Ухвала суду № 58661052, 29.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 311/4608/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №311/4608/156-к Головуючий в 1 інст. Носик М.А.

Провадження №11-кп/778/1119/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.4 ст.187, п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого судді Яцуна С.Б.,

суддів Нікітюка В.Д., Шпоньки В.П.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участю прокурора Кметь А.Г.,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника-адвоката ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2016 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та до затримання проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 01 жовтня 2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.186 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено:

- за ч.4 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;

- за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначено покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного судом покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2015 року та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 27 жовтня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 27 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, який до затримання навчався на 3-му курсі Дніпрорудненського професійного ліцею, зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.4 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;

- за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 27 жовтня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 27 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1600 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на корить держави процесуальні витрати повязані з проведенням судової експертизи у розмірі по 306 грн.90 коп. з кожного.

Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, за наступних обставин.

24 жовтня 2015 року, в період часу з 22-00 години до 23-30 години, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5, який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за будівлею магазину «Простор агро», який розташований по вулиці Леніна, 128 «А» в селі Орлянське Василівського району Запорізької області, діючи з метою на заволодіння чужим майном, здійснили напад на ОСОБА_6, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я, в ході якого нанесли потерпілому множинні удари взутими ногами, кулаками рук та дерев'яною палкою в область голови ОСОБА_6, чим заподіяли останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Під час розбійного нападу ОСОБА_4 діючи спільно із ОСОБА_5 заволоділи грошима у сумі 46 грн., які знаходились у кишені штанів ОСОБА_6, а також іншим належним потерпілому майном, тим самим заподіяли останньому матеріальну шкоду на загальну суму 75 грн.50 коп.

Після цього, 24 жовтня 2015 року в період часу з 23-00 години до 23-30 годин, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_5, який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за будівлею магазину «Простор агро», який розташований по вулиці Леніна, 128 «А» в селі Орлянське Василівського району Запорізької області, нанесли ОСОБА_6 множинні удари ногами та руками по голові і тулубу, а в подальшому ОСОБА_5 ще і деревяною палицею, яку знайшов на смітнику, тим самим спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням його смерті, тим самим умисно вбили ОСОБА_6

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник-адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, просить вищевказаний вирок суду щодо останнього скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд, під час розгляду кримінального провадження, не надав належної правової оцінки поясненням свідків, та в порушення вимог ст.20 КПК України необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик в судове засідання і допит судово-медичного експерта ОСОБА_7, який складав висновок №295 від 25 жовтня 2015 року. Крім того зазначає, що суд невірно застосував положення ч.5 ст.72 КК України, при призначенні покарання.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку суду першої інстанції, відсутність належних та допустимих доказів у кримінальному провадженні, не зясування судом всіх обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи, просить вирок суду скасувати, та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, просить вищевказаний вирок суду щодо останнього скасувати, закрити кримінальне провадження, та ухвалити виправдувальний вирок. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд, в порушення вимог ст.9 КПК України, не надав належної правової оцінки обставинам, що виправдовують ОСОБА_5 Крім того зазначає, що суд не зясував обставин отримання потерпілим тілесних ушкоджень, на які вказували свідки, та які були у нього до 22-00 години 24 жовтня 2015 року. Також, на думку апелянта, факт відсутності змови обвинувачених на вбивство потерпілого знайшов своє підтвердження під час судового слідства, а висновки суду щодо розподілення ролей співучасників для запланованого вбивства є надуманими та нічим не підтвердженими.

Заслухавши доповідь судді; адвокатів та обвинуваченого ОСОБА_4, які підтримали апеляції, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг і наполягав на законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, розглядаючи кримінальне провадження в межах поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, а апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень зазначених у вироку засновані на доказах досліджених у судовому засіданні з дотриманням вимог кримінального процесуального закону і, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях не визнали, та зазначили про відсутність у них умислу на розбій та вбивство ОСОБА_6, проте підтвердили, що забрали у ОСОБА_6, який лежав на землі, гроші та нанесли йому декілька ударів руками, ногами та палкою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що їх вина у вчиненому повністю підтверджується показаннями свідків та дослідженими у судовому засіданні іншими письмовими доказами, які узгоджуються між собою.

Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4, після того як повернулися з магазину з пивом, повідомили, що побили якогось БОМЖа, забрали у нього гроші 46 грн. та речі. У ОСОБА_5 рука була у крові. Після того як вони вже у трьох пішли до магазину, та вийшли з нього, ОСОБА_8 побачив, що за магазином «Простор агро» на землі на спині лежав незнайомий йому чоловік, до якого підійшов ОСОБА_4 і ногою наніс удар зверху вниз в область паху чоловіка. Від даного удару чоловік ніяк не зреагував. Обличчя вказаного чоловіка було все в крові. Він не ворушився, не дихав і зовсім не подавав ніяких ознак життя. Після спроби перевірити пульс на шиї чоловіка, йому здалося що пульс відсутній.

Через деяких час ОСОБА_5 ходив за магазин «Простор агро», де лежав чоловік, та повернувся звідти з короткою деревяною палицею, яка була вся в крові. Вказану палицю він закинув на дах зупинки.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 28 жовтня 2015 року та стенограми до відеозапису слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8, останній повністю підтвердив свої показання. В ході проведення слідчого експерименту було виявлено та вилучено на даху будівлі зупинки громадського транспорту деревяну палицю зі слідами речовини бурого кольору.

Факт заходження вказаної деревяною палиці відображено і у протоколі огляду місця події від 28 жовтня 2015 року.

Відповідно до висновків судових цитологічних експертиз №674 від 24 грудня 2015 року, №609 від 11 листопада 2015 року, №629 від 30 листопада 2015 року, на досліджених фрагментах деревини та деревяної гілки, знайдена кров людини. При встановлені групової приналежності даної крові, виявлені антигени. Походження цієї крові не виключається, як від потерпілого ОСОБА_6, так і ОСОБА_5, з можливим домішком крові ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_9 поясняв, що 24 жовтня 2015 року разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та іншими та зупинці громадського транспорту вживали спиртні напої, розмовляли. Перед тим як розійтися, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сказали, що вони побилися з якимось чоловіком. У ОСОБА_5 на руці була кров. Також зазначив, що в руках у ОСОБА_5 він бачив палку.

Свідок ОСОБА_10 поясняв, що приблизно в проміжок часу з 21 до 22 години чув удари по кіоску. Після, із-за магазину вийшло 2 або 3 чоловіка. Це було на відстані 50 метрів.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_6 наступила від закритої внутрішньочерепної травми, що виразилася субарахноїдальним церебральним крововиливом, наявністю крові в шлуночках мозку, що ускладнилося розвитком набряку головного мозку, що підтверджується наявністю синців, забитих ран, крововиливів в мякі тканини голови, в білкову оболонку лівого ока, поперечним переломом нижньої щелепи.

Травма голови могла утворитися від багаторазових ударних травматичних впливів тупим предметом з обмеженою травмуючої поверхнею, яким могли бути кулак, взуті ноги та інші предмети. Ці ушкодження утворилися незадовго до смерті і перебувають в прямому причинному звязку з настанням смерті.

Концентрація алкоголю в крові ОСОБА_6 свідчить про те, що він перебував у сильному алкогольному спянінні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вищевказані та інші зазначені в оскаржуваному вироку докази, у своїй сукупності підтверджують факт вчинення обвинуваченими ОСОБА_5 і ОСОБА_4 інкримінованих їм злочинів, а також вказують на наявність у них умислу на вбивство ОСОБА_6, про що свідчать: механізм, локалізація тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, знаряддя та обстановка злочину.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та обєктивно дослідив всі докази у кримінальному провадженні, дав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, за вказаними у вироку обставинами.

При цьому суд перевірив всі доводи сторони захисту і спростував їх, та належним чином вмотивував у вироку свої висновки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з доводами викладеними в апеляційних скаргах захисників та обвинуваченого ОСОБА_4, і вважає, що дослідженні судом першої інстанції докази свідчать про те, що смерть ОСОБА_6 є закономірним результатом умисних дій обвинувачених.

При призначенні покарання суд першої інстанції вірно врахував ступінь тяжкості та характер вчинених злочинів, особу обвинувачених, обставини, що обтяжують і помякшують покарання, та прийшов до правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 і ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статей обвинувачення. При цьому суд першої інстанції належним чином вмотивував своє рішення.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг захисників щодо невірного застосування судом вимог ч.5 ст.72 КК України.

В цій частині вирок суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2016 року, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, змінити.

Виключити з вироку вказівку суду про зарахування ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього їх увязнення з 27 жовтня 2015 року по 28квітня 2016 року.

Зарахувати обвинуваченим ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього їх увязнення з 27 жовтня 2015 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Судді: