ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 р.Справа № 2-а-4929/09/1470
Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого Алєксєєва В.О.
суддів Бітова А.І.,
ОСОБА_1
при секретарі Кауновій Ю.С.
з участю: представника спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - ОСОБА_2, представника державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року державне підприємство (далі ДП) "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" звернулось до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00004236/0 від 17 квітня 2009 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 440 291, 80 грн. (98 571 грн. основний платіж; 341 720, 80 грн. штрафні санкції).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про порушення підприємством ст.ст. 5, 7, 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягало в завищенні суми амортизаційних відрахувань. Відповідач мотивує свої висновки тим, що в ході вибіркової інвентаризації було виявлено 9 об'єктів, які не введені в експлуатацію, так як потребують доустаткування і додаткового монтажу, у звязку з чим, позивач неправомірно нарахував амортизаційні відрахування за цими обєктами.
На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки зазначене обладнання було введено в експлуатацію. Крім того, воно належить до групи 3, а згідно пп.8.3.5 п.8.3, пп.8.4.6 п.8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється.
Крім того, позивач вважає помилковими висновки відповідача про несвоєчасне включення підприємством до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів товарно-матеріальних цінностей, отриманих у 2 кварталі 2008 року на суму 3 163 105, 01 грн.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що об'єкти у кількості 9 штук не введені в експлуатацію, так як потребують доустаткування і додаткового монтажу, не відповідають вимогам пп.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та, відповідно до пп.8.1.4 п.8.4 цієї статті не підлягають нарахуванню амортизації. Також, вказується, що перевіркою встановлено факт отримання підприємством у червні 2008 року товарно-матеріальних цінностей від ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна (та встановлено перехід права власності на них), у звязку з чим, виявлено неправомірне заниження балансової вартості запасів за І півріччя 2008 року.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позов ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" задоволений в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2009 року №00004236/0 прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві про визначення ДП "Науково-виробничний комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 98 571 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 341 720, 8 грн.
В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
З 17 лютого 2009 року по 17 березня 2009 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
На підставі вказаної перевірки був складений акт №311/36/31821381 від 07 квітня 2009 року, в якому зазначено, що позивач порушив п.п.5.1, пп.5.2.5 п.5.2, п.5.9 ст.5, пп.7.3.3, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7, пп.8.1.1. п.8.1, пп.8.2.1 п.8.2, пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 98 571 грн.
За наслідками перевірки податкова інспекція прийняла оскаржене податкове повідомлення-рішення №00004236/0 від 17 квітня 2009 року.
Висновки відповідача базуються на тому, що при перевірці було встановлено завищення позивачем задекларованих показників у рядку 07 декларації з податку на прибуток підприємств (сума амортизаційних відрахувань) на 392 297 грн., у тому числі за 2007 рік - на 31 494 грн., за 2008 рік - на 360 803 грн.
Згідно акта перевірки, основні засоби були придбані позивачем, оприбутковані відповідно до прибуткових ордерів та введені в експлуатацію на підставі актів приймання-передачі основних засобів, що підтверджується:
- копією договору №19/02-1 від 19 лютого 2007 року;
- копією накладної № 31/07 від 31 липня 2007 року;
- копією прибуткового ордеру № 994982 від 08 серпня 2007 року;
-копією акту приймання-передачі основних засобів № 214 від 18 липня 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 218 від 21 липня 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 219 від 22 липня 2007 року;
- копією накладної № 01/11 від 01 листопада 2007 року;
- копією прибуткового ордеру № 995225 від 05 листопада 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 6 від 26 січня 2008 року;
- копією накладної № 27/07 від 27 липня 2007 року;
- копією прибуткового ордеру № 994964 від 30 липня 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 68 від 20 лютого 2008 року;
- копією накладної № 26/02 від 26 лютого 2007 року;
- копією прибуткового ордеру № 994578 від 27 лютого 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 415 від 21 листопада 2007 року;
- копією накладної № 10/08 від 10 серпня 2007 року;
- копією прибуткового ордеру № 995008 від 13 серпня 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 370 від 24 вересня 2007 року;
- копією накладної № 04/06 від 04 червня 2007 року;
- копією прибуткового ордеру № 994805 від 05 червня 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 286 від 19 липня 2007 року;
- копією акту приймання-передачі основних засобів № 236 від 21 червня 2007 року
- копією договору постачання № 54002/07 від 22 січня 2007 року з додатковими угодами;
- копією прибуткового ордеру № 311526 від 07 липня 2008 року;
- копією рахунку № 4112528 від 23 червня 2008 року;
- копією накладної № 45246924;
- копією прибуткового ордеру № 311526 від 08 липня 2008 року;
- копією рахунку № 4112758 від 25 червня 2008 року;
- копією накладної № 45247548;
- копією прибуткового ордеру № 311526 від 04 липня 2008 року;
- копією рахунку № 4112484 від 20 червня 2008 року;
- копією накладної № 45246647.
Вказані в акті перевірки 9 об'єктів є технологічним обладнанням - фрезерними, шліфувальними, та токарно-гвинторізними станками, і належать до групи 3.
Згідно п.4.2 договору від 22 січня 2007 року №54002/07, укладеному позивачем з ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна, при продукції за кількістю та якістю проводиться відповідно до вимог "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та народного споживання за кількістю", затвердженої Постановою ОСОБА_4 ОСОБА_5 СРСР №П-6 від 15 червня 1965 року та "Інструкції про порядок при продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженої Постановою ОСОБА_4 при ОСОБА_5 СРСР №П-7 від 25 квітня 1966 року. Ці інструкції є діючими на території України до теперішнього часу.
Відповідно до п.6 вказаної Інструкції - приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться на складі отримувача в наступні строки:
а) при поставці з іншого міста - не пізніше 20 днів, а продукції, що псується, що швидко псується не пізніше 24 годин, після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад отримувача при доставці продукції поставщиком або при вивезенні продукції отримувачем;
б) при поставці в межах міста - не пізніше 10 днів, а продукції, що швидко псується, - не пізніше 24 годин після надходження продукції на склад отримувача.
Позивач здійснював приймання продукції у строки, передбачені діючими нормативно-правовими актами та відповідно до умов укладеного договору, а саме, протягом двадцяти днів з моменту видачі продукції органом транспорту.
Господарські операції з оприбуткування вищезазначених товарів (зі складанням відповідних первинних документів бухгалтерського обліку) були відображені позивачем в облікових регістрах звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що амортизаційні нарахування на основні засоби (фрезерні, шліфувальні, та токарно-гвинторізні станки), які належать до групи 3, були здійснені у повній відповідності до норм пп.8.3.5 п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і, тому, є правомірними.
Також, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про несвоєчасне включення позивачем до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів товарно-матеріальних цінностей, отриманих у 2 кварталі 2008 року є необґрунтованими, оскільки господарські операції з оприбуткування цих товарів були відображені позивачем в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, що відповідає вимогам п.5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 5, 7, 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві вказується, що об'єкти у кількості 9 штук не введені в експлуатацію, так як потребують доустаткування і додаткового монтажу, не відповідають вимогам пп.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та, відповідно до пп.8.1.4 п.8.4 цієї статті не підлягають нарахуванню амортизації. Також, вказується, що перевіркою встановлено факт отримання підприємством у червні 2008 року товарно-матеріальних цінностей від ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна (та встановлено перехід права власності на них), у звязку з чим, виявлено неправомірне заниження балансової вартості запасів за І півріччя 2008 року.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 187 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин та (або) застосування норм права.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга фактично скалькована з заперечення на адміністративний позов, доводи якого були повно і всебічно проаналізовані судом першої інстанції. Жодного зауваження, яке б стосувалося безпосередньо правової позиції суду першої інстанції апелянт не зазначив ні в апеляційній скарзі, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Зокрема, у питанні щодо правомірності формування суми амортизаційних відрахувань на фрезерні, шліфувальні, та токарно-гвинторізні станки, які належать до групи 3, та які, на думку апелянта, не були введені в експлуатацію, суд першої інстанції виходив з норм пп.8.3.5 п.8.3, пп.8.4.6 п.8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (згідно яким - облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється). На підставі вказаних норм, суд першої інстанції дійшов висновків про правомірність амортизаційних відрахувань позивача, з чим погоджується судова колегія.
Будь-якого доводу, про помилковість цих висновків апелянт не наводить.
Також, не надано жодного доводу, який би спростував обставини справи, встановлені судом першої інстанції відносно того, що господарські операції з оприбуткування металопродукції за договором поставки №54002/07 від 22 січня 2007 року відображені позивачем в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно п.5.9 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включається до складу валових витрат згідно з цим Законом.
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Отже, відображення позивачем господарських операцій з оприбуткування металопродукції за договором поставки №54002/07 від 22 січня 2007 року у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені відповідає вищенаведеним нормам п.5.9 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що було вірно встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1ч.1 ст. 198; ч.1 ст. 200; п.1ч.1 ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 13 грудня 2010 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя:
Судове рішення № 58635815, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-4929/09/1470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.