Ухвала суду № 58573589, 25.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/207/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1121/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Гагіна М. В. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа Сумська міська рада

про поділ майна, що є у спільній частковій власності,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2016 року у позові ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 про поділ майна, що є у спільній частковій власності відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2016 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Виділити у натурі ОСОБА_3 наступні приміщення цеху «В -1» (вказаного рожевим кольором в додатку № 1 в експертизі): приміщення «34», площею 31,9 кв.м.; частину приміщення «33», площею 19,3 кв.м., яке знаходиться в м. Суми по вул. Курська, будинок № 22 та вважати виділену у натурі частку окремим обєктом нерухомості.

Виділити у натурі ОСОБА_5 наступні приміщення цеху «В-1» (вказаного синім кольором в додатку № 1 експертизи): частину приміщення «33» площею 51, 2 кв.м., яке знаходиться в м. Суми по вул. Курська, будинок № 22 та вважати виділену у натурі частку окремим обєктом нерухомості.

Виділити у натурі ОСОБА_3 наступні приміщення цеху «Г -1» ( вказаного синім кольором в додатку № 3 експертизи): 1/2 частину цеху «4», площею 76,8 кв.м., яке знаходиться в м. Суми по вул. Курська, будинок № 22 та вважати виділену у натурі частку окремим обєктом нерухомості.

Виділити у натурі ОСОБА_5 наступні приміщення цеху «Г -1» ( вказаного рожевим кольором в додатку № 3 експертизи): 1/2 частину цеху «4», площею 76,8 кв.м., яке знаходиться в м. Суми по вул. Курська, будинок № 22 та вважати виділену у натурі частку окремим обєктом нерухомості.

Вирішити питання судових витрат.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з ОСОБА_6 згідно договороу купілі продажу від 05 листопада 2002 року за реєстраційним номером № 5878 і від 30 вересня 2003 року за реєстраційним номером № 2100, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_7 є власниками у рівних частках нерухомого майна нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою по вул. Курській, 22 в м. Суми, а саме цеху «В-1» площею 102,4 кв.м. та цеху «Г» площею 152 кв.м. У звязку з недосягненням згоди між співвласниками щодо виділу частки з нерухомого майна, з укладенням відповідного договору та нотаріального його посвідчення, для встановлення можливих варіантів розподілу у натурі зазначеного вище майна за зверненням ОСОБА_3 експертом ОСОБА_8 проведено відповідні будівельно технічні дослідження, виготовлений висновок за № 755 від 01 грудня 2014 року та згідно якого можливо виконати розподіл нежитлових приміщень, розміщених у м. Суми по вул. Курська, 22 по 1/2 частині кожному із співвласників. Запропоновано декілька варіантів реального розподілу майна на окремі обєкти нерухомості, з врахуванням здійсненої ОСОБА_3 реконструкції. ОСОБА_3 без належного дозволу органу місцевого самоврядування на проведення робіт, розробленої і затвердженої в установленому порядку документації здійснив у спірному приміщенні літ. «Г» по вул. Курська, 22 в м. Суми (квасильний цех) без погодження з іншим співвласником ОСОБА_9 самочинну реконструкцію: влаштував три приміщення літ. 5,6,7, а не даху масандру (приміщення літ. 8,9,10), чим збільшив загальну площу обєкта з 152 кв.м. до 195, 5 кв.м.

Сторони належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Згідно ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарзі про те, що є хибним висновок суду першої інстанції про те, що позивач ніби то здійснив без належного дозволу органу місцевого самоврядування на проведення робіт, розробленої і затвердженої в установленому порядку документації, без погодження із іншим співвласником самочинну реконструкцію, а саме влаштував три приміщення літ. 5, 6, 7, а на даху мансарду і відніс вказані роботи до самочинного будівництва відповідно до приписів ч. 1 ст. 376 ЦК України є безпідставними.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Виходячи зі змісту вказаної норми самочинним є будівництво обєкта нерухомого майна за наявності будь якої з умов, зазначених у ній.

Самочинним будівництвом є не тільки новостворений обєкт, а й обєкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого обєкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій обєкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі обєкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними пункт 3.4.1. Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 вересня 2003 року № 146.

Поняття реконструкції обєкта нерухомості міститься в п. 3 Державних будівельних норм В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, відповідно до якого реконструкція це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Таким чином, норма ч. 1 ст. 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції обєкта нерухомості, у результаті якої обєкт набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо).

При цьому за змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого мана.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо не підлягання поділу обєкту нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані, реконструйовані, переплановані обєкти нерухомого майна є обґрунтованими.

Ствердження в апеляційній скарзі про те, що позивачем на горищі спірного обєкта нерухомого майна було проведено поточний ремонт, і вказані роботи не підлягають під визначення поняття будівельних робіт «капітальний ремонт», «технічне переоснащення», «реконструкція», а тому даний вид робіт не передбачає дозволуне є підставою для перегляду рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено, з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У звязку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: