспортний засіб марки «ОРЕL VEKTRA», р.н. Польщі НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, був ввезений на митну територію України 30.06.15 р. через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_1, у митному режимі «Транзит».

Відповідно до п. 25. ст. 4 Митного кодексу України митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Згідно ст.90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 93 МК України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до п. 57 ч.1 ст. 4 МК України товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Таким чином, до поняття товари включаються будь-які речі, у тому числі транспортні засоби особистого користування.

Згідно п. 4 ч. 10 статті 374 Митного кодексу України, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України.

Згідно із статтею 292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються при ввезенні товарів на митну територію України, якщо такі товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу, Податкового кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Відповідно до статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.

В поясненні, зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення складеному працівниками Укртрансінспекції у Закарпатській області 10.07.15 серії ЗА №000509, громадянин України ОСОБА_2 вказав, що з протоколом згідний. Також, ним було сплачено накладений на нього штраф, відповідно до постанови від 24.07.15 №004158.

У своїх поясненнях від 12.10.15р. та 13.10.15р., ОСОБА_2 не заперечував перевезення ним 10.07.15 р. невідомої йому людини та складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками управління Укртрансінспекції в Закарпатській області, але при цьому зазначає, що 02.07.15 р. автомобіль вийшов з ладу, після чого був відбуксований по місцю його проживання, АДРЕСА_2 де перебував приблизно місяць. В подальшому він зазначив, що автомобіль був доставлений на автосервіс в смт. Середне але назвати адресу автосервісу, де проводиться ремонт автомобіля не зміг. Документи, які підтверджують аварію, дії обставин непереборної сили та протиправні дії третіх осіб не представлені.

Проте, викладені гр. ОСОБА_2 у поясненнях факти суперечать одне одному та спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення управління Укртрансінспекції у Закарпатській області від 10.07.15 ЗА№000509, постановою від 24.07.15 №004158 та квитанцією про сплату штрафу від №14007128.

Вартість автомобіля «OPEL VEKTRA», 1997 року випуску, бензиновий двигун об'ємом 1598 см. куб. згідно мережі Інтернет, веб-сайт www.iriobile.de. становить від 350 до 800 доларів США.

При усному опитуванні ОСОБА_2 заявив, що купив автомобіль за 600 доларів США, а показник спідометра більше 200 000 км.

Згідно курсу НБУ станом на 10.07.2015 вартість автомобіля становить 13108,90 грн.

Сума митних платежів, від яких гр. ОСОБА_2 було звільнено у зв'язку з ввезенням на територію України легкового автомобіля «OPEL VEKTRA», р.н. Польщі НОМЕР_3, VIN-код НОМЕР_2, в митному режимі «транзит», становить - 118028,73 грн.

Таким чином, гр. ОСОБА_2 здійснював внутрішні перевезення пасажирів територією України на легковому автомобілі «OPEL VEKTRA», р.н. Польщі НОМЕР_3, тобто використовував зазначений транспортний засіб, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів у сумі 1 18028,73 грн., в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, що вказує на наявність в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Щодо покликання суду першої інстанції на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 15.02.16р., якою було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.07.15р №004158, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 133-2 КУпАП, то вказану постанову скасовано у зв'язку з порушенням норм, які регламентують порядок притягнення до адміністративної відповідальності, проте у ній жодним чином не спростовується сам факт здійснення гр. ОСОБА_2 внутрішнього перевезення пасажира на транспортному засобі зареєстрованому в іноземній державі.

Таким чином, скасування судом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 133-2 КУпАП, не спростовує факту використання транспортного засобу, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тобто здійснення ним внутрішнього перевезення пасажира на транспортному засобі зареєстрованому в іншій державі.

Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено, що для автомобільного транспорту строк транзитного перевезення складає 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу.

Відповідно до пояснень представника відповідача, автомобіль «OPEL VEKTRA», р.н. Польщі НОМЕР_3, за межі митної території України вивезений ОСОБА_2 лише у квітні 2016р.

Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006», гр. ОСОБА_2 мав вивезти легковий автомобіль «OPEL VEKTRA», р.н. Польщі НОМЕР_3, за межі митної території України в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС у строк до 05.07.15р.

Таким чином гр. ОСОБА_2 перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, що перебував під митним контролем більше ніж на 10 діб, що вказує на наявність в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.470 Митного кодексу України.

Під час провадження по справі жодних документів, що підтверджували б дію обставин непереборної сили, які б вплинули на здійснення транзитного переміщення транспортного засобу, громадянином ОСОБА_2 митниці надано не було.

Судом першої інстанції у постанові суду вказано, що позивачем було зазначено, що під час винесення постанови в частині визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, не було враховано перебування автомобіля в ремонті, в зв'язку з чим він не міг бути доставлений в межах строків, про що він повідомляв працівників митниці і зобов'язувався надати підтвердження, проте в ході розгляду справи в суді першої інстанції таких доказів суду позивачем не надано. Аналогічно, позивачем не представлено доказів перебування автомобіля в ремонті і в хорді розгляду справи апеляційним судом.

Щодо посилань суду першої інстанції на норми ст. 460 Митного кодексу України, то таке є невірним, оскільки вказана стаття передбачає звільнення від адміністративної відповідальності передбаченої Митним кодексом за вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, при умові, що вказані події підтверджуються відповідними документальними доказами.

При цьому судом першої інстанції не взято до уваги, що в період з 12.10.15р. по 18.11.15р. позивач неодноразово з'являвся до Закарпатської митниці ДФС та спілкувався з працівниками митниці, але не зважаючи на це жодного разу ним не було надано будь-яких документів, що підтверджували б дію обставин непереборної сили, які б вплинули на здійснення транзитного переміщення транспортного засобу і могли бути прийняті до уваги під час розгляду справи.

Щодо висновків суду першої інстанції про звільнення від відповідальності гр. ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 470 МК України на підставі ст. 105 та 189 МК України та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку збільшення строку пред'явлення та продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» від 26.03.03 №377, то колегія суддів зазначає наступне.

Вказані статті Митного кодексу регулюють правовідносини пов'язані з митним режимом «тимчасового ввезення» та транспортними засобами «комерційного призначення», що не стосується ввезеного для особистого користування ОСОБА_2 автомобіля, в митному режимі «транзит», а зазначена постанова Кабінету Міністрів України стосується строків зазначених у статтях 44 і 85 Митного кодексу України 2002 року (11.07.02 №92-1V), який на даний час не чинний та стосується строків пред'явлення товарів та документів, а також декларування товарів після доставления їх до митного органу, що в даному випадку не мало місце.

Таким чином ОСОБА_2 було вчинені правопорушення передбачені ч.3 ст.470 МК України та ст. 485 МК України.

Що стосується висновку суду першої інстанції про передчасність винесення працівниками митниці постанови по відношенню до позивача, в зв'язку з не взяттям до уваги даних про особу правопорушника, його сімейного та майнового стану, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, підстав для звільнення особи від відповідальності, то такий також не знаходить свого підтвердження і не ґрунтується на будь яких доказах, оскільки вказаних вище обставин не було встановлено як при розгляді адміністративної справи митним органом, так і судом в ході оскарження постанови про порушення митних правил.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що постанова відповідача у справі про порушення митних правил №1831/30500/15 є обґрунтованою та такою, що винесена із дотриманням норм адміністративного та митного законодавства.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2016 року у адміністративній справі №308/14061/15-а - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст постанови складено 05.07.2016р.