Ухвала суду № 58531690, 08.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року м. Київ К/800/57544/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013

у справі № 826/3422/13-а Окружного адміністративного суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" (далі - ТОВ "Каховка Протеїн Агро")

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2013 позов ТОВ "Каховка Протеїн Агро" задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 07.03.2013 № 0001415626 та № 0001515626, якими товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2012 року на 1 173 269,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 293 317,25 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2012 року на 41 702,00 грн. відповідно.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Каховка Протеїн Агро", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, ДПІ прийняті на підставі акта від 15.02.2013 № 35/15.6-27/37535022 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Каховка Протеїн Агро" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2012 року. Згідно з цим актом ТОВ «Каховка Протеїн Агро» порушило норми пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) внаслідок завищення податкового кредиту за жовтень 2012 року на 1 214 970,92 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за цей же період на вказану суму, завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого у податковій декларації за листопад 2012 року, на 1173 269,00 грн.

Згідно з висновком контролюючого органу ТОВ "Каховка Протеїн Агро" до складу податкового кредиту безпідставно включило суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП "Південна транспортно-логістична компанія "НОВА"" на поставку товару (насіння сої урожаю 2012 року), з огляду на фіктивність підприємницької діяльності з боку цього постачальника. Цей висновок обґрунтований посиланням на отриману під час здійснення заходів податкового контролю інформацію щодо характеру діяльності ПП "Південна транспортно-логістична компанія "НОВА"". Так, згідно з актом ДПІ у м. Херсоні Херсонської області про неможливість проведення звірки щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальника та покупцями за серпень - жовтень 2012 року від 29.01.2013 № 98/22.4-01/37125326 ПП "Південна транспортно-логістична компанія "НОВА"" за місцезнаходженням відсутнє, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР); особи, які причетні до діяльності підприємства, приховують місцезнаходження від контролюючих органів; підприємство не має матеріально-технічних та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності; в податковій декларації з ПДВ за жовтень 20102 року задекларувало податковий кредит в сумі 1245076,85 грн. за ТОВ «Дюка-групп», стосовно якого також внесено до ЄДР запис про відсутність за місцезнаходженням (а.с. 21-22, т. 1).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ неправомірно виключила із суми податкового кредиту, задекларованої позивачем у жовтні 2012 року, 1 214 970,92 грн. за податковими накладними, виписаними ПП "Південна транспортно- логістична компанія "НОВА"", оскільки податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.10 статті 201 ПК, а операції з поставки від цього постачальника на адресу позивача товарів здійснені у межах його господарської діяльності, підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку (специфікаціями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними), банківськими виписками з рахунку позивача щодо перерахування грошових коштів в розрахунок за товар.

Однак, оцінка судом першої інстанції вище перелічених документів зроблена без дотримання вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, суд першої інстанції не взяв до уваги приєднані до справи письмові пояснення громадянки ОСОБА_3, яка згідно з даними ЄДР, податковою звітністю є засновником, керівником, бухгалтером ПП Південна транспортно-логістична компанія «Нова», СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, згідно з якими вона жодного відношення до діяльності вказаного підприємства не має, ніяких документів від імені цього підприємства, в тому числі документів податкової звітності, бухгалтерських документів, не підписувала; відсутність у позивача сертифікатів про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів, надання яких постачальником передбачено пунктом 2.1 договору поставки від 19.09.2012 № 62 ПС/12 та пунктом 6.6.4 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 № 228.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( в редакції, чинній до 1 липня 2015 року).

Згідно з положеннями пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункт 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Витрати господарюючого суб'єкта з метою ведення податкового обліку, зокрема з податку на додану вартість повинні бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними документами бухгалтерського і податкового обліку, які визначені правовими нормами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть відображатися в податковому обліку.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків веде податковий облік, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Надавши оцінку доказам у справі з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та правильно встановивши обставини у справі щодо характеру операцій з поставки товару між позивачем та ПП "Південна транспортно- логістична компанія "НОВА"", суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень, стосовно яких виник спір.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев