Рішення № 58566543, 17.06.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 304/958/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 червня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів в цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Готри Т.Ю., Леска В.В.

при секретарі - Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Перечинського районного суду від 3 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Перечинської міської ради Закарпатської області та відділу Держземагенства у Перечинському районі Закарпатської області про визнання недійсними та скасування рішень Перечинської міської ради, визнання недійними договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на земельну ділянку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ Держземагенства у Перечинському районі Закарпатської області про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, який в подальшому змінювала, та остаточно просила суд визнати недійсними: - рішення 7 сесії V скликання Перечинської міської ради № 375-Р «Про затвердження експертних грошових оцінок земельних ділянок та надання дозволу на продаж земельних ділянок з розстроченням платежу» від 05 жовтня 2010 року; - договір купівлі-продажу земельної ділянки шляхом викупу від 12 листопада 2010 року; - визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0642 га в м. Перечин по вул. Червоноармійській, 64 «3», виданий ОСОБА_2; - зобовязати ОСОБА_2 звільнити незаконно захоплену земельну ділянку площею 0,0711 га, яка належить позивачці; - заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які роботи на цій земельній ділянці.

Позов мотивувала тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0711 га в урочищі «Поляково» в м.Перечин, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 004962 від 22 лютого 2008 року, яка передана їй для ведення особистого селянського господарства. Однак, у 2013 році, прийшовши на свою земельну ділянку, вона побачила там відповідача, який є суміжним землекористувачем. Той повідомив її, що вказана ділянка є його власністю та показав державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім'я, який отримав у Перечинському районному відділі земельних ресурсів. Позивач вважає, що Перечинська міська рада протиправно позбавила її права приватної власності на землю, прийнявши без її відома і поза її волею рішення 7 сесії 5 скликання ради № 375-Р від 05 жовтня 2010 року, на підставі якого з відповідачем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки шляхом викупу від 12 листопада 2010 року, та в подальшому, 16 червня 2011 року, видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на землю серії ЯЛ №749407 по вул. Червоноармійській, 64 «З» в м. Перечин, кадастровий номер 2123255100:01:004:0110. Відчужуючи відповідачу ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельну ділянку 2 площею 0,0642 га, кадастровий номер 2123255100:01:004:0110, Перечинська міська рада не була власником або уповноваженою особою на розпорядження даною земельною ділянкою, оскільки така не була в комунальній власності, а перебувала у її приватній власності.

Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 0004962, виданого на ім'я ОСОБА_1 Посилається на те, що з моменту укладення між ним та Перечинською міською радою договору купівлі-продажу земельної ділянки шляхом викупу № 1705 від 12 листопада 2010 року, йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0642 га. в м. Перечин по вул. Червоноармійській, 64 «3». Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства при розгляді законності надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки було встановлено, що останній на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0711 га., яку надано для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту на право власності серії ЗК № 004962, кадастровий номер 2123255100:01:004:0067, проте дані про розробника технічної документації відсутні. У списку громадян, яким надані земельні ділянки в урочищі «Поляково», громадянки ОСОБА_1 немає. Оскільки державний акт виданий ОСОБА_1 без додержання норм чинного законодавства України, тому просить позов задовольнити.

Рішенням Перечинського районного суду від 3 грудня 2014 року змінений позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення 7 сесії V скликання Перечинської міської ради № 375-Р «Про затвердження експертних грошових оцінок земельних ділянок та надання дозволу на продаж земельних ділянок з розстроченням платежу» від 05 жовтня 2010 року в частині погодження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території м. Перечин, вул. Червоноармійська, 64 «З», що знаходиться у користуванні на умовах оренди у ОСОБА_2, площею 0,0642 м. кв.; надання дозволу ОСОБА_2 на її викуп; її продажу з розстрочкою вартості в два роки, а також оформлення та видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки шляхом викупу, укладений між Перечинською міською радою Закарпатської області та ОСОБА_2 12 листопада 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1705, в частині продажу земельної ділянки 2 площею 0,0642 га, кадастровий номер 2123255100:01:004:0110, що розташована в м. Перечин, вул. Червоноармійська, 64 «З» Закарпатської області; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №749407, по вул. Червоноармійській, 64 «З» в м. Перечин, площею 0,0642 га, кадастровий номер 2123255100:01:004:0110 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, виданий ОСОБА_2 20 червня 2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №004962, яка розташована в урочищі «Поляково» в м. Перечин Закарпатської області, площею 0,0711 га кадастровий номер 2123255100:01:004:0067, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_1 22 лютого 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 00 коп. в якості відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 60 коп. з кожного на користь ОСОБА_4 в якості відшкодування витрат, пов'язаних із залученням експерта.

Таке рішення оскаржили і ОСОБА_1, і ОСОБА_2

ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

ОСОБА_2 просить скасувати рішення в частині задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у зміненому позові ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 004962, в урочищі «Поляково» м. Перечин, площею 0, 0711 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2123255100:01:004:0067, було видано ОСОБА_1 Перечинською міською радою на підставі розпорядження Перечинської РДА № 277 від 02 жовтня 2003 року (т. 1 а. с. 78, т. 2 а. с. 141).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі рішення Перечинської РДА № 146 від 12 червня 1997 року належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. І. Франка, розміром 2,1 в умовних кадастрових гектарах, що стверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0033147, який зареєстрований 18 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 63 (т. 2 а. с. 142).

Відповідно до Закону України від 05.06.2002 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ст. 2); підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації (ст.3). До повноважень сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), відповідно до ст. 5 Закону, зокрема, належить розгляд заяв власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), а також рішень про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації за межами населених пунктів.

Як встановлено в судовому засіданні та визнано сторонами, спірна земельна ділянка розташована у межах населеного пункту міста Перечин, а отже, районна державна адміністрація не мала повноважень на виділення такої земельної ділянки.

Крім того, судова колегія звертає увагу на такі обставини.

Порядок організації робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. N 122, яким, зокрема, передбачено, що сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація доручає територіальному органу Держкомзему разом із землевпорядною організацією забезпечити організацію робіт з установлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки (на підставі відповідних договорів).

Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:

проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (ст. 11 Закону). Вимоги до технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку передбачені пунктом 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.99 N 43, зареєстрованого у Мін'юсті 04.06.99 за N 354/3647 (далі - Інструкція).

Проведеними у справі судовими земельно-технічними експертизами (т. 1 а.с.163-172, т. 4 а.с. 66-82) встановлено, що земельна ділянка під кадастровим номером 2123210100:01:004:0110, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 749407, накладається на земельну ділянку, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 004962 належить ОСОБА_1, та повністю входить до її площі.

Проте, як встановлено висновком повторної судової земельно-технічної експертизи, межові знаки земельної ділянки в урочищі „Полякове в м. Перечин, яка належить ОСОБА_1, не були представлені; фактичне розташування, площу, конфігурацію, межі земельної ділянки встановити неможливо; по публічній Кадастровій карті України земельна ділянка під кадастровим номером 2123255100:004:0067 не зареєстрована.

Межові знаки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, були представлені судовому експерту. По публічній Кадастровій карті України земельна ділянка зареєстрована під кадастровим номером 2123255100:004:0110.

Накладення земельних ділянок встановлено судовим експертом за каталогами координат зовнішніх меж земельних ділянок.

Як встановлено та вбачається з матеріалів справи, каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 було склав інженер-землевпорядник ОСОБА_5 (т. 1 а.с.141). Як зазначив ОСОБА_5 у своїх поясненнях в суді першої інстанції, такий каталог було складено на підставі проекту організації території щодо виготовлення та видачі державних актів на право власності на землю у процесі розпаювання колективного сільськогосподарського підприємства ім. Франка в м. Перечин. При складанні каталогу координат на місце він не виходив.

В той же час, Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» на виконання ухвали суду було надіслано проект організації території щодо виготовлення та видачі державних актів на право власності на землю у процесі розпаювання колективного сільськогосподарського підприємства ім. Франка в м. Перечин, на якому зазначено земельну ділянку ОСОБА_1 Цей проект організації території міститься на одному аркуші (т. 1 а.с.142).

Як вбачається з матеріалів справи, відділ Держземагенства у Перечинському районі Закарпатської області повідомляв суд, що згідно Журналу обліку (реєстрації) проектно-технічної документації (розпочатого 15.08.2007) за ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під кадастровим номером 2123210100:01:004:0067 не реєструвався (т. 1 а.с. 53). При цьому актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним у липні 2013 року Держсільгоспінспекцією в Закарпатській області встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 під кадастровим номером 2123210100:01:004:0067 не зареєстрована в базі даних ДП «Центр державного земельного кадастру», а технічна документація згідно актів приймання-передачі із Закарпатської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» не передавалася, дані про розробника технічної документації відсутні, державний акт ЗК № 004962 від 22.02.2008 видано ОСОБА_1 з порушеннями ст. 53-2 КУпАП, ч. 12 перехідних положень ЗК України, п. 4.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю (т. 1 а.с. 82-84).

Як було визнано в судовому засіданні представником ОСОБА_1, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 не замовляла і така не виготовлялась.

Крім того, у матеріалах справи міститься проект організації території щодо виготовлення та видачі державних актів на право власності на землю у процесі розпаювання колективного сільськогосподарського підприємства ім. Франка в м. Перечин, у якому відсутні відповідні дані щодо ОСОБА_1, а натомість указано інформацію про розташування фундаменту на такій земельній ділянці (т. 2 а.с. 22).

Згідно довідки виконкому Перечинської міської ради від 22.07.2014 № 962 ділянка, яка знаходиться за адресою м. Перечин, вул. Червоноармійська, 64 «З» (адреса розташування земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2А.) не розташована в ур. «Полякове» (т. 1 а.с.215).

Таким чином, окрім того, що рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_1 на території м. Перечин було прийнято неповноважним органом (Перечинською РДА), також не виготовлялось технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, мсісце розташування такої земельної ділянки визначено лише за каталогом координат, який було складено без виготовлення відповідної технічної документації (а отже, без встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та погодження таких меж земельної ділянки), по публічній Кадастровій карті України земельна ділянка під кадастровим номером 2123255100:004:0067 не зареєстрована, а відтак, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 004962 було виготовлено з порушенням встановленого порядку.

Суд першої інстанції визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 004962, в урочищі «Поляково» м. Перечин, площею 0,0711 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2123255100:01:004:0067, виданий ОСОБА_1, оскільки такий було видано з порушенням вимог земельного законодавства. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

За приписами ст. 3, ч. 1 ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи справу суду належить зясовувати, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені. Підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків визначені статтею 11 ЦК України.

З урахуванням норм ч. 1 ст. 3 ЦПК України та ч. 1 ст. 15 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду України у справах № 6-84цс14 та 6-94цс14 від 03.09.2014.

Зважаючи на встановлені обставини, виходячи з того, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 004962, який посвідчує право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, слід визнати недійсним, у ОСОБА_1 відсутнє право, яке підлягає захисту в судовому порядку.

В той же час, судом встановлено, що 17.04.2003 між ТОВ «Земледар» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості: незавершеного будівництва будівлі котельні в м.Перечин по вул. Червоноармійській, 64 (т.1 а.с.202-203, т. 2 а.с. 66). У 2007 році будівлі котельні було присвоєно поштову адресу вул. Червоноармійська, 64 „З (т. 1 а.с.204). На підставі рішення Перечинської міської ради від 06.03.2008 № 145-Р ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, призначених для надання в оренду, розміром 0,144 га., для ведення виробничої діяльності (т. 1 а.с. 205, т. 2 а.с. 70).

За заявою ОСОБА_2 від 24.12.2009 ПП «ЗГКЦ» «Земля» було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для виробничої діяльності (виробництво будівельних матеріалів) (далі Проект) площею 0, 1371 га. Фактично, це дві земельні ділянки, які не межують між собою, яким було присвоєно кадастрові номери 2123255100:004:0109 та 2123255100:004:0110, про що 26 січня 2010 року було видано відповідні довідки (а.43-44 Проекту). 09.07.2010 було складено акт встановлення та погодження меж земельної ділянки (т. 2 а.с.76).

У Державному земельному кадастрі ці ділянки значаться як землі житлової та громадської забудови; вид використання для виробничої діяльності (т. 1 а.с.115-124). Згідно кадастрового плану, який міститься у Проекті, на земельній ділянці площею 0,0642 з кадастровим номером 2123255100:004:0110 розташовано фундамент площею 0,0342 (а.21 Проекту).

16 вересня 2010 між Перечинською міською радою та ОСОБА_2 було укладено договір оренди (т.1 а.с.206-209), складено Акт приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а.с.210).

В той же час, ще рішенням Перечинської міської ради від 25 травня 2010 року № 352-Р було дано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення експертної-грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1371 га., призначеної для обслуговування будівлі, здійснення виробничої діяльності (виробництво будівельних матеріалів), для подальшого викупу (т. 2 а.с.113). Рішенням Перечинської міської ради від 5 жовтня 2010 року було погоджено такий звіт та дано дозвіл ОСОБА_2 на викуп орендованих земельних ділянок розміром 1371 м. кВ. (ділянка 1 - 0,0729, ділянка 2 0,0642) із розстрочкою в два роки (т.2 а.с. 128).

12 листопада 2010 року між Перечинською міською радою та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 1706 цих земельних ділянок (т. 2 а.с. 129-130).

Такий правочин укладений відповідно до чинного законодавства на виконання рішення міської ради, нотаріально посвідчений, ціна об'єкта продажу визначена експертною грошовою оцінкою.

В подальшому, у квітні 2011 року, було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 (далі Технічна документація) та видано ОСОБА_2 державні акти на право власності на земельну ділянку, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 2123255100:004:0110 державний акт серії ЯЛ № 749407 (т. 1 а.с.79).

Оскільки встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє право, яке підлягає захисту в судовому порядку, тому немає підстав для задоволення позову та апеляційної скарги ОСОБА_1 та, відповідно, немає підстав для скасування рішення суду в частині вирішення зустрічного позову.

Відтак, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права (п.п. 3,4 ст 309 ЦПК України), в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 слід скасувати, та у задоволенні таких позовних вимог - відмовити.

В решті рішення Перечинського районного суду від 3 грудня 2014 року слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові ви¬трати. ОСОБА_2 при поданні позовної заяви та апеляційної скарги було сплачено судовий збір в загальній сумі 243,80 грн. (т. 1 а.с.68, т. 2 а.с.240), а також було оплачено проведення повторної судової експертизи в сумі 4300 (т. 3 а.с.187), які слід стягнути на його користь з ОСОБА_1

Керуючись ст. 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Перечинського районного суду від 3 грудня 2014 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення 7 сесії V скликання Перечинської міської ради № 375-Р «Про затвердження експертних грошових оцінок земельних ділянок та надання дозволу на продаж земельних ділянок з розстроченням платежу» від 05 жовтня 2010 року в частині погодження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території м. Перечин, вул. Червоноармійська, 64 «З», що знаходиться у користуванні на умовах оренди у ОСОБА_2, площею 0,0642 м. кв., надання дозволу ОСОБА_2 на її викуп, її продажу з розстрочкою вартості в два роки, а також оформлення та видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку; про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки шляхом викупу, укладеного між Перечинською міською радою Закарпатської області та ОСОБА_2 12 листопада 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1705, в частині продажу земельної ділянки 2 площею 0,0642 га, кадастровий номер 2123255100:01:004:0110, що розташована в м. Перечин, вул. Червоноармійська, 64 «З» Закарпатської області; про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №749407, по вул. Червоноармійській, 64 «З» в м. Перечин, площею 0,0642 га, кадастровий номер 2123255100:01:004:0110 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, виданого ОСОБА_2 20 червня 2011 року скасувати, та у задоволенні таких позовних вимог - відмовити.

В решті рішення Перечинського районного суду від 3 грудня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) гривні 80 грн. у відшкодування витрат по оплаті судового збору та 4300 (чотири тисячі триста) гривень в якості відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді