Рішення № 5860156, 06.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/16106.07.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом дочірнього підприємства „Київське обласне дорожнє управління” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”

до закритого акціонерного товариства спільне підприємство з іноземними інвестиціями українсько-німецьке „Ті-Ай-Сі”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

закрите акціонерне товариство акціонерна страхова компанія „Інго Україна”

про стягнення 17076,62 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кобзар Л.М. представник за довіреністю № 491 від 01.12.2008 року;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

встановив :

Державне підприємство «Київське обласне дорожнє управління»(згідно Статуту затвердженого наказом державної служби автомобільних доріг України від 30.03.2005 № 134 та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.06.2008 назва підприємства - Дочірнє підприємство „Київське обласне дорожнє управління” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства спільне підприємство з іноземними інвестиціями українсько-німецьке „Ті-Ай-Сі” про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в розмірі 17076,62 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.05.2007 року о 13:45 год. в м. Києві по вул. Заболотного сталося зіткнення двох автомобілів: «МАН-19362»д.н.з. НОМЕР_3 з причепом „ПР” д.н.з. НОМЕР_1, що належить відповідачу, яким керував ОСОБА_2 та „ЗІЛ-431412”, д.н.з. НОМЕР_2.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2008 року у справі № 3-17736/6 встановлено, що 22.05.2007 року ОСОБА_2, працюючи водієм у ЗАТ «Ті-Ай-Сі», керуючи автомобілем НОМЕР_3, не врахував дорожню обстановку, не вжив заходів для зменшення швидкості, в результаті чого відбулось зіткнення з а/м «ЗІЛ-431412»д.н. НОМЕР_2, чим порушив п.п. 12.1, 12.3 ПДР України.

Оскільки транспортний засіб автомобіль НОМЕР_3 , яким скоєно дорожньо-транспортну пригоду (далі ДТП), належить на праві власності Відповідачу, тому позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 15576,62 грн., відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі 1500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/161 і призначено до розгляду на 13.04.2009 року.

У судове засідання 13.04.2009 року представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково, подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи факт незявлення в судове засідання представника відповідача та необхідність витребування доказів по справі суд відклав розгляд справи на 01.06.2009 року.

У судове засідання 01.06.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, через загальний відділ діловодства подав клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача ЗАТ АСК «Інго Україна».

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі у якості іншого відповідача ЗАТ АСК «Інго Україна».

Суд за власною ініціативою, на підставі ст.27 ГПК України, залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ЗАТ АСК «Інго Україна».

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 06.07.2009 року у звязку з залученням до участі у справі третьої особи.

У судове засідання 06.07.2009 року представники відповідача та третьої особи не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

З постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2008 року у справі № 3-17736/6 вбачається, що 22.05.2007 року о 13:45 в м. Києві по вул. Заболотного була скоєна дорожньо-транспортна пригода, а саме: зіткнення двох автомобілів: «ЗІЛ-431412» д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу, яким керував ОСОБА_3, та «МАН-19362»д.н. НОМЕР_3 , що належить відповідачу, яким керував водій ОСОБА_2.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2008 у адміністративній справі № 3-17736/6 ОСОБА_2, працюючого водієм закритого акціонерного товариства спільне підприємство з іноземними інвестиціями українсько-німецьке „Ті-Ай-Сі” визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль ЗІЛ-431412»д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу.

Відповідно до звіту № 549 від 27.07.2007 про оцінку автомобіля ЗИЛ 431412 держномер НОМЕР_2, складеного оцінювачем ЗАТ Український центр після аварійного захисту «Експерт-Сервіс»Лівобережної філії Колісніченком О.Л. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 27.02.2002 № 318 видане Фондом державного майна України) матеріальний збиток завданий власнику автомобіля ЗИЛ 431412 держномер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП становить 15576,62 грн.

За складання вказаного звіту, Позивач сплатив ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»Лівобережна філія 1500,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунку позивача від 19.09.2007 року.

22.09.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату матеріального збитку, завданого в результаті ДТП та витрат на проведення експертизи, всього - 17076,62 грн.

Відповідач у відповіді на претензію (лист № 10-20-08 від 20.10.2008 року) вимоги позивача визнав в повному обсязі, проте повідомив, що погашення заборгованості буде проводитись по 1000 грн. щомісяця починаючи з грудня 2008 року до повного погашення боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2008 року у справі № 3-17736/6 та визнається відповідачем, транспортний засіб автомобіль «МАН-19362»д.н. НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ЗІЛ-431412 д.н. НОМЕР_2, належить Відповідачу.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «МАН-19362»д.н. НОМЕР_3, що належить Відповідачу та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний власнику автомобіля ЗІЛ-431412 д.н. НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Між відповідачем та закритим акціонерним товариством акціонерна страхова компанія „Інго Україна” було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/ 9753074), відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «МАН-19362»д.н. НОМЕР_3, строк дії договору з 01.07.2006 по 30.06.2007.

Відповідно до норм ч. 1, 2 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Оскільки закритим акціонерним товариством акціонерна страхова компанія „Інго Україна” не було відшкодовано позивачу збитки, заподіяні внаслідок пошкодження його автомобіля при ДТП, то позивач не позбавлений права вимагати відшкодування збитків від відповідача.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю ЗІЛ-431412 д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не спростував належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства спільне підприємство з іноземними інвестиціями українсько-німецьке „Ті-Ай-Сі” (02206, м. Київ, вул. Бойченка, 2/6, кв. 211, код ЄДРПОУ 22913497) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства „Київське обласне дорожнє управління” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А; поштова адреса: 03131, м. Київ, вул. Столичне шосе, 58-Б; п/р 26007006866001 в АТ «Індекс-Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 33096517) суму основного боргу 17 076 (сімнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 77 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 31.07.2009 року.