Ухвала суду № 58515193, 22.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4261/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача/апелянта ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2015 року №0011661702 та №0011651702.

В обґрунтування позову зазначено, що господарські операції, укладені позивачем з ТОВ «Прод-Тор» вчиненні реально, що підтверджується первинними документами, позивач не допускав порушення норм Податкового Кодексу України, тому податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, необхідно скасувати, як протиправні.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача/апелянта ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Актом №461/172/НОМЕР_1 від 04.08.2015 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Прод-Тор» за період з 01.01.2015 р. по 31.05.2015 р. встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України щодо заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 416 477 грн. і завищення суми від'ємного значення на суму 35 976 грн. внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 452 453 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення 18.08.2015 року №0011661702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 416 477 грн. та 208 238,50 грн. штрафні санкції, №0011651702, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 35 976 грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010002955 від 07.05.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, у злочинній схемі легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом задіяне ТОВ «Прод-ТОР», керівником якого є ОСОБА_4, який в період здійснення фінансово-господарських операцій з 29.05.2014 року знаходився під вартою та до цього часу знаходиться в Стрижавській виправній колонії №81 (по іншій кримінальній справі). Допит ОСОБА_4 свідчить, що він факсиміле власного підпису не виготовляв, довіреностей на здійснення будь-яких дій не надавав, до реєстрації, діяльності ТОВ «Прод-Тор» ніякого відношення не має та інформацією стосовно цього підприємства не володіє. Ніяких первинних документів ТОВ «Прод-ТОР» не підписував (а.с. 63-74).

Позивач надав суду договір поставки, укладений позивачем з ТОВ «Прод-Тор» від 30.03.2015 року в особі директора ОСОБА_4, за умовами якого позивач придбав сою. Також, надав видаткові накладні від 31.03.2015, 20.04.2015, 23.04.2015, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що всі документи від імені ТОВ «Прод-Тор» підписані ОСОБА_4 (а.с. 26-54).

Відмовляючи у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, судом першої інстанції було враховано, що матеріали справи містять допит ОСОБА_4, який зареєстрований як директор ТОВ «Прод-Тор», який заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ «Прод-Тор», та зазначає, що будь-яких первинних документів не підписував.

Постанови Верховного Суду від 05.03.2012 №21-421а11, від 22.09.2015 №21-887а15 містять правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_3, оскільки позивачем податковий кредит сформований на підставі податкових накладних, підписаних від ТОВ «Прод-Тор» ОСОБА_4, який в цей період (березень, квітень 2015 року) перебував у виправній колонії. Згідно довідки колонії його ніхто не відвідував та його допит свідчить, що він ніякого відношення до діяльності ТОВ «Прод -Тор» не має.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов