Ухвала суду № 58489754, 23.06.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

23 червня 2016 р. Справа № 902/458/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" 03022, м.Київ, вул.Амурська, буд.6

до: Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" 23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт.Сутиски, вул.Заводська, буд.1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", 04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд.12А

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" 03087, м.Київ, вул. Єреванська, буд. 1 та ОСОБА_2 м.Київ, вул.Буслівська, буд.9

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №8716 від 27.06.2012 р.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №8716 від 27.06.2012 р.

Ухвалою суду від 01.06.2016 р. порушено провадження у справі № 902/458/16 та призначено справу до розгляду на 21.06.2016 р.

Ухвалою суду від 21.06.2016 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено до 03.08.2016 р. та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_2.

22.06.2016 р. до суду надійшла заява позивача (вх.№ 06-73/16/16), якою останній просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", що знаходиться по вул.Заводська, 1, в смт.Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області та шляхом заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тиврівської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300) та усім його державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням у відношенні вказаного вище майна, яке належить ТОВ "Автоплстгума" на підставі договору купівлі - продажу від 27.06.2012 р., зареєстрованого в Державному реєстрі 21.08.2014 р.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в своїй заяві позивач посилається на те, що є припущення, що відповідач 2 на протязі розгляду даного спору вчинить дії на відчуження нерухомого майна третім особам, що може в подальшому суттєво утруднити виконання рішення з даного спору.

Так, на думку заявника, про можливість відчуження Відповідачем 2 ТОВ "Автопластгума" нерухомого майна, що знаходиться по вулиці Заводська, 1 в смт. Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області до моменту вирішення справи господарським судом об'єктивно свідчать ті факти, що незважаючи на наявність договору іпотеки Відповідачі оформили договір купівлі-продажу нерухомого майна, а самий договір купівлі- продажу нерухомого майна від 27.06.2012 р., на протязі двох років належним чином не був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить про корисливий мотив його приховування.

Протоколом №1 від 16.04.2013 р. затверджено чергові збори акціонерів ПАТ "Автолектроапаратура", де серед питань порядку денного, розглядалося питання про затвердження звітів Правління, наглядової ради та ревізора ПАТ "Автоелектроапаратура".

Згідно тверджень позивача, свідченням того, що Відповідач 2 може здійснити відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, є відсутність посилання у вказаному протоколі про те, що у період з січня 2012 р. по грудень 2012 р. було укладено спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна, що може лише свідчити про факт приховування укладеного договору купівлі-продажу.

Оскільки відчуження нерухомого майна з боку Відповідача 2 на користь третьої особи, унеможливить виконання рішення суду в майбутньому, тобто ускладнить повернення нерухомого майна у власність ПАТ "Автоелектроапаратура" позивач просить суд забезпечити позов до вирішення справи по суті шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", що знаходиться по вул.Заводська, 1, в смт.Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області та шляхом заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тиврівської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300) та усім його державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням у відношенні вказаного вище майна, яке належить ТОВ "Автоплстгума" на підставі договору купівлі - продажу від 27.06.2012 р., зареєстрованого в Державному реєстрі 21.08.2014 р.

Дослідивши матеріали справи, при вирішенні вказаної заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 16.12.2011 року визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 16.12.2011 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З наданих позивачем документів судом встановлено, що ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №8716 від 27.06.2012 р.

Зі статуту ПАТ "Автоелектроапаратура" від 08.11.2010 р., затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Автоелектроапаратура" слідує, що позивач - ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" є засновником Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" з роміром статутного капіталу 83,3331%, що становить 4999988 штук простих іменних акцій.

В матеріалах господарської справи № 902/458/16 міститься протокол №1 чергових зборів акціонерів ПАТ "Автолектроапаратура" від 16.04.2013 р., де серед питань порядку денного, розглядалося питання про затвердження звітів Правління, наглядової ради та ревізора ПАТ "Автоелектроапаратура".

Жодного повідомлення чи вказівки, посилання у протоколі про те, що у період з січня 2012 р. по грудень 2012 р. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна немає, що свідчить про можливість Відповідача 2 здійснити відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, адже з викладеного чітко вбачається факт приховування укладеного договору купівлі-продажу.

З наданої позивачем постанови господарського суду м.Києва від 11.09.2013 р. по справі № 50/311-б вбачається, що позивача було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 26.05.2014 р. по справі № 50/311-б ліквідатором позивача було призначено ОСОБА_3

В процесі розгляду справи про банкрутство позивача, ліквідатором встановлено, що 21.08.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію договору купівлі - продажу нерухомого майна від 27.06.2012 р., предметом якого є нерухоме майно (виробничі будівлі, склади, насосні станції) загальною площею 12 471,5 кв.м., що знаходиться у Вінницькій області, Тиврівський район, смт.Сутиски, вул.Заводська, 1.

Докази письмового погодження відповідача 1 з акціонером (засновником) ОСОБА_1 акціонерним товариством "Київський завод гумових та латексних виробів" укладення даного правочину відсутні.

Отже, керівництво відповідача 1 свідомо приховало факт продажу спірного майна на користь ТОВ "Автопластгума", що в подальшому може призвести до чергового перепродажу нерухомого майна, що є предметом оскаржуваного договору від 27.06.2012 р.

У разі ж визнання судом договору купівлі - продажу недійсним, даний факт призведе до повернення його сторін у первинне становище (реституція), тобто поновлення права власності на нерухоме майна за первинним власником - ПАТ "Автоелектроапаратура", акціонером якого є позивач.

Вказані вище обставини в сукупності дають підстави вважати, що можливе відчуження нерухомого майна з боку Відповідача 2 на користь третьої особи, унеможливить виконання рішення суду в майбутньому, тобто ускладнить повернення нерухомого майна у власність ПАТ "Автоелектроапаратура".

Таким чином, побоювання позивача стосовно ймовірного утруднення виконання судового рішення є достатньо обґрунтованими, оскільки перехід права власності до третьої особи унеможливить визнання за позивачем права власності на майно.

Суд враховує, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття обраного заходу, суд виходить з наявності зв'язку між зазначеним заходом та предметом позовної вимоги, співрозмірності заходу позовній вимозі та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу (п.3 Постанови пленуму ВГСУ).

Тому, суд вважає, що вимога позивача про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", що знаходиться по вул.Заводська, 1, в смт.Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області та шляхом заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тиврівської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300) та усім його державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням у відношенні вказаного вище майна, яке належить ТОВ "Автоплстгума" на підставі договору купівлі - продажу від 27.06.2012 р., зареєстрованого в Державному реєстрі 21.08.2014 р. є правомірною та співрозмірозмірною з заявними позовними вимогами.

Приймаючи рішення про забезпечення позову судом взято до уваги також приписи законодавства та судову практику Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обовязків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із практикою Європейського суду право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (див.справу "ОСОБА_5 проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66). У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обовязкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невідємною стадією процесу правосуддя.

Відповідно до ч.2 ст. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала.

У п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.

Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" (вх.№ 06-73/16/16) про забезпечення шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", що знаходиться по вул.Заводська, 1, в смт.Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області та шляхом заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тиврівської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300) та усім його державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням у відношенні вказаного вище майна, яке належить ТОВ "Автоплстгума" на підставі договору купівлі - продажу від 27.06.2012 р., зареєстрованого в Державному реєстрі 21.08.2014 р.

Накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", що знаходиться по вул.Заводська, 1, в смт.Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області загальною площею 12 471,5 кв.м.

Заборонити Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тиврівської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300) та усім його державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням у відношенні вказаного вище майна, яке належить ТОВ "Автоплстгума" на підставі договору купівлі - продажу від 27.06.2012 р., зареєстрованого в Державному реєстрі 21.08.2014 р.

Дана ухвала набирає законної сили в день її прийняття та підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом року з дня прийняття, до 23.06.2017 року.

Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03022, м.Київ, вул.Амурська, буд.6);

3 - відповідачу 1 (23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт.Сутиски, вул.Заводська, буд.1);

4 - відповідачу 2 (04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд.12А);

5 - третій особі - ПАТ АК "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул. Єреванська, буд. 1);

6 - третій особі - ОСОБА_2 (м.Київ, вул.Буслівська, буд.9);

7 - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тиврівської районної державної адміністрації (23300, Вінницька область, смт.Тиврів, вул. Леніна, 32)