Постанова № 58609508, 24.06.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/866/16-а

Номер провадження 2-а/623/37/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання - Костенко В.В.

судового розпорядника - Максименка Р.С.

за участю: позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

відповідача - начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4

представника відповідача начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

30 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4 про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що з 01.02.2016 на підставі наказу № 09-К він працював на посаді заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, його службовий кабінет знаходиться в будівлі Ізюмської міської ради Харківської області по пл. Центральна, 1 м. Ізюм, начальником Управління є відповідач ОСОБА_4

Перебуваючи на робочому місці 22.03.2016 о 8 год. 05 хв. він отримав усне доручення Ізюмського міського голови ОСОБА_7 відвідати «Кімнату школяра» по вул. Соборна, 33, яка входить до структурного підрозділу управління молоді та спорту Ізюмської міської ради - ДЮСШ «Донець», з метою супроводу членів комісії та працівника поліції, які проводили експертні заміри приміщення залу боксу. Про дане доручення міського голови він усно повідомив начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4, після чого прибув до «Кімнаті школяра» по вул. Соборна, 33, де він перебував з 8 год. 30 хв. до 11 год. 20 хв., потім повернувся до службового кабінету на робоче місце.

В цей же день за усною вимогою начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_4 він написав службову записку щодо перебування в «Кімнаті школяра» по вул. Соборна, 33.

Наказом управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області від 28 березня 2016 року № 19-К його було звільнено з посади заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області на підставі п.4 ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) у зв'язку з прогулом без поважних причин.

Посилаючись на вищезазначене, а також на те, що його звільнення з посади заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області відбулось відповідачем без встановленого факту прогулу, що суперечить вимогам діючого трудового законодавства, ОСОБА_2, доповнивши позовні вимоги, просив суд:

- скасувати наказ № 19-К від 28 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради;

- поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради;

- стягнути з управління молоді та спорту Ізюмської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11 353 грн 83 коп.;

- стягнути з начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.;

- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради та стягнення заробітної плати за один місяць;

- винести окрему ухвалу щодо наявності ознак кримінального правопорушення в діях начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_4.

(а.с. 2-3, 40, 141, 166, 192)

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали адміністративний позов, та пославшись на обставини, викладенні у позові, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області (далі - Управління молоді та спорту) в судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв або заперечень на позов не надав.

Відповідач начальник управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4 (далі - Начальник управління молоді та спорту ОСОБА_4) та представник відповідача ОСОБА_5 адміністративний позов не визнали, надали суду письмові заперечення на позов, в яких просять суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі (а.с. 82-89).

ВідповідачНачальник управління молоді та спорту ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 у запереченнях на позов та у судовому засідання зазначили, що наказом Управління молоді та спорту від 28 березня 2016 року № 19-К позивача було звільнено з посади заступника начальника управління молоді та спорту у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, підстави звільнення - відсутність позивача ОСОБА_2 на своєму робочому місці 22 березня 2016 року понад трьох годин без поважних причин, а саме: з 8 год. 30 хв. по 12 год. 00 хв. позивач без відома та дозволу Начальника управління молоді та спорту ОСОБА_4 знаходився за межами службового кабінету № 44 базового приміщення Управління молоді та спорту, яке розташовано пл. Центральна, 1 м. Ізюм.

Оскільки ОСОБА_2 був звільнений на законних підставах за прогул із дотриманням процедури звільнення просять суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, пояснення відповідача Начальника управління молоді та спорту ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, покази свідків, перевіривши та дослідивши матеріали справи, судприйшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Згідно з вимогами ч.1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується наказ Управління молоді та спорту № 19-К від 28 березня 2016 року «Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_2», з посади заступника начальника Управління молоді та спорту, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 10).

Суд не погоджується з висновком відповідача Управління молоді та спорту з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до Положення про Управління молоді та спорту (нова редакція) попередня назва Управління фізичної культури, спорту та туризму Ізюмської міської ради є правонаступником всіх прав та обов'язків Управління у справах сім'ї та молоді Ізюмської міської ради: орган місцевого самоврядування. Начальник управління може мати заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади наказом по Управлінню. В структуру Управління входять та підпорядковуються дитячо-юнацька спортивна школа «Донець» (а.с.26-34, 96-105).

Відповідно до посадових обов'язків заступника начальника управління молоді та спорту заступник начальника Управління є посадовою особою місцевого самоврядування, призначається на посаду начальником управління, припинення повноважень здійснюється на підставі статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Підпорядковується та підзвітний безпосередньо начальнику Управління. Має право за дорученням міського голови, начальника управління у встановленому законодавством порядку представляти інтереси управління в структурних підрозділах виконавчого комітету Ізюмської міської ради, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що належать до його компетенції (а.с.23-25, 110-112).

Статтею 20Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Судом встановлено, що наказом Управління молоді та спорту № 09-К від 01 лютого 2016 року призначено ОСОБА_2 на посаду заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради з 03 лютого 2016 року. Цим самим наказом ОСОБА_2 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії посад; встановлено посадовий оклад у розмірі 1770,00 грн, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи згідно розпорядження Ізюмського міського голови.

22 березня 2016 року позивач ОСОБА_2, перебуваючи на роботі, за усним дорученням Ізюмського міського голови ОСОБА_7 прибув о 08 год. 30 хв. в приміщення залу боксу «Кімнати школяра» по вул. Соборна, 33 в м. Ізюмі, яка входить до структурного підрозділу Управління молоді та спорту - ДЮСШ «Донець», де перебував з 08 год. 30 хв. до 11 год. 40 хв., та повернувся до службового кабінету № 44 приміщення Управління молоді та спорту, яке розташовано пл. Центральна, 1 м. Ізюм.

Наказом Управління молоді та спорту № 19-К від 28.03.2016 звільнено ОСОБА_2 з посади заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області у зв'язку з прогулом без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Підставами звільнення є: Акт від 22 березня 2016 року, службова записка від 22 березня 2016 року, службова записка від 24 березнея 2016 року.

(а.с. 6-8, 9, 10, 90-94)

Вказані факти підтверджуються наданими копіями: актом від 22 березня 2016 року; службовою запискою від 22 березня 2016 року; службовою запискою від 24 березнея 2016 року; поясненням ОСОБА_2 від 24 березня 2016 року; рішенням 54 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради від 27 лютого 2009 року № 2884 (а.с. 90, 91, 94, 95, 149, 150-155).

Вказані факти також підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як роз'яснено в абзаці першому пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, звільнення позивача можливе у зв'язку із прогулом (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Оскільки ОСОБА_2 22 березня 2016 року з'явився на роботу, але був відсутнім на робочому місці більше трьох годин, вирішуючи свої питання на території структурного підрозділу Управління молоді та спорту, судом не розцінюється, як прогул, так як у диспозиції п.4 ст. 40 КЗпП України вказується відсутність «на роботі», а не «на робочому місці».

Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи ч. 2 ст. 71 КАС України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття наказу № 19-К від 28 березня 2016 року «Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_2».

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідач в порушення вимог закону звільнив позивача за прогул без поважних причин, тому наказ № 19-К від 28 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 - є незаконним і він підлягає поновленню на роботі.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки відповідача № 159 від 05 квітня 2016 року середньоденна заробітна плата позивача складала 199 грн 19 коп. (а.с.22).

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням Ізюмського міського голови від 30 березня 2016 року № 212, на період відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю Начальника управління молоді та спорту ОСОБА_4, тимчасово виконання його обов'язків покладено на спеціаліста 1 категорії управління молоді та спорту ОСОБА_12 (а.с. 113).

Згідно з наказом Управління молоді та спорту № 22-К від 30 березня 2016 року ОСОБА_2 призначено за трудовим договором (контрактом) на посаду заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради з 31 березня 2016 року по 30 червня 2016 року (а.с. 117).

30 березня 2016 року укладено вказаний контракт, відповідно до якого ОСОБА_2 прийнято на роботу до управління молоді та спорту Ізюмської міської ради для виконання повноважень заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради на строк з 31 березня 2016 року до 30 червня 2016 року (а.с. 114-116).

Згідно з розпорядженням Ізюмського міського голови від 11 квітня 2016 року № 241, на період відсторонення від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування Начальника управління молоді та спорту ОСОБА_4 виконання його обов'язків покладено на заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради ОСОБА_2. Цим розпорядженням втратив чинність розпорядження Ізюмського міського голови № 212 від 30 березня 2016 року (а.с. 118, 119-120, 124, 125-128).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу № 2 засідання тимчасової комісії виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області з проведення службового розслідування від 25 квітня 2016 року щодо звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, комісія вирішила пропонувати Ізюмському міському голові ОСОБА_7 застосувати захід дисциплінарного стягнення до начальника Управління молоді та спорту ОСОБА_4 у вигляді догани (а.с. 79-81).

Пунктом 2 «Порядку обчислення середнього заробітної плати», затвердженого постановою Кабинету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 встановлено, що вона обчислюється, виходячи з витрат за останні 2 календарні місяці роботи, що попереджують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При розрахунку середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2, судом взято до уваги, що позивач робив у відповідача до оскаржуваного звільнення з 3 лютого 2016 року по 28 березня 2016 року включно.

Вимушений прогул тривав з 29 березня по 30 березня 2016 року включно тобто 2 дні. Розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу складає 199, 19 х 2 = 398 грн 38 коп.

Відповідно до ст. 247-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 4 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Положення Цивільного Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ст. 9 ЦК).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Під час судового розгляду найшов своє підтвердження факт протиправності дій відповідача Управління молоті та спорту, його вина, наявність шкоди і причинний зв'язок між ними.

Виходячи з засад розумності і справедливості суд вважає достатнім визначити розмір моральної шкоди 200 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивача суд відмовляє за недоведеністю та безпідставністю вимог.

Згідно ст. 256 КЗпП України негайно виконуються постанови суду про:

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 10-11, 17-18, 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області, начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 19-К від 28 березня 2016 року «Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_2».

Поновити ОСОБА_2 на роботі до управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області на посаді заступника начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради з 29 березня 2016 року.

Стягнути з управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 398 грн 38 коп. (триста дев'яносто вісім грн 38 коп.), і на відшкодування моральної шкоди 200 (двісті) грн.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за два дні допустити до негайного виконання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області на користь держави судовий збір в сумі 1378 грн 00 коп. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а неприсутніми особами в той же строк з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляції до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя - В.М. Бутенко

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2016 року.