Ухвала суду № 58562516, 29.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4448/16 Справа № 209/4466/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Котушенко С.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Красвітної Т.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 лютого 2016 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа ОСОБА_2 про визнання зобов'язання виконаним, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Позивач вказував на те, що 17 січня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №DZHCGA00000326, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 30 000 доларів США на строк до 16 січня 2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в порядку, встановленому кредитним договором. Зобов'язання позичальника за цим договором забезпечене порукою на підставі договору поруки №DZHCGA00000326 укладеного з ОСОБА_3

Посилаючись на те, що зобов'язання за цими договорами належним чином не виконуються, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 01 липня 2015 року, яка складається з непогашеної суми кредиту 4 274,32 доларів США; процентів за користування кредитом 17 786,21 доларів США; комісії - 1 047,98 доларів США; пені - 31 827,49 доларів США, а всього 54 936, 00 доларів США, що еквівалентно 1 153 656,00 грн., позивач просив стягнути вказану суму на свою користь з відповідачів у солідарному порядку.

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання зобов'язання виконаним та стягнення моральної шкоди. Вказував на те, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року, яке було повністю виконано протягом 2011-2012 років, з ОСОБА_4 було стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором №DZHCGA00000326 від 17 січня 2007 року в розмірі 16 812,16 доларів США, що в гривневому еквіваленті складало 127 965,76 грн. Посилаючись на викладене ОСОБА_3 просив визнати його зобов'язання за кредитним договором №DZHCGA00000326 від 17 січня 2007 року та договором поруки перед ПАТ КБ "ПриватБанк" виконаним та стягнути з банку 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 лютого 2016 року у задоволенні основного та зустрічного позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" ставить питання про скасування рішення в частині свого позову як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення.

В іншій частині рішення не оскаржується і у відповідності зі ст.303 ЦПК України не переглядається.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст.ст.526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зі справи вбачається, що 17 січня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №DZHCGA00000326, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 30 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 16 січня 2011 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.11-12).

Укладаючи вказаний договір, поряд з установленням строку його дії сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів у розмірі 852,47 долари США для погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору (п.7.1).

Зобов'язання позичальника за цим договором забезпечено порукою на підставі договору поруки №DZHCGA00000326 укладеного 17 січня 2007 року з ОСОБА_3 (а.с.13).

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на те, що взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту відповідач виконувала неналежним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 01 липня 2015 року, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 4 274,32 доларів США; процентів за користування кредитом - 17 786,21 доларів США; комісії - 1 047,98 доларів США; пені - 31 827,49 доларів США, а всього 54 936, 00 доларів США.

З дослідженої судом апеляційної інстанції справи №2-2190/10 Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості вбачається, що відповідно до ст.1050 ЦК України банк скористався правом на повернення кредиту за вказаним договором достроково, чим змінив дату виконання основного зобов'язання, звернувшись 23 червня 2009 року до суду з зазначеним позовом, в якому просив про стягнення заборгованості станом на 01 червня 2009 року, яка складалася з заборгованості за кредитом у розмірі 16 197,66 доларів США; процентів за користування кредитом - 478,64 доларів США; комісії - 120 доларів США; пені - 15,86 доларів США, а всього 16 812,16 доларів США.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором №DZHCGA00000326 від 17 січня 2007 року станом на 01 червня 2009 року у розмірі 127 965,76 грн.

Вказане рішення було повністю виконано (останній платіж здійснено 17 жовтня 2012 року), що підтверджується постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції від 09 листопада 2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2190, виданого 06 грудня 2010 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що банк мав право заявити вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом та пені у період з 01 червня 2009 року, тобто з моменту до якого були стягнуті проценти за попереднім рішенням, по 17 жовтня 2012 року - до строку закінчення виконання основного зобов'язання, але враховуючи строки позовної давності, про застосування яких було заявлено відповідачем за первісним позовом, стягненню можуть підлягати лише проценти за період з 28 вересня по 17 жовтня 2012 року. Однак з наданих банком розрахунків неможливо провести розрахунок процентів за вказаний період.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів, з урахуванням положень ст.3 ЦПК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, оголосила у справі перерву, надавши представнику апелянта час для підготовки до судового засідання та надання необхідних розрахунків суми боргу, але безрезультатно. Після перерви представник апелянта в судове засідання не з'явився і розрахунків суду не надав.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач протягом 2011-2012 років здійснювала часткове погашення кредиту, що перервало перебіг строку давності та розпочало новий, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказані платежі були здійснені ОСОБА_2 на виконання рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року про стягнення з неї на користь банку заборгованості за кредитним договором №DZHCGA00000326 від 17 січня 2007 року.

Даний факт встановлено ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2012 року, постановленою за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця, якого зобов'язано провести зарахування вказаних платежів в рахунок погашення заборгованості по виконавчому листу №2-2190 виданому 06 грудня 2010 року (а.с.154).

У розгляді даної скарги брав участь ПАТ КБ "ПриватБанк" у якості заінтересованої особи, що підтверджується матеріалами дослідженої судом апеляційної інстанції справи №2-2190/10 Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалене судом рішення в оскарженій частині відповідає матеріалам справи та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 лютого 2016 року в оскарженій частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Котушенко С.П.

Судді Романюк М.М.

ОСОБА_5