Рішення № 5859802, 11.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2009 р.Справа № 2/10-134 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок" вул. Живова, 9, м. Тернопіль, 46000

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Тернопільська міська рада вул. Листопадова,5, м. Торнопіль;

2) Тернопільська обласна державна адміністрація м. Тернопіль, вул.Грушевського,8.

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 АДРЕСА_1

по переддоговірному спору

За участю представників сторін:

позивача: Притула О.Б. - довіреність від 15.01.2009р.

1-ї третьої особи:

2-ї третьої особи:

відповідача: ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 01.06.1996р.

Суть справи: При заключенні договору від 26.11.2008р. між сторонами виникли розбіжності по п.п. 1.1; 1.2; 2.1; 3.1; 3.2; 3.3; 3.4; 3.4.1; 3.4.2; 4.1; 4.2; 5.1; 5.3; 5.4; 6.2; 6.3 договору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і приймаючи до уваги, що:

1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 08.09.2009р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 11.09.2009р. засідання продовжилось.

2) Згідно п. 1 "Правил торгівлі на ринках м. Тернополя" ринок, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, повинен керуватися в своїй діяльності законодавством України, цими Правилами … тощо. Що і враховано судом при винесені даного рішення.

3) Відповідно до ввідної частини "Правил торгівлі на ринках м. Тернополя" затвердженої рішенням сьомої сесії пятого скликання Тернопільської міської ради №5/7/13 від 07.03.2007 року (в подальшому Правил міста) ринок - це майновий комплекс, на території якого надаються послуги (в тому числі надання в оренду торгових місць).

Отже, в Правилах міста, які визначають вимоги щодо функціонування ринків усіх форм власності на території м. Тернополя, прямо визначено, що сторони повинні заключити договір оренди торгового місця, а не договір утримання торгового місця.

Утримання торгового місця є однією із складових договору оренди торгового місця.

Що і зазначено в п. 6.2. Правил міста "справлення ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані і інші послуги ринку" та п. 20.23 "Правил торгівлі на ринках", затверджених Наказом Мінекономіки, Мінвнутрішніх справ, ДПА України, Державного комітету стандартизації № 471 від 26.02.2002р. (в подальшому Правил).

Тому договір від 26.11.2008 року слід вважати "договором оренди торгового місця".

Оскільки це договір оренди, відтак підприємство слід вважати Орендодавцем, а підприємця Орендарем.

4) Торгове місце Орендаря - це площа відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю де здійснюється продаж товару з прилавку у кіоску. Розмір торгового місця визначено згідно "Правил торгівлі на ринках м. Тернополя". Кіоск є власністю Орендаря, що не заперечує Орендодавець. Кіоск влаштований на фундаменті та притулений до сусідніх кіосків.

Вищенаведені дані необхідні в договорі для повної картини торгового місця Орендаря.

5) В п. 1.2 договору в редакції Орендодавця не зазначено виконання яких наступних послуг бере на себе Орендодавець. Тому із даного пункту слово "наступних" виключити.

6) Строком дії господарського договору є час впродовж якого існують господарські зобовязання сторін (п.7 ст. 180 Господарського кодексу України). Строк дії договору встановлюється за погодженням сторін (ст. 631 Цивільного кодексу України).

Сторони не погодили строк дії договору. Тому суд розглядає п. 2.1. договору від 26.11.2008 року з врахуванням обставин, які виникли між сторонами при заключенні договору.

Позивач стверджує, що договір з відповідачем він може заключити тільки на 1 рік, так як, тільки він може на власний розсуд встановити строк дії договору та можливість його дострокового розірвання (стр. 2 додаткового обґрунтування позову від 11.03.2009р.).

Отже, позивач стверджує, що тільки він може встановити строк дії договору.

Відповідач пояснює, що кожен рік він заключав з позивачем договір в наступному порядку. Позивач викликає в адміністративний будинок Орендаря і пропонує тут же (навіть не дає ознайомитись з умовами договору) підписати договір оренди, запропонований в його редакції. Якщо не підпишеш, а попросиш дати проект договору для ознайомлення, позивач відмовляє в заключенні договору. Після чого робить все щоб Орендар був позбавлений торгового місця. Крім того, сам (без рішення суду) демонтує металеві кіоски підприємців, чим надає підприємцям значної шкоди, так-як такі не можна демонтувати без пошкодження як його так і сусідніх кіосків, які тісно прижаті один до одного.

При ознайомлені з даним питанням судом встановлено, що:

- 26.02.2008 року господарським судом Тернопільської області (справа № 2/21-322) винесено рішення, яким зобовязано ТзОВ "Тернопільський міський ринок" надати підприємцю ОСОБА_2 проект договору оренди торгових місць на 2008 рік.

Дане рішення набрало законної сили (постанова Львівського апеляційного господарського суду № 2/21-322 від 22.04.2008р. та ухвала Вищого господарського суду України № 2/21-322 від 14.07.2008р.).

Отже, з 22.04.2008р. позивач повинен був направити відповідачеві проект договору торгових місць на 2008 рік.

Направив у листопаді 2008 року (незважаючи на вимоги ухвал господарського суду Тернопільської області від 14.10.2008р. та 19.11.2008р.).

Вищезазначене підтверджує, що позивач на протязі 11 місяців не надавав підприємцю проект договору щоб останній міг з ним ознайомитись і в разі незгоди з умовами договору викласти свою думку у протоколі розбіжностей.

Дії товариства (позивача) позбавляють підприємця можливості приймати участь у визначенні умов договору. Визначення умов договору лише однією із сторін може мати наслідки його "однобічності", спрямованість на задоволення інтересів однієї сторони за рахунок інтересів другої, внаслідок чого в договорі можуть міститися умови, що є явно обтяжливими для підприємця.

Що є порушенням ст.ст. 6 та 627 Цивільного Кодексу України.

При таких обставинах суд враховуючи:

- вищенаведене відносно умов заключення на ринку договорів оренди;

- умови договору оренди земельної ділянки від 21.02.2003р.;

- що підприємець ОСОБА_2 на протязі 15 років займається підприємницькою діяльністю на ринку;

- що позивач дозволив відповідачеві встановити стаціонарний кіоск,

вважає за доцільне встановити строк договору оренди торгового місця від 26.11.2008р. до 31.12.2015 року.

При розгляді даного питання також враховувалось, що ні в "Правилах торгівлі на ринках" затверджених Міністром внутрішніх справ України, головою ДПА України, головою Держкомітету стандартизації та Міністром економіки з питань Європейської інтеграції (Наказ № 471 від 26.02.2002р.) ні в "Правилах торгівлі на ринках м. Тернополя", які були прийняті рішенням сесії Тернопільської міської ради № 5/17/13 від 07.03.2007р. на підставі рекомендацій перших Правил, не зазначено, що договори повинні заключатися на один рік.

Тільки в проекті договору оренди торгового місця на ринку (п.7.1) в кавичках, маленькими буквами зазначено, що цей договір діє не більше одного року. Тобто, в порушення ст. 631 Цивільного кодексу України контролюючий орган - орган місцевого самоврядування встановив строк дії договору, який повинен заключатися субєктом підприємницької діяльності з юридичною особою.

7) Згідно п. 19 "Правил торгівлі на ринках", п. 7 "Правил торгівлі на ринках м. Тернополя" тарифи на послуги ринку, що повязані із забезпеченням діяльності ринкового господарства установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.

Плата за послуги, що надається ринком встановлюється розпорядженням адміністрації відповідно до повноважень, наданих Постановою Кабінетом міністрів України від 25.12.1996р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства тарифи за послуги, що надаються ринком - це державні регульовані ціни. Що відповідає ст. 191 Господарського Кодексу України та ст. 632 Цивільного кодексу України.

Чим і керувалась Тернопільська обласна державна адміністрація виносячи розпорядження голови державної адміністрації № 582 від 04.12.2003р. "Про граничні розміри плати за послуги, що надаються ринками з продажу продовольчих і непродовольчих товарів".

В п. 1 даного Розпорядження встановлені граничні розміри плати за послуги, що надаються ринками за утримання одного торговельного місця.

Граничний розмір це межа розміру тарифу. Тобто, розмір тарифу не може виходити за встановлену межу.

П. 1 даного розпорядження встановлено граничний розмір плати за послугу по одному торговельному місцю за 1 день на ринку позивача - 2 гривні (змішаний ринок).

Торговельне місце відповідача не знаходиться у критій капітальній споруді, що відноситься до майнового комплексу ринку, тому до відповідача не може застосовуватися коефіцієнт 4.0.

Торговельне місце відповідача не обладнане кіоском (столами), які є власністю позивача, тому до нього теж не застосовується коефіцієнт 1.4.

При необхідності тариф за торговельне місце може бути диференційований довільно з врахуванням вигідності місця для продавця. При цьому тариф на одне торговельне місце в цілому по ринку не повинно перевищувати граничний розмір за утримання торговельного місця, встановленого даним Розпорядженням.

Отже, якщо тариф буде ринком диференційованим, то тариф за торговельне місце не може перевищувати граничний розмір тарифу встановленого в Розпорядженні № 582 від 04.12.2003р. головою обласної державної адміністрації.

Оскільки в п. 6 Розпорядження зазначено, що Тернопільська обласна державна адміністрація (її відділ) в разі потреби дає офіційне розяснення щодо застосування регулювання цін (тарифів) суд звернувся до Тернопільської обласної державної адміністрації з проханням розяснити застосування цін зазначених в її Розпорядженні (ухвала господарського суду Тернопільської області №2/10-134 від 12.03.2009р.).

На виконання вимог даної ухвали перший заступник голови обласної держаної адміністрації ОСОБА_4 розяснив (лист № 02-1253/16-20 від 23.03.2009р.), що тариф за торговельне місце може бути диференційований в залежності від вигідності розташування торговельного місця, але середній розмір тарифу (межа) не повинен перевищувати граничного розміру плати встановленої Розпорядженням.

Вважаю, що розяснення облдержадміністрації є правильні, так-як в розясненнях не зазначено розмір коефіцієнта при диференційованості місця.

А позивач застосовує коефіцієнт 4.0. Чим він користується (якими вимогами чинного законодавства) не зрозуміло.

З врахуванням вищенаведеного відповідач за послуги позивача повинен сплатити 2 гривні за одне торговельне місце в день.

У відповідача 7,5 торговельних місць за яких вона повинна сплатити 15 гривень в день. А за 30 днів 450 гривень.

Дану суму відповідач повинен сплатити позивачеві на протязі текучого місця (місяця в якому одержує послугу).

8) Згідно ст. 188 Господарського Кодексу України зміна або розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

9) При заключні договору оренди на постійно діюче місце ринковий збір сплачується один раз в місяць (п.6.2. Правил міста). Ринковий збір перераховується до бюджету м. Тернополя щомісячно до кінця поточного місяця (п.6.6 Правил міста).

При таких обставинах, в договорі повинно бути зазначено, що розмір ринкового збору та номер рахунку на який перерахується ринковий збір до бюджету м. Тернополя повинні бути зазначені на дошці оголошення ринку.

10) Сторони не дійшли згоди по умовах п. 3.4 договору від 26.11.2008 року, тому даний пункт з договору слід виключити.

11) П. 3.4.1 договору в редакції Орендодавця передбачає односторонні зміни умов договору та розірвання договору оренди в односторонньому порядку. Що є порушенням ст. 188 Господарського Кодексу України, тому даний пункт в редакції Орендодавця прийняти неможливо.

Згідно п. 7.1 Правил міста, тарифи на послуги ринку установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.

Тому Орендодавець повинен довести Орендарю, що ним при встановлені нового тарифу виконувались вимоги чинного законодавства.

При зміні розміру плати за користування торговим місцем заінтересована сторона повинна довести законність даної зміни належними документами.

В разі незгоди Орендаря зі змінами орендної плати Орендодавець має право звернутися в суд з вимогою змінити умови договору.

Неузгодження сторонами нового тарифу оренди торгового місця не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку (ст. 188 Господарського Кодексу України).

12) Обовязки підприємства повніше викладені в редакції Орендаря. Останній наполягає на тому, щоб вони повністю були зазначені в договорі незважаючи на те, що такі викладені в "Правилах торгівлі на ринках м. Тернополя (п. 9 Правил).

- Із договору № 514 від 01.08.2002 р., підписаного представниками сторін, вбачається, що позивач (його дочірнє підприємство "Сучасник") з 01.08.2002 року по 31.12.2007 рік надавав відповідачеві в платне користування 15 кв.м. торгової площі за адресою м. Тернопіль, вул. Живова,9 для встановлення кіоску для торгівлі промтоварами №14Д (п.1.1 договору). За отриманні в користування квадратні метри під кіоск-магазин підприємець вносив плату згідно діючих розцінок.

Дана споруда відповідачем встановлена (квитанція ЗАТ ТР МП до прибуткового касового ордеру від 16.05.2001р. про виготовлення ОСОБА_2 кіоску за 2 тисячі гривень).

Вищезазначене підтверджує, що позивач в свій час дав відповідачеві дозвіл на встановлення металевого кіоску для використання його для торгівлі промтоварами. Даний кіоск є власністю останнього.

Відтак демонтувати його можна тільки по рішенню суду або по згоді Орендаря.

- У разі планового закриття ринку на проведення ремонту або технічного переобладнання Орендодавець повинен повідомити про це Орендаря за 14 днів, розмістивши біля входу інформацію та оповістити про це через засоби масової інформації та радіовузол ринку ( п.3.4 Правил м. Тернополя).

13) Із п. 16 "Правил торгівлі на ринках" та п. 6.8.3 "Правил торгівлі на ринках м. Тернополя" вбачається що Орендар має право здавати свій кіоск в суборенду.

В проекті договору оренди торгового місця на ринку (п.6.1.3 проекту) зазначено, що передача обєкта у суборенду забороняється.

Даний пункт проекту договору не відповідає вимогам ст. 288 Господарського кодексу України, яка тлумачить, що Орендар має право передати обєкт в суборенду.

При таких обставинах суд вважає, що у Орендаря є право здавати свій кіоск в оренду на час хвороби або відпустки, повідомивши про це Орендодавця за 2 дні до заключення договору суборенди.

Із договору Орендодавця неможливо встановити яка плата (в якій сумі) і за що вноситься плата за торгівлю у вихідний день. Чим вона передбачена. Тому даний пункт суд не може прийняти в редакції Орендодавця.

- Як зазначено вище, що кіоск є власністю Орендаря, то останній має право володіти, користуватися та розпоряджатися ним - вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать Закону (ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України).

Купівля-продаж кіоску, який розташований на ринку, не суперечить вимогам Глави 54 Цивільного кодексу України.

- Ризик пов'язаний з руйнуванням або втратою торгового місця Орендар може взяти на себе в тому разі, якщо в руйнуванні або втраті відсутня вина Орендодавця (ст. 614 Цивільного кодексу України).

14) Згідно ст. 231 Господарського Кодексу України законом може бути визначений розмір штрафних санкцій за порушення господарських зобовязань. Якщо штрафні санкції законом не визначені, то санкції застосовуються в розмірі передбаченому в договорі. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобовязань спір може бути вирішений в судовому порядку.

Тому суд розглядає доповнення до п. 5.1. договору викладене редакції протоколу розбіжностей.

Орендар вимагає за невиконання Орендодавцем зобовязань по п. 4.2 штраф в сумі 20%. Суд вважає, що штрафні санкції в даному випадку обовязкові, але 20% штрафу від річної орендної плати є надмірно високими. Тим паче, що сторони в договорі не передбачили штрафні санкції за невиконання обовязків Орендарем. Тому суд вважає за доцільне зменшення розміру штрафних санкцій.

В доповненні до п. 5.1 замість "20% від річної орендної плати" слід читати: "5% від річної орендної плати".

15) В п. 5.3 договору зазначено строк дії договору, що вже зазначено в п. 2.1 даного договору.

Тобто строк дії договору у двох пунктах одного договору повторюється . Тому слова "діє з 01.12.2008р. по 31.12.2008р." із п. 5.3 договору виключити. Договір може бути укладений на новий термін за згодою сторін.

16) Ст. 598 Цивільного Кодексу України передбачає, що зобовязання припиняються на підставах, встановлених договором або Законом.

Орендар по даній справі не згоден, що зобовязання припиняються в односторонньому порядку у разі невиконання (неналежного виконання) таких - несплати плати протягом одного місяця, або відмови від нового розміру плати. Тому суд не може внести дані умови в договір в редакції орендодавця.

Ст. 202 Господарського Кодексу України встановлює, що зобовязання припиняються за згодою сторін.

Отже вимогами чинного законодавства передбачено, що зобовязання припиняються за згодою сторін, або по рішенню суду.

Тому п. 5.4 слід прийняти в редакції Орендаря доповнивши абзацом: - "за згодою сторін".

17) П. 6.2 договору передбачає, що в тому разі, якщо Орендар при припиненні дії договору сам не демонтує кіоск, то Орендодавець сам проведе такі дії.

Даний пункт суперечить вимогам чинного законодавства, так як кіоск є власністю Орендаря і ніхто окрім суду не має права вирішити питання відносно демонтажу кіоску (Глава 29 "захист права власності" Цивільного Кодексу України).

18) П. 6.3 договору випливає із п. 6.2 договору, тому його слід виключити.

19) Видатки по державному миту згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України віднести на обидві сторони порівну (по 42 грн. 50 коп.).

20) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на обидві сторони порівну (по 59 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Вважати, що договір від 26.1.2008 року є договором оренди торгового місця від 26.11.2008р.

- Ввідну частину прийняти в редакції "Орендаря".

- П. 1.1 прийняти в редакції Орендаря. Тільки в другому реченні даного пункту замість слів "капітально влаштований" слід читати "влаштований на фундамент" та п.1.1 доповнити наступною редакцією "Торговельне місце передається в оренду для продажу товарів народного споживання".

- П.1.2 прийняти в редакції Орендодавця. Із даного пункту слово "наступних" виключити.

- П. 1.1 договору прийняти в редакції Орендаря.

- П. 2.1договору прийняти в редакції "Орендаря", тільки замість 01.12.2018р. слід читати 01.12.2015 року" і далі по тексту.

- П. 3.1 договору прийняти в редакції Орендодавця.

- П. 3.2 договору прийняти в наступній редакції "Розмір плати за оренду торгового місця за 1 кв.м. становить 2 грн. За 7,5 місць 15 гривень. За 30 днів 450 грн." Плата за оренду проводиться не пізніше 20 числа біжучого місяця.

- П. 3.3 договору прийняти в наступній редакції: "Ринковий збір сплачується Орендарем до 5 числа поточного місяця в розмірі затвердженому рішенням сесії міської ради, який зараховується до місцевого бюджету. Розмір ринкового збору та номер рахунку, на який повинен перераховуватися ринковий збір до бюджету м.Тернополя повинні бути зазначені на дошці оголошень.

Ринковий збір не входить до орендної плати".

- П. 3.4 із договору виключити.

- П. 3.4.1 договору прийняти в наступній редакції: "Про зміну плати за оренду одного торгового місця Орендодавець повідомляє Орендаря в 10-дениий термін рекомендованою кореспонденцією, підтвердивши законність і обґрунтованість даної зміни належними документами. В разі незгоди "Орендаря" зі змінами орендної плати Орендодавець має право звернутися в суд з вимогою змінити умови договору". Доказом згоди зі зміною тарифу є одержання від "Орендаря" листа з такою згодою.

- П. 3.4.2 із договору виключити.

- П. 4.1 договору прийняти в редакції Орендодавця, доповнивши текст п. 4.1 договору в редакції Орендаря. Тільки - в абзаці 7 п. 4.1 після слів "повідомляти про це Орендаря" замість "за 3 місяця" читати "за 14 днів". А далі доповнити "шляхом розміщення біля входу інформації та оповістити про це через засоби масової інформації та радіовузол ринку".

З абзацу 8 п. 4.1 договору в редакції Орендаря останнє речення виключити.

- П. 4.2 договору прийняти в редакції Орендодавця з наступними змінами:

- із абзацу 1 п. 4.2 договору виключити слова: "не передавати право зайняття торгового місця іншим особам".

- із абзацу 4 п. 4.2 договору виключити наступні слова: "За торгівлю у вихідний день понеділок плата вноситься контролеру ринку з отриманням касового чеку".

- П. 4.2 договору доповнити наступним текстом: "Орендар має право:

- здавати кіоск в суборенду на час хвороби або відпустки, повідомивши про це Орендодавця за 2 дні до заключення договору суборенди.

- після припинення договору оренди продати кіоск особі, яку вважає, що вона може сплатити вартість даного кіоску, повідомивши про це Орендодавця за 1 місяць до заключення договору купівлі-продажу.

- виходити в понеділок для прибирання кіоску та інвентаризації товару.

- П. 5.1 договору доповнити текстом протоколу розбіжностей. Тільки замість: "20% від річної орендної плати" слід читати: "5% від річної орендної плати".

- П. 5.3 договору прийняти в наступній редакції: "Даний договір може бути укладений на новий термін за додатковою згодою сторін в письмовій формі".

- П. 5.4 договору прийнятий в редакції Орендаря, доповнивши абзацом: - "за згодою сторін та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України".

- П. 6.2 із договору виключити.

- П. 6.3 із договору виключити.

2) Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 АДРЕСА_2 (ідент. код НОМЕР_2):

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок" вул. Живова, 9, м. Тернопіль (ідент. код 14029504) 42 грн. 50 коп. - в повернення сплаченого державного мита та 59 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3) Рішення направити сторонам по справі, двом третім особам та Державній інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області (вул. Грушевського,8, м. Тернопіль).

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «11»вересня 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя