Ухвала суду № 58569724, 22.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/4379/15-ц 22.06.2016 22.06.2016 22.06.2016

Справа № 484/4379/15-ц

Провадження №22-ц/784/1421/16 Суддя першої інстанції: Літвіненко Т.Я.

Суддя-доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів: Буренкової К.О., Бондаренко Т.З.

із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,

за участю: позивачки ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_3

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та зміну черговості одержання права на спадкування,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про зміну черговості одержання права на спадкування.

Позивачка зазначала, що 27 травня 2014 року помер її дядько, рідний брат батька ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку №3 по вул. Миру в с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області та земельної ділянки. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_4.

Посилаючись на те, що протягом тривалого часу, з 2002 року вона піклувалась про свого дядька, оскільки останній важко хворів, зокрема готувала їжу, купувала ліки, прала одяг, прибирала в будинку, відвідувала в лікарні та особисто організовувала його поховання, позивачка просила суд, змінити черговість одержання права на спадкування, надавши їй право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги.

В подальшому, позивачка уточнила позовні вимоги та остаточно просила суд, встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який помер 27 травня 2014 року та змінити черговість одержання права на спадкування, надавши їй право на спадкування разом із спадкодавцем першої черги.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року позов задоволено частково. Встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється племінницею ОСОБА_5, який помер 27 травня 2014 року. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне зясування обставин справи, просив рішення суду в частині відмови у задоволені вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1259 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В розясненнях, що містяться у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер 27 травня 2014 року (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на житловий будинок №3 по вул. Миру в с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області та присадибну земельну ділянку, площею 0,1531 га, розташовану за тією ж адресою ( а.с.11-12).

За зверненням позивачки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 28 вересня 2015 року була надана відповідь з якої вбачається що після смерті ОСОБА_5 16 жовтня 2014 року була заведена спадкова справа, що також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.

Крім того, позивачці нотаріусом було розяснено про те, що у спадкодавця є спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину, а тому оскільки вона є спадкоємицею другої черги неможливо видати на її імя свідоцтво про право на спадщину (а.с.8, 22).

Як на підставу задоволення своїх вимог позивачка посилалася на похилий вік спадкодавця та наявність хвороб, через що останній потребував матеріальної допомоги та стороннього догляду, який здійснювала лише вона.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, з відповіді Первомайської центральної районної лікарні від 15 жовтня 2015 року вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на стаціонарному лікуванні в ПЦРЛ не перебував. 9 жовтня 2009 року звертався амбулаторно до лікаря-уролога ПЦРЛ з діагнозом: доброякісна гіперплазія передміхурової залози Ш ст., направлений в хірургічне відділення ПЦРЛ, але хворий не зявився та самовільно покинув лікарню.

В період з 6 травня 2014 року по 23 травня 2014 року шевчук С.І. проходив стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні №2 Миколаївського госпіталю інвалідів війни з діагнозом: ІХС постійна форма фібриляції пересердь, дифузний кардіосклероз СН П А-Б,Ш ФК. Атеросклероз судин головного мозку П ХНМК П. ХОЗЛ Ш Емфізема, пневмосклероз ДН.П. Хронічний пієлонефрит в стадії загострення (а.с.6).

З виписного епікризу, історії хвороби Первомайської центрального міської багатопрофільної лікарні видно, що ОСОБА_5 знаходився з 21 грудня 2010 року до 5 січня 2010 року з проведенням операції аденомектомія, двохстороння вазорезекція (а.с.7).

Крім того, як пояснила позивачка померлий отримував пенсію, а допомогу вона надала як соціальний працівника в силу її обовязків, хоча її допомога на її погляд була більшої ніж як соціального працівника.

Отже, наведене свідчить, що померлий не перебував в безпорадному стані та не може вважатися особою, яка потребувала матеріальної допомоги та постійної стороннього догляду, оскільки отримував державне утримання та самостійно міг забезпечити себе в побуті, даний факт підтверджено поясненнями свідків.

З урахуванням встановленого та положень вищевказаних норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачка не довела факт перебування шевчука С.І. у безпорадному стані, здійснення нею постійної опіки і матеріального забезпечення останнього, тому підстави зміни черговості одержання права на спадкування відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України відсутні, а відтак обґрунтовано відмови у задоволенні цих вимог.

Рішення суду в частині встановлення факту родинних відносин не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а зводяться до переоцінки наданих доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силуч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: