ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2016 р. Справа № 641/3048/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Ібрагімова Ф.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.04.2016р. по справі № 641/3048/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України , третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат -
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 107 Протоколу № 4 від 19.04.2013р. та п. 20 Протоколу № 1 від 07.05.2014р. рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності;
- зобов'язати Міністерство оброни України (код ЄДРПОУ 00034022) здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи з щомісячного розміру грошового забезпечення на дату встановлення ОСОБА_1 Харківською обласною медико-соціальною експертизою 3 групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби, а саме - на 04 лютого 2009 року, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.04.2016 р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 107 Протоколу № 4 від 19.04.2013 р. та п. 20 Протоколу № 1 від 07.05.2014 р. Рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності. Зобов'язано Міністерство оброни України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи з щомісячного розміру грошового забезпечення на дату встановлення ОСОБА_1 Харківською обласною медико-соціальною експертизою 3 групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби, а саме - на 04 лютого 2009 року, з урахуванням раніше виплачених коштів і виплатою через Харківський обласний військовий комісаріат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилається на те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки чинним законодавством України передбачено, що розрахунок розміру одноразової грошової допомоги повинен обчислюватись, виходячи з грошового забезпечення військовослужбовців на день встановлення інвалідності.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач та його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судове засідання суду апеляційної інстанції представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином.
Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 в період з 01.08.1970р. до 19.11.2002р. проходив військову службу в складі Збройних Сил України.
Із матеріалів справи вбачається, що 09.11.2002р. наказом Міністра оборони України №639 ОСОБА_1 звільнено в запас Збройних Сил України за п. 67 п.п. "в" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001р. № 1053/2001 (діючий на момент звільнення позивача з військової служби), (за станом здоров'я).
Судом встановлено, що позивачу з 04.02.2009р. згідно довідки медико - соціальної експертної комісії серія ХАР - 07 № 009417 від 04.02.2009р. встановлена III група інвалідності по захворюванню, пов'язаному з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 р. у справі №2020/2а-5/11 скасовано постанову Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14.09.2009 р., прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ХОВК щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зобов'язано ХОВК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби в розмірі 36 місячного грошового забезпечення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб. (а.с. 16-17).
На виконання постанови Харківського апеляційного суду від 24.11.2011 року у справі №2020/2а-5/11 рішенням Комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби , оформленого Протоколом № 4 від 19.04.2013р. (п.107 Протоколу), призначено виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, звільненому 19.11.2002р., який є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби, на підставі довідки МСЕК серії ХАР-07 №009417 від 04.02.2009р. в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби з урахуванням раніше виплаченої суми за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців у зв'язку з втратою 25% працездатності (2000,0 грн.) в сумі 17000грн. 80 коп. (а.с. 33).
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 р. №К/9991/63/12 касаційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 року змінено. Викладено абзац 4 резолютивної частини рішення суду апеляційної інстанції в наступній редакції: "Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби в розмірі 36 місячного грошового забезпечення, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей." В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року - залишено без змін. (а.с. 21-22).
На виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 р. №К/9991/63/12 рішенням Комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби , оформленого Протоколом № 1 від 07.05.2014р. (п.20 Протоколу) скасовано пункт 107 протоколу №4 від 19.04.2013р. засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (Харківський ОВК); призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1, звільненому з військової служби 19.11.2002р. та 04.02.2009р. визнаного інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби (з урахуванням раніше виплаченої суми за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців у зв'язку з втратою 25% працездатності в сумі 2000,0 грн.) в сумі 39197,68 грн. замість 17000,80 грн. (а.с. 34).
03.06.2014 року на особовий рахунок ОСОБА_1 Харківським обласним військовим комісаріатом перераховано 22196 грн. 88 коп. одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби за постановою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 р., про що повідомлено позивача 04.06.2014 р. листом за № 506/ВСЗ ( а.с.13).
22.03.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про надання завірених витягів п.107 протоколу № 4 від 19.04.2013 р. та п. 20 протоколу № 1 від 07.05.2014 р. засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, відносно нього ( а.с.32).
Вважаючи протиправними п. 107 Протоколу № 4 від 19.04.2013р. та п. 20 Протоколу № 1 від 07.05.2014р. рішень комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Досліджуючи питання строку звернення до адміністративного суду, який встановлений ст. 99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг процесуального строку починається з наступного після відповідної календарної дати дня або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що зі змістом оскаржуваних рішень комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №4 від 19.04.2013 р. та №1 від 07.05.2014 р. позивач був ознайомлений при отриманні цих рішень в березні 2016 р.
Оскільки позивач звернувся з цим позовом до суду у квітні 2016 р., то колегія суддів вважає, що ним не порушено установлений законом шестимісячний строк звернення до суду.
У частині доводів апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (статті 1 Закону № 2011-XII).
За змістом частини другої статті 16 зазначеного Закону ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті зазначеного Закону Кабінет Міністрів України постановою № 499 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб від 28 травня 2008 року.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 постанови КМУ № 499 одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) - інвалідам ІІІ групи у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 36-місячного грошового забезпечення.
Частина друга статті 16 Закону № 2011-XII та Порядок не суперечать один одному, оскільки цим Законом Кабінету Міністрів України делеговано право визначити розмір одноразової грошової допомоги.
Кабінет Міністрів України у Порядку не вийшов за межі вимог статті 16 Закону № 2011-XII і встановленими умовами не обмежив права військовослужбовців, оскільки у постанові №499 деталізовані загальні підходи щодо компенсаційних виплат, встановлених Законом.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 499 розмір грошового забезпечення для звільнених зі служби військовослужбовців визначався на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.
Таким чином, незалежно від дати встановлення групи інвалідності, одноразова грошова допомога обчислюється виходячи із розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення. Зміни у грошовому забезпеченні, які відбулися вже після звільнення такої особи з військової служби до моменту встановлення їй інвалідності при обчисленні цієї допомоги не враховуються.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З матеріалів справи убачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою посадою, яку він займав на день звільнення з військової служби та виключення із списків особового складу становив 1144 грн. 38 коп. із розрахунку: посадовий оклад - 237 грн.; оклад за військовим званням - 140 грн. (генерал - майор); відсоткова надбавка за вислугу років 40% - 150 грн. 80 коп. (від посадового окладу - 237 грн. + окладу за військове звання - 140 грн.) х 40%; надбавка за особливі умови служби 50% - 188 грн. 50 коп. (від посадового окладу - 237 грн. + окладу за військове звання - 140 грн.) х 50%; надбавка за таємність 20% - 47 грн. 40 коп. (від посадового окладу - 237 грн. х 20%); надбавка за службу у Збройних Силах України 40% - 94 грн. 80 коп. (від посадового окладу - 237 грн. х 40%); премія 33,3 % - 285 грн. 88 коп. (посадовий оклад - 237 грн. + оклад за військовим званням - 140 грн. + відсоткова надбавка за вислугу років 40% - 150 грн. 80 коп. + надбавка за особливі умови служби 50% - 188 грн. 50 коп. + надбавка за таємність 20% - 47 грн. 40 коп. + надбавка за службу у Збройних Силах України 40% - 94 грн. 80 коп.) х 33,3%, всього - 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 38 коп., що підтверджується розрахунковою книжкою серії АА № 179145 та довідкою Харківського обласного військового комісаріату від 11.02.2014 р. № 4/1/ОГД, копії яких долучені до матеріалів справи.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 24.11.2011 року у справі №2020/2а-5/11 рішенням Комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби , оформленого Протоколом № 4 від 19.04.2013р. (п.107 Протоколу), позивачу призначено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби з урахуванням раніше виплаченої суми за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців у зв'язку з втратою 25% працездатності (2000,0 грн.) в сумі 17000грн. 80 коп. із розрахунку : посадовий оклад - 237 грн., оклад за військовим званням - 140 грн., відсоткова надбавка за вислугу років 40% - 150 грн. 80 коп.
Проте, рішенням Комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого Протоколом № 1 від 07.05.2014р. (п.20 Протоколу), прийнятим на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 р. №К/9991/63/12, скасовано пункт 107 протоколу №4 від 19.04.2013р. засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (Харківський ОВК); призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1, звільненому з військової служби 19.11.2002р. та 04.02.2009р. визнаного інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби (з урахуванням раніше виплаченої суми за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців у зв'язку з втратою 25% працездатності в сумі 2000,0 грн.) в сумі 39197,68 грн. замість 17000,80 грн. (а.с. 34).
Отже, на час розгляду справи п.107 Протоколу №4 від 19.04.2013р. засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було скасовано рішенням Комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого Протоколом № 1 від 07.05.2014р. (п.20 Протоколу).
Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що всі складові грошового забезпечення, яке позивач отримував на день звільнення, враховані відповідачем при обчисленні грошової допомоги в сумі 22196 грн. 88 коп.
Саме із зазначеного розміру і складових грошового забезпечення ОСОБА_1, яке він отримував на день звільнення з військової служби, була призначена та виплачена вказана одноразова грошова допомога в сумі 22196 грн. 88 коп.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правильно обчислив розмір одноразової грошової допомоги в сумі 22196,88 грн., виходячи з грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_1 за останньою посадою на день його звільнення.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через порушення судом першої інстанції норм матеріального права підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.04.2016р. по справі № 641/3048/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 24.06.2016 р.
Судове рішення № 58505628, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/3048/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: