Ухвала суду № 58490953, 21.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"21" червня 2016 р. Справа № 917/360/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А., суддя Потапенко В.І.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1696П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2016р. по справі № 917/360/16,

за позовом Служби автомобільних доріг у Полтавській області, 36024, м. Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Решетилівська районна державна адміністрація, смт. Решетилівка, Полтавська обл.,

2) Решетилівська селищна рада Решетилівського району Полтавської області, смт. Решетилівка, Полтавська обл.,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Решетилівка, Полтавська область,

про зобов'язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_2:

а) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0207 га, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський км 306+850 (ліворуч) на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області;

б) повернути у придатному для використання за цільовим призначенням стані самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0207 га, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський км 306+850 (ліворуч) на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, постійному користувачу земельної ділянки - Службі автомобільних доріг у Полтавській області;

в) за власний рахунок знести нежитлову будівлю - кафе "Злагода" загальною площею 100,9 кв. м, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський км 306+850 (ліворуч) на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області;

визнання нежитлової будівлі - кафе "Злагода" загальною площею 100,9 кв. м, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський км 306+850 (ліворуч) на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, самочинним будівництвом, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.05.2015 р. (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено частково. Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2: а) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0207 га, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський км 306+850 (ліворуч) на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області; б) повернути у придатному для використання за цільовим призначенням стані самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0207 га, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський км 306+850 (ліворуч) на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, постійному користувачу земельної ділянки - Службі автомобільних доріг у Полтавській області; в) за власний рахунок знести нежитлову будівлю - кафе "Злагода" загальною площею 100,9 кв. м, яка розташована у смузі відведення автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський км 306+850 (ліворуч) на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Служби автомобільних доріг у Полтавській області 4 134, 00 грн. відшкодування витрат судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали апеляційної скарги, дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом в разі, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання апеляційної скарги на рішення встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з платіжної квитанції № 0.0.564705539.1 від 09.06.2016р., яке було надано відповідачем в якості доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відповідач сплатив 4547,50 грн. як за три немайнові вимоги.

Згідно з п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р., якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що в позовній заяві об'єднано чотири вимоги немайнового характеру, судова колегія дійшла висновку про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений відповідачем в меншому розмірі, який передбачено Законом України "Про судовий збір".

Таким чином, надана відповідачем платіжна квитанція № 0.0.564705539.1 від 09.06.2016р. про сплату судового збору в розмірі 4547,50 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі, що з урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги заявникові.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу заявникові.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 49 арк., в тому числі платіжна квитанція № 0.0.564705539.1 від 09.06.2016р.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Потапенко В.І.