Вирок № 58610792, 23.06.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/4710/16-к

Провадження № 1-кп/644/388/16

23.06.2016

В И Р ОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Гладуна Д. В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпіла ОСОБА_3 надала заяву,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у місті Харкові обвинувальний акт матеріалу кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №12016220530001724 від 26.03.2016 року, що надійшов від в.о. Керівника Харківської місцевої прокуратури №3, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Харкова, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1, , раніше судимого

-25.04.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 307, ст.ст. 69, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 10.07.2012 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області скасовано вирок суду в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України та направлено на новий розгляд;

- 20.12.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 23.12.2013 року постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 22 дні.

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -

встановив:

20 квітня 2016 року, приблизно 14-ї години 00 хвилин, ОСОБА_2діючи з умислом, направленим на заволодіння чужим майном, повторно,знаходячись на 2-му поверсі біля квартири АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_3, з якою перебуває у дружніх відносинах, під приводом необхідності фотографування, взяв у ОСОБА_3 її мобільний телефон S TELL S5-00, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3122 від 27.05.2016 року 355 гривень 50 копійок, та скориставшись довірливими відносинами з потерпілою ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, заволодів вказаним мобільним телефоном. Після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився вподальшому цим мобільним телефоном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій у розмірі 355 грн. 50 коп.

Допитаний у судовому обвинувачений ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, себе визнав повністю, не заперечував заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) потерпілої. Пояснив, що на день розгляду судом справи придбав аналогічний мобільний телефон і передав його потерпілій ОСОБА_3 Просив суд суворо не карати.

Враховуючи показання підсудного, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичніобставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів, відносно фактичних обставин справи, визнано судом недоцільним. Суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена. Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України обвинуваченийвчинив злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи ОСОБА_2 установлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_3, уроджений м. Харкова, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, працює неофіційно на будівництві, раніше судимого, зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 25-31 ).

Відповідно до вимог ст.66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання, суд визнає щиросердне розкаяння в скоєному, а також сприяння у розкритті злочину.

Відповідно до вимогст.67 КК України обставиною, щообтяжує покарання, судом визнає рецидив злочину.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення - злочину, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом. Підстав для застосування обвинуваченому ст.69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи наведене, тяжкість та суспільну небезпеку скоєного, - суд приходить до висновку, що виправити підсудного та запобігти його злочинній діяльності можливо без фактичної ізоляції від суспільства, з обранням міри покарання в межах санкції ч.2 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. На підставі п. 2, п. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Міра запобіжного заходу не обиралась. Речові докази відсутні.

Судові витрати, згідно вимог п. 3 ст. 118, ст.122, ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню із засудженого в доход Держави, а саме: 263 гривень 88 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3122 від 27.05.2016 року (т. 1 а.с. 32).

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання у вигляді ДВОХ років обмеження волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строкомна ОДИН рік.

На підставі п. 2, п. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнутиз засудженогоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,індивідуальний номер платника податку не відомий,в доход Держави 263 гривень 88 копійок (двісті шістдесят три гривні 88 копійок) за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3122 від 27.05.2016 року перерахувавши на: код доходів 24060300, р/р 31416544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.Засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Суддя: О. І. Горчакова