Ухвала суду № 58704925, 06.06.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3298/15-ц

Провадження № 2-п/204/41/16

УХВАЛА

06 червня 2016 року м.Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

за участю секретаря Духневича В.С.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська заяву відповідача про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

17 травня 2016 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 08.10.2015р. у справі № 203/3298/15-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення заборгованості, ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог позивача та стягнено з відповідача на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № К53400233884В від 09.04.2012р. станом на 23.05.2014р. в сумі 88062грн.02коп., яка складається з наступного: заборгованості за кредитом - 78131,89грн.; заборгованості за відсотками - 5111,88грн.; пеня - 4818,25 грн., а також стягнуто пнесені судові витрати в розмірі 880,62грн. Про наявність зазначеної цивільної справи та рішення суду відповідачу стало відомо після відкриття виконавчого провадження Красногвардійським ВДВС міста Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області, після цього відповідач 16 травня 2016 року ознайомився з матеріалами цивільної справи №203/3298/15-ц та отримав завірену копію заочного рішення по вказаній цивільній справі. Вважає, що зазначене заочне рішення суду підлягає скасування та перегляду в загальному порядку, оскільки копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками та жодного рекомендованого листа із повідомленням судової повістки відповідач не отримував, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем повідомлення про час та місце розгляду справи (в матеріалах справи наявні конверті з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання, що є неналежним повідомленням відповідача про розгляд справи). Отже відповідачу не було відомо про час та місце розгляду справи, виходячи з цього він не міг прибути в судове засідання та захистити свої цивільні права та охоронювані законом інтереси. Вважає, зазначенні підстави поважними причинами неявки в судове засідання. В матеріалах справи наявна вимога на імя ОСОБА_2, яка начебто адресована на адресу відповідача, однак жодного доказу дійсного направлення вимоги та отримання стороною цієї вимоги в справі немає, позивач надає квитанцію та реєстр з яких взагалі не вбачається, що конкретно направлено на адресу сторони.

Представник відповідача підтримав заяву у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив таке.

Частина 1 статті 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно із ст.229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.232 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Згідно з ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням положень ст.ст.74, 76 ЦПК України є необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що при ухвалені заочного рішення відповідач був відсутній, з огляду на строки розгляду справи та те, що згідно з матеріалами справи відповідач про день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові відправлення з відміткою відділення звязку «повернення за закінченням терміну зберігання (а.с.39-70,71-72), які надсилались судом безпосередньо на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача (а.с.34).

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.228-232 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова