Ухвала суду № 58713435, 29.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16718/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/753/16 Категорія: 34 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області

в складі: головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар Вергун Т.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Жегестовської К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-комунального підприємства №7, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Луцької міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2016 року в даній справі в задоволенні позову ОСОБА_3 до Житлово-комунального підприємства №7, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Луцької міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

Позивач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення незаконним, винесеним з грубим порушенням норм матеріального права, що пов'язано з невірним тлумаченням окремих норм законодавства та недотриманням принципу оцінки доказів у їх сукупності. Просить скасувати рішення, ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 близько 09год. 27 травня 2015 року виявила механічні пошкодження - вм'ятини, подряпини на капоті автомобіля марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного їй на праві власності і на той час припаркованого біля будинку по пр.Відродження,5 м.Луцьк.

Відмовляючи в задоволенні позову за безпідставністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту протиправної бездіяльності відповідача, його вини у настанні наслідків для відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю та наслідками, що настали, тоді як відповідачем доведено належними і допустимими доказами, що шкоду позивачу завдано не з його вини.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вони відповідають встановленим у справі обставинам та ґрунтуються на вимогах закону.

У той же час наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

У ст.1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення.

Згідно ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом покладено на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем не надано доказів та судом таких не здобуто, які б вказували на протиправність дій чи бездіяльність працівників ЖКП №7, які призвели до пошкодження автомобіля, належного ОСОБА_3 26-27 травня 2015 року у дворі будинку по пр.Відродження, 5 від падіння скла із віконної рами сходової клітки будинку, причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням шкоди, вини особи.

Рішення суду та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 10.10.2015р. кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Дана постанова судом оцінена в сукупності з іншими доказами по справі. Так, у постанові не міститься фактів, які б вказували на протиправну бездіяльність відповідача, його вину. У висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №1257 від 10.09.2015р. трасологічної експертизи зазначено, що пошкодження на капоті та передньому лівому крилі автомобіля НОМЕР_2, могли утворитись внаслідок механічної дії (падіння, нанесення ударів, тощо) на них скла (скляних уламків) або інших предметів, з аналогічними краями (ребрами, гранями, ділянками, частинами) та аналогічною твердістю матеріалу, з якого виготовленні.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області №77 від 15.06.2015р. встановлена вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля становить 13075грн.

Протокол огляду місця події від 27.05.2015р., фотоматеріали та висновки експерта не підтверджують заподіяння шкоди відповідачем позивачу.

Суд першої інстанції правильно вказав, що позивачем не надано доказів, що пошкодження на капоті автомобіля утворились 26-27 травня 2015р. від падіння скла віконної рами сходової клітки, а не іншого нанесення та що у заподіянні шкоди є вина відповідача.

Працівниками відповідача виконуються покладені на них обов'язки щодо планових оглядів конструктивних елементів житлових будинків, в т. ч. і будинку по пр.Відродження,5 в м.Луцьку, не встановлено порушення посадової інструкції чи інших нормативних актів майстром дільниці №4 ЖКП №7 ОСОБА_4 та вчинення посадовими особами відповідача кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Позивач не довела заподіяння її відповідачем матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи, що порушень зі сторони працівників ЖКП не встановлено, зайвим є посилання в рішенні суду на непереборну силу, однак це не впливає на правильність висновків суду.

Суд всебічно і повно провів розгляд справи, в рішенні навів мотиви з яких вважав встановленими відсутність фактів, якими позивач обґрунтовував вимоги, вирішив і дав відповідь на поставлені питання, встановив правовідносини сторін. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним та справедливим і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді