Ухвала суду № 58501719, 21.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12119/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

представника позивача Рощахівської-Чантурідзе С.А.

представника відповідача Кинали Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київпастранс» в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Київпастранс» в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ДФС у м. Києві від 10.12.2014 №0012371504.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо з питання повноти і своєчасності зарахування до бюджету плати за землю за період з 03.03.2014р. по 24.04.2014р.

За результати перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві складено акт від 21.11.2014р. №7903/26-53-15-03-17/3328729 «Про результати камеральної перевірки Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо з питання повноти і своєчасності зарахування до бюджету плати за землю за період з 03.03.2014р. по 24.04.2014р», в якому зроблено висновок про несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з плати за землю, визначеного у податковій декларації.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014р. №0012371504, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 97 330,40 грн. нараховано штраф у розмірі 10%, що складає 9 733,04 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, оскаржуване рішення залишено без змін, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач як суб»єкт владних повноважень не довів суду правомірності своїх дій, в той час, як позивач свої доводи належним чином обґрунтував і довів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так. відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст 286 ПК України).

Відповідно до ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради від 04.02.2014 №6/10152 «Про бюджет міста Києва на 2014 рік» позивачу надано пільги зі сплати земельного податку у 2014 році у розмірі 99% на період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

Пунктами 284.1 та 284.2 статті 284 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Так, пунктом 23 рішення Київської міської ради від 04.02.2014р. № 6/10152 передбачено, що з метою поліпшення фінансового стану підприємств та організацій, які виконують роботи із життєзабезпечення міста Києва, надати пільги по сплаті земельного податку в 2014 році, за винятком площ будівель і споруд, що здаються в оренду іншим організаціям (додаток 12).

У додатку 12 до даного рішення визначений перелік підприємств та організацій, яким надаються пільги по сплаті земельного податку на 2014 рік, серед яких, зокрема, зазначено комунальне підприємство «Київпастранс» та його структурні підрозділи (у тому числі Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо) із зазначенням періоду, на який надається пільга - з 1 січня по 31 грудня.

При цьому, згідно з пунктом 29 рішення Київської міської ради від 04.02.2014 №6/10152 «Про бюджет міста Києва на 2014 рік», останнє набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 1 січня 2014 року.

Згідно з ч. 3 статті 79 Бюджетного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет при формуванні надходжень та здійсненні витрат місцевого бюджету застосовуються норми цієї статті та пунктів 3 - 5 частини другої статті 41 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 3-5 частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період діють норми закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім норм, якими визначені загальні показники державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету і обсяги трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами; соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду; перерахування дотацій вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам та коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, здійснюється відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

У 2013 році пільга зі сплати земельного податку на період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. надавалась аналогічним підприємствам, згідно рішення Київської міської ради від 08.02.2013 №3/9060 «Про бюджет міста Києва на 2013 рік».

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що протягом січня-лютого 2014 позивач користувався пільгами зі сплати земельного податку, тому не зобов'язаний був сплачувати земельний податок у повному обсязі, незалежно від факту його декларування.

Аналогічна позиція викладена у податковій консультації, наданій позивачу Міністерством доходів і зборів України від 05.05.2014р. №7953/6/99-99-15-03-01-15.

Згідно пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п.52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК України).

Відповідно до п. 53.1 ст.53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Тобто, в разі виникнення спору платника податку з контролюючим органом такий платник в підтвердження правомірності своїх дій може спиратися на отриману податкову консультацію.

Аналогічна правова позиції викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.04.2016р. у справі № К/800/15169/13.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Оскільки, ухвалою від 02.06.2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 (сімдесят) коп. на рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 23 червня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.