Рішення № 58645966, 29.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/114/14-ц 29.06.2016 29.06.2016 29.06.2016

Справа № 490/114/14-ц

Провадження № 22-ц/784/1467/16 Суддя першої інстанції Батченко О.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Крамаренко Т.В.,

суддів Буренкової К.О., Бондаренко Т.З.

із секретарем судового засідання Тищенко Л.С.

за участю: за участю: представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3П, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 лютого 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» ( далі ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс») до ОСОБА_4 за участю третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Органу опіки та піклування Миколаївської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначав, що 17 липня 2007 року між ПАТ Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №1401/0707/88-031 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних на строк до 16 липня 2015 року.

З метою забезпечення кредитного зобовязання в той же день було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_4 передав Банку належний йому житловий будинок №24/1 з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею 131,8 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м, що розташований по вул. Севастопольській в м. Миколаєві.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами та договір факторингу за умовами яких останній отримав право вимоги, зокрема за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4

У звязку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобовязань, станом на 9 червня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 33053,06 доларів США, що еквівалентно 264193,11 грн. та складається із: заборгованості за кредитом 26303,79 доларів США, що еквівалентно 210246,19 грн., заборгованості по процентам 3443,55 доларів США, що еквівалентно 27524,30 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань 3305,72 доларів США, що еквівалентно 26422,62 грн.

Посилаючись на викладене та уточнивши позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» просило суд звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1401/0707/88-031 від 17 липня 2007 року у розмірі 33053,06 доларів США, що еквівалентно 684138,85 грн. шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, за початковою ціною, що буде встановлена на підставі незалежної експертної оцінки, визначеної у встановленому законом порядку при підготовці до прилюдних торгів.

Ухвалою суду від 16 липня 2015 року до участі у справі в якості третіх осіб залучені - ОСОБА_5, Сенів JI.M., ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 JI.C., Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2016 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості в сумі 33 053,06 доларів США, що еквівалентно 684 138,85 грн. за кредитним договором № 1401/0707/88-031 від 17 липня 2007 року ОСОБА_4 перед ТОВ «Вектор Плюс» звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок №24/1 з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею 131,8 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м., що розташований в м. Миколаєві по вул. Севастопольській та до якого прилягають: сарай Ч, огорожі 11, 12, споруди ІІІ, що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, за початковою ціною, що буде встановлена на підставі незалежної експертної оцінки, визначеної у встановленому законом порядку при підготовці до прилюдних торгів. Вирішено питання про судові витрати. Відстрочено виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, третьої особи, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 7 липня 2007 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №1401/0707/88-031 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних на строк до 16 липня 2015 року (а.с.7-12).

З метою забезпечення кредитного зобовязання в той же день було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_4 передав Банку належний йому житловий будинок №24/1 з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею 131,8 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м, що розташований по вул. Севастопольській в м. Миколаєві (а.с.13-14).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами та договір факторингу за умовами яких до Товариства як нового іпотекодержателя та нового кредитора перейшло право вимоги щодо кредитних та іпотечних договорів, в тому числі і за договорами, укладеними між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 (а.с.19-25).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У звязку з неналежним виконанням кредитних зобовязань, згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 9 червня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 33053,06 доларів США, що еквівалентно 264193,11 грн. та складається із: заборгованості за кредитом 26303,79 доларів США, що еквівалентно 210246,19 грн., заборгованості по процентам 3443,55 доларів США, що еквівалентно 27524,30 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань 3305,72 доларів США, що еквівалентно 26422,62 грн. (а.с. 17).

Кредитна заборгованість станом на травень 2015 року становить 33053,06 доларів США, що еквівалентно 684138,85 грн. та складається із: заборгованості за кредитом 26303,79 доларів США, що еквівалентно 544441,11 грн., заборгованості по процентам 3443,55 доларів США, що еквівалентно 71275,29 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань 3305,72 доларів США, що еквівалентно 68422,45 грн. (а.с. 121).

На адресу позичальника у вересні 2013 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» була направлена досудова вимога про погашення кредитної заборгованості у добровільному порядку, яка до теперішнього часу відповідачем не виконана (а.с.31-33).

За положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Задовольняючи позовні вимоги та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідно до Закону України «Про іпотеку» є обґрунтованими.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він суперечить обставинам справи та вимогам вказаного вище закону.

Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

За положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 12.3 іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» передбачено, що згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке викладене в пп. 12.3.1. та 12.3.2 цього пункту Договору.

Згідно п. 12.3.1. задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому ст. 37 закону України «Про іпотеку». Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п.12.3. Договору, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

На підставі застереження в іпотечному договорі, 7 серпня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу зареєстровано право власності на спірний житловий будинок, належний ОСОБА_4 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про що свідчить копія Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 7 квітня 2016 року (а.с.198-199).

Отже, наведене свідчить про те, що ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» вирішило питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави припинення іпотеки, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

За таких обставин, іпотека щодо житлового будинку №24/1 по вул. Севастопольській в м. Миколаєві є припиненою, про що суду на час винесення рішення 8 лютого 2016 року не було відомо, а відтак вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставні.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

На підставі ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4019,40 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 4 019,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: