Ухвала суду № 58635687, 23.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 р.Справа № 2-а-3440/09/1470

Категорія: 2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Шляхтицького О.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кирницькій В.О.

з участю: представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Миколаєві ОСОБА_2; представника державного підприємства "Науково-виробничний комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" ОСОБА_3; представника прокуратури ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Науково-виробничний комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Миколаєві, за участю прокуратури Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року державне підприємство (далі ДП) "Науково-виробничний комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" звернулося до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00003636/0 від 08 квітня 2009 року на суму 316 666, 67 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач зменшив підприємству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ), мотивувавши свої дії тим, що певні контрагенти позивача по ланцюгу постачання порушували свої податкові зобовязання внаслідок чого надмірній сплати цього податку до бюджету не відбулося, відповідно, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

На думку позивача, ці висновки є помилковим, оскільки підприємство не повинно нести відповідальність за порушення законодавства іншими особами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року позов ДП "Науково-виробничний комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" м. Миколаїв задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 08 квітня 2009 року №00003636/0 про завищення суми бюджетного відшкодування на 316 666, 67 грн.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У період з 19 березня по 01 квітня 2009 року відповідач провів позапланову виїзну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за період січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, про що складено акт від 02 квітня 2009 року № 300/36/31821381.

Згідно акта перевірки - позивач порушив п.1.8 ст. 1, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого була завищена заявлена сума бюджетного відшкодування за січень 2009 року по ТОВ "Альт-Прайм" на 316 666, 67 грн.

Також, в акті вказано, що при проведенні зустрічної перевірки ТОВ "Альт-Прайм взаємовідносини позивача з ТОВ "Альт-Прайм" були підтверджені, але під час перевірки останнім не були надані видаткові та податкові накладні постачальників, по яких був отриманий товар, зазначений у податкових накладних. Крім цього, документально не були підтверджені проведені взаємовідносини щодо придбання та постачання ТМЦ, не встановлено включення ПДВ до складу податкових зобов'язань по останньому ланцюгу постачання ТОВ "Альт-Прайм".

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2009 року №00003636/0, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року на суму 316 666, 67 грн.

Поставка товару та його оплата здійснювалась позивачем відповідно із умовами договору від 18 серпня 2008 року №08/3 та додаткової угоди до нього від 04 січня 2009 року №2 укладених з ТОВ "Альт-Прайм" складанням в подальшому усіх необхідних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, передбачених чинним законодавством.

Укладений позивачем договір на поставку товару не визнаний у судовому порядку незаконними.

Позивач фактично отримував товар, який в подальшому використовував в процесі виробництва, що підтверджується відповідачем.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав усі, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", підстави для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки він сплачував цей податок у ціні товару, який дійсно придбавався для використання у господарській діяльності підприємства, що не спростовано відповідачем і, тому, позовні вимоги належить задовольнити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 7 Законом України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві вказується, що судом першої інстанції не враховано, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, виплаває з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобовязана здійснення утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Апелянт також вказував, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ у вартості товару.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судова колегія акцентує увагу на тому, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету іншими контрагентами платника податків.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України встановлюється, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору від 18 серпня 2008 року №08/3, укладеному між ТОВ "Альт-Прайм" і позивачем, та додаткових угод до нього (а.с.83-87), постачальник ТОВ "Альт-Прайм" здійснював позивачу поставку товарів.

Факт "товарності" цих операцій підтверджується видатковою і податковою накладними, платіжним рахунком і не заперечується апелянтом, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: