Рішення № 58645969, 29.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/11749/15-ц 29.06.2016 29.06.2016 29.06.2016

Провадження №22-ц/784/1511/16

Справа номер 490/11749/15-ц

Провадження номер №22-ц/784/1511/16 Головуючий суду 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія 50 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на заочне рішення Центрального районного суду м.Миколаєва

від 28 січня 2016 року

за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

21 грудня 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення на її користь щомісячно аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25% від усіх видів прибутку і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначені вимоги позивачка обґрунтовувала обовязком відповідача утримувати дитину та можливістю надавати ним таке утримання.

Заочним рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 січня 2016 року позов задоволено. З ОСОБА_4 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі ? частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 грудня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

З ОСОБА_4 на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 551 грн.20 коп.

Рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення аліментів за один місяць.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та направити справу для розгляду до належного суду.

Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідач посилався на порушення судом правил підсудності та неправомірність стягнення аліментів у частці від його заробітку за відсутності у нього регулярного доходу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими.

Між тим, у повній мірі з таким висновком суду не можна погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.180-182, 184 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Якщо сторони такої згоди не дійшли, кошти на утримання дитини присуджуються рішенням суду у частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ст.184 СК України визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі здійснюється за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову (ст.191 СК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2).

На даний час вона проживає разом з матірю на території Королівства Нідерланди і знаходиться на її утриманні (а.с.57).

Відповідач є також батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якої до 18 років сплачував аліменти у розмірі 1000 грн. (а.с.78).

Згідно з інформацією Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області від 15.06.2016 р. відповідач знаходиться на обліку у Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області як субєкт підприємницької діяльності. За період 2014-2015 років доходів не отримував (а.с.80-81).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 є правильним, оскільки він, будучи її батьком, зобовязаний її утримувати до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, суд необґрунтовано визначив розмір аліментів у частці від доходу відповідача, оскільки це можливо, виходячи з положень ст.183 СК України, у випадку отримання регулярної заробітної плати.

Відповідно ж до ч.1 ст.184 СК України суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Виходячи з положень даної правової норми, аліменти стягуються у твердій грошовій сумі в тому разі, коли їх стягнення у частковому відношенні до заробітку (доходу) неможливо чи важко.

Оскільки відповідач, як встановлено судом, має нерегулярний заробіток, то колегія суддів вважає, що з нього підлягають стягненню аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що стан здоровя доньки та відповідача є задовільним, оскільки іншого з матеріалів справи не вбачається, відповідач не має на утриманні інших дітей, оскільки донька ОСОБА_8 вже є повнолітньою, колегія суддів вважає можливим з урахуванням матеріального стану відповідача стягнути з нього на користь позивачки на утримання їх доньки ОСОБА_7 аліменти у сумі 600 грн. щомісячно з урахуванням індексів інфляції, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення донькою повноліття.

Оскільки судом неправильно застосовані норми сімейного права, то у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.

В іншій частині рішення суду зміні або скасуванню не підлягає, оскільки ухвалене з дотриманням вимог законодавства.

Що ж стосується тверджень відповідача у апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права щодо підсудності даної справи, то вони мали місце, але не вплинули на результат вирішення спору і не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 січня 2016 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_5 щомісячно аліменти на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 грн. з урахуванням індексів інфляції, починаючи з 21 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді