Ухвала суду № 58572446, 22.06.2016, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1438/15-ц

Провадження № 2-п/515/1222/16

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Семенюк Л.А.,

за участю секретаря Унгурян Т.В.

позивача представника ПАТ

«Укрсоцбанк» ОСОБА_1

Відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Одеської області заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала зазначена цивільна справа, заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 21.03.2013 року позов було задоволено.

30.05.2016 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви посилається на те, що не зявився до суду з поважних причин, оскільки не отримував судової повістки. Вважає, що неналежне повідомлення його у встановленому порядку про розгляд справи позбавило його передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими він заперечує проти вимог позову. Крім того, в заперечення вимог зазначив, що судом не було враховано при винесенні рішення, що договір іпотеки, укладений одночасно з зазначеним кредитним договором, фактично не виконувався, та права на іпотеку у нього відсутні, тобто кредитний договір за № 2006/669/19-1 не забезпечений іпотекою. Також зазначив, що судом не враховано, що його дружина ОСОБА_4 не надавала згоду на укладення договору іпотеки. За змістом ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить цьому кодексу, іншим актами цивільного законодавства. Отже підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину. Зважаючи на ці обставини, заявник ОСОБА_2 просить скасувати вищевказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, направивши заяву про проведення судового засідання за його відсутності, та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Також надіслав пояснення, в яких вказує, що Татарбунарським районним судом Одеської області, при ухваленні заочного рішення від 21.03.2016 року по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, питання щодо іпотеки взагалі не піднімалося, так як предмет позову був інший. Згідно зі ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідач не привів жодних доводів про припинення, або визнання недійсним договору кредиту №2006/669/19-1 від 26.01.2006 року. Тому, представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» вважає зазначену заяву про перегляд заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 21.03.2016 року затягуванням розгляду справи та не бажанням виконувати взяті на себе зобовязання відповідачем.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи без його участі та підтримав заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, оскільки не отримував судової повістки про розгляд справи в суді. Також, відповідач наводить докази, які не досліджувались судом, тому, можливо, можуть мати істотне значення при розгляді справи та прийнятті обєктивного рішення.

Приймаючи позицію щодо задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення, суд, в першу чергу, виходить з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В даному випадку, приймається до уваги право учасників процесу на справедливий суд, що закріплений в нормах міжнародного права, зокрема у вищевказаному нормативному акті. Отже, з метою забезпечення права осіб на справедливий суд, та для обєктивного розгляду справи, доцільно скасувати заочне рішення, і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

За таких обставин, вимоги ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 21.03.2016 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню. А тому, є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст.231, 232 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 21.03.2016 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Заочне рішення Татарбунарського районного суду від 21.03.2016 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку на 29 червня 2016 року о 14 год. 00 хв. за участю сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Семенюк