Постанова № 58501712, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/461/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Чернігівського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 25.12.2015 протокол №4 про відмову позивачу у визнанні учасником бойових дій;

зобов'язати Комісію Чернігівського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій прийняти рішення щодо визнання позивача учасником бойових дій.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - задовольнити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про відсутність доказів, які б підтверджували безпосередню участь ОСОБА_2 у будь-яких бойових діях під час перебування в Чехословаччині чи у забезпеченні бойової діяльності військ, є надуманими та не заслуговують на увагу.

Враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відсутні будь які обмеження щодо поширення її дії на військовослужбовців, які перебували в період ведення бойових дій на території Чехословаччини, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні всі необхідні докази, які дають правові підстави для встановлення позивачу статусу учасника бойових дій.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач був призваний на військову службу 08.10.1966 Павловським міським військовим комісаріатом Горьківської області Російська Федерація (згідно військового квитка НОМЕР_1 та проходив службу у військовій частині польова пошта 87854 у період з 14.10.1966 по 27.05.1969.

В грудні 2015 року позивач звернувся до Чернігівського обласного військового комісаріату з заявою про встановлення статусу учасника бойових дій.

25.12.2015 (згідно штампу на поштовому конверті) позивач отримав листа від 22.12.2015 № 6493, яким було повідомлено ОСОБА_2 про те, що засідання комісії щодо встановлення статусу учасника бойових дій відбудеться 25.12.2015 о 14 год. 30 хв. за адресою вул. Гетьмана Полуботка, 68, м. Чернігів.

29.12.2015 позивачем отримано листа Чернігівського обласного військового комісаріату з витягом з протоколу №4 засідання комісії Чернігівського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 25.12.2015.

Відповідно до вказаного протоколу комісією Чернігівського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, позивачу було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, у зв'язку з відсутністю документів які б підтверджували його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, останній звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 6 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території в якому зокрема, вказана Чехословаччина: 20.08.1968 по 01.01.1969.

Наказом Міністра оборони України від 08.04.2009 № 158 затверджено "Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України", яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2009 за №428/16444 (далі - Положення).

Відповідно до п.1 цього Положення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України (далі - Комісії) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

У своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та цим Положенням; на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до ст.6 Закону № 3551-XII з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації. (п.5 та п.6 Положення).

Пунктом 9 вказаного Положення про комісії визначено, що комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів: довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; партизанського квитка; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака "За разминирование"; грамот, фотографій (оригіналів); газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження, історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника; партійних документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін).

Таким чином, обов'язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту участі особи у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ на території Чехословаччину зазначений в постанові Кабінету Міністрів України період.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.05.2014 у справі №21-94а14, Вищим адміністративним судом України в постанові від 18.05.2016 у справі №825/820/13-а, в ухвалі від 18.02.2008 у справі К-2486/06.

Судом встановлено, що Чехословаччина входить до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території.

Як вбачається з довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.08.2015, в наказі командира військової частини польова пошта 87854 від 06.11.1968 № 08 зазначено: "Більшість сержантів та солдат підвищили свої теоретичні знання та практичні навички при виконанні завдань уряду по наданню інтернаціонального обов'язку братському народу Чехословаччини. За відмінне виконання завдань, уміле користування технікою, високі морально-психологічні якості, стійкість, мужність та витримку, проявлені при виконанні інтернаціонального обов'язку по захисту соціалістичних завоювань в Чехословаччині, наказом Міністра Оборони СССР від 17.10.1968 № 242, всьому особовому складу частини оголошена подяка."

В довідці також зазначено, що в переліку частин, що приймали участь в навчаннях "Дунай" на території Чехословацької ССР в серпні - жовтні 1968 року значиться військова частина польова пошта 87854, яка в 1966-1969 роках дислокувалась в м. Єбервальд, Німеччина.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії наданої позивачу грамоти командира військової частини 87854 від 25.10.1968 та подяки Міністра Оборони СССР від 30.10.1968.

Проте, суд першої інстанції помилково зазначив, що наведені документи свідчать, що в період коли на території Чехословаччини велися бойові дії, позивач перебував на території Чехословаччини у складі військової частини, що приймала участь в навчаннях "Дунай".

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені матеріали підтверджуються факт участі позивача у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військової частини польова пошта 87854 на території Чехословаччину, оскільки наведене лише підтверджує факт перебування позивача на території Чехословаччини та участь у навчаннях «Дунай».

В свою чергу, доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ на території Чехословаччині у зазначеній в постанові Кабінету Міністрів України період матеріали справи не містять.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, натомість підстави для задоволення позовної заяви відсутні, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.