Рішення № 58639826, 04.04.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1441/16-ц

Провадження № 2/369/1310/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.04.2016 рокуКиєво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Дуплій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 23 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/06-11/2445, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 69 300 грн. зі сплатою 16,0 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення заборгованості 23 серпня 2013 року. За умовами договору ОСОБА_2 мав регулярно сплачувати частину кредиту та відсотки за користування кредитом. Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а ОСОБА_2, всупереч умов кредитного договору, не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим тривалий час порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Неодноразові звернення працівників банку результатів не дали. Станом на 21 січня 2016 року заборгованість за кредитним договором складає 33849,01 грн., яка включає: заборгованість за кредитом 19794,68 грн. заборгованість за відсотками 14054,33 грн. У звязку із зверненням до суду позивач поніс додаткові витрати: за оплату судового збору 1378,00 грн.

Тому просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №014/06-11/2445 від 23 серпня 2006 року у розмірі 33849,01 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився. Направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

У зв'язку з чим суд з урахуванням заяви представника позивача вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до положень ст.169ч. 4, ст.224 ЦПК Україниухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно ч. 2ст. 197 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідност. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», протокол №Зб-52 пм від 29 квітня 2015 року, Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» змінив найменування на ОСОБА_3 акціонерне товариство ОСОБА_1 Аваль.

23 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/06-11/2445.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 69300,00 грн.

Кредит надається на 84 місяці з 23 серпня 2006 року по 23 серпня 2013 року (п. 1.2 договору). Процентна ставка за користування кредитом складає 16,0 % річних (п. 1.4 договору). Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпеченості, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що кредитор зобов'язується на умовах цього договору відкрити позичальнику позичковий рахунок та надати позичальнику кредитні кошти, за умови надання позичальником забезпечення повернення кредиту.

Суд, проаналізувавши зміст відносини, які виникли між сторонами приходить до в висновку, що вони підпадають під регулювання ст.ст.546-559, 1054-1056-1 ЦК України (Кредит).

Частина першастатті 202 ЦК Українивизначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 скористався наданими банком послугами, а саме отримав кредитні кошти в розмірі 69300,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність посилань представника позивача в своєму позові про належне виконання банком своїх зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором.

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 23 серпня 2013 року; щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, відсотки за фактичне використання кредитних коштів у кредитора та при остаточному погашенні кредиту, плату відсотків за фактичне використання кредитних коштів

У судовому засіданні та з матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобовязання за кредитним договором, кредит та проценти за користування кредитом не сплачує.

Статті526,525,610 ЦК України, визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зі змістустатті 611 ЦК Українивбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно дост. 1050 ЦК України, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

09 листопада 2015 року АТ «ОСОБА_1 Аваль» направив на адресу ОСОБА_2 лист-вимогу №114-0-0-0-0/15-54370 про виконання грошових зобовязань за кредитним договором №014/06-11/2445. У випадку не усунення порушень, банк буде змушений вжити заходів з примусового стягнення зазначеної заборгованості.

З довідки-розрахунку вбачається, що станом на 21 січня 2016 за ОСОБА_2 рахується заборгованість за кредитом 19794,68 грн., заборгованість за відсотками 14002,41 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з позичальника є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та умовах укладених між позивачем та відповідачем кредитного договору.

Стаття 11 ЦПК Українивизначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст.10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов відлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження своїх витрат представник позивача надав платіжний документ за №478992 від 03 лютого 2016 року. Тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача судового збору у розмірі 1378,00 грн підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.16,202,509,525,526,541,543,546, 548, 549, 550, 551,553,554,610,611,612,624,625,1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.10,11,60,79,88,208,209,213-215,217- 218,223,224,226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) суму заборгованості за кредитним договором №014/06-11/2445 від 23 серпня 20076 в розмірі 33849,01 грн. (тридцять три тисячі вісімсот сорок дев`ять грн. одна коп.), яка включає: заборгованість за кредитом 19794,68 (девятнадцять тисяч сімсот девяносто чотири грн. 68 коп.); заборгованість за відсотками 14054,33 грн. (чотирнадцять тисяч пятдесят чотири грн. 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (код ЄДРПОУ 23494105) судові витрати у розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.).

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Н.С.Пінкевич