Вирок № 5842497, 08.11.2007, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 1 -168/ 2007 року.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2007 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді - Вовк Л.В

при секретарі - - ОСОБА_1

з участю прокурора - - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ськ , працюючого водієм в ТОВ «Декор», раніше не судимого ,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_7, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

встановив:

Підсудний В"юнник Ю.Б., маючи намір на незаконне зберігання та носіння бойових припасів, 08.09.2007 року, в дворі власного помешкання за адресою пров. Дачний № 3 смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, під час копання ями , виявив 13 боєприпасів часів ВВВ, які переніс і зберігав в гаражі вказаного помешкання. 09.09.2007 року ОСОБА_3 повідомив про наявність в нього вдома боєприпасів гр-на ОСОБА_4, разом з яким вони вирішили вивезти вказані боєприпаси в лісовий масив і там їх залишити. З вказаною метою ОСОБА_4 запросив їх спільного знайомого гр-на ОСОБА_5 з власним автомобілем ВАЗ-2105, не повідомляючи його про свій намір на перевезення боєприпасів, до помешкання ОСОБА_3 , де скориставшись тим, що ОСОБА_5 знаходився в будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перенесли вказані 13 боєприпасів в салон автомобіля ОСОБА_5. Коли останній вийшов з будинку та виявив у власному автомобілі боєприпаси, він відмовився їх перевозити а дружина ОСОБА_3, яка вийшла з будинку на звуки суперечки , викликала працівників міліції. В присутності понятих , працівниками міліції в цей же день було вилучено вказані 13 боєприпасів, які згідно висновку судово-балістичної експертизи № 92 від 27.09.2007 р.

являються 2-ма корпусами кумулятивних (бронепропалювальних) артилерійських снарядів кал. 76, 2 мм іноземного виробництва, бронебійно-трасуючим снарядом (з підрізами) Бр-350Б до 76-мм дивізійної гармати зр. 42, 36 та 39 (виробництва СРСР періода В.В.В.), осколочною гранатою УО-243 до 45-мм протитанкової і танкової гарматам зр. 1932/38 р. (виробництва СРСР періода В.В.В.), бронебійно-трасуючим снарядом УБЗР-243 до 45-мм протитанкової і танкової гарматам зр. 1932/38 р. (виробництва СРСР періода В.В.В.), бронебійно-трасуючим снарядом зр. 39 5 cm. Pgr. 39 до 50-мм протитанкової гармати зр. 38 Рак.38. та танкової гармати зр. 40 5 cm. KwK.40 (виробництва Германії періода В.В.В.), бронебійно-трасуючим снарядом зр. 39/42 7, 5 cm. Pgr. 39/42 до 75-мм танкової гармати зр. 42 KwK. 42 та штурмової гармати зр. 42 7, 5 cm Stu.K.42 (виробництва Германії періода В.В.В.), трьома мінами до 82 -мм батальйонного міномету зразка 1937, 41, 43 p.p. БМ-82 (виробництва СРСР періода В.В.В.) боєприпасами, містять в своєму складі вибухові речовини і придатні для виробництва вибуху.

В судовому засіданні підсудні В"юнник Ю.Б., свою вину у скоєному ним злочині визнав повністю та пояснив, що знайшов у власному дворі 13 боєприпасів , які зберігав в гаражі з метою здати на металобрухт, а тоді запросив Гусей нова В.А. для того, щоб останній допоміг перевезти дані боєприпаси до лісу. Вказані боєприпаси були вилучені працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, свою вину у скоєному ним злочині визнав повністю та пояснив, що 09.09.2007 року, він допоміг В"юннику Ю.Б. перенести з гаража до салону автомобіля , який належав ОСОБА_5, 13 боєприпасів з метою перевезти до лісу. Однак в цей же день вказані боєприпаси були вилучені працівниками міліції.

Крім повного визнання своєї вини, вина В"юнника Ю.Б. та ОСОБА_4 в інкримінованому їм злочині підтверджується і іншими доказами, що маються в матеріалах справи, які не вивчались судом в судовому засіданні, а справу розглянуто в порядку ст. 229 КПК України, проти чого ніхто із учасників судового процесу не заперечував і наслідки цієї статті їм роз'яснено.

В ході судового засідання судом встановлено, що органами досудового слідства дії В"юнника Ю.Б. та ОСОБА_4 кваліфіковані вірно і суд їх дії також кваліфікує за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки В"юнник Ю.Б. зберігав та носив боєприпаси без передбаченого законом дозволу, а ОСОБА_4 переносив боєприпаси без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених підсудними злочину, які в силу ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Вивченням особи підсудного В"юнника ОСОБА_6, встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах Краснокутської ЦРЛ не перебуває, працює водієм в ТОВ „Декор" , за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_4, встановлено, що він раніше не судимий, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах Краснокутської ЦРЛ не перебуває, працює приватним підприємцем, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного В"юнника Ю.Б. та ОСОБА_4, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного В"юнника Ю.Б. та ОСОБА_4, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого

злочину, дані, що характеризують особу підсудного, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудного В"юнника Ю.Б. можливо без ізоляції його від суспільства.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини справи і дані про особу. Суд враховує, що підсудний раніше не судимий , у скоєному щиро кається, від його злочинних дій ніяких негативних наслідків не настало та на час розгляду справи , його не можна вважати суспільно небезпечною особою. За таких обставин, суд вважає необхідним визнати підсудного ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і на підставі ч.4 ст. 74 КК України звільнити його від покарання.

Судові витрати за проведення експертизи на суму 2966 грн. 54 коп., підлягають стягненню з підсудних.

Стосовно речових доказів, то суд вирішує їх з урахуванням вимог п.2 ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

В"юнника ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України В"юнника ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати В"юнника ОСОБА_6 з'являтися періодично для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і на підставі ч.4 ст. 74 КК України звільнити його від покарання.

Стягнути солідарно з В"юнника ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області код ОКОП 25574728, р/р № 35229002000143 в УДК в Харківській області МФО 851011 з позначкою виду платежу: за проведення балістичної експертизи кошти в сумі 2966 (дві тисячі дев"ятсот шістдесят шість) грн. 54 коп..

Речові докази по справі, а саме: чорний поліетиленовий пакет опечатаний біркою ЄКО УВД м. Харькова №92-2007р\, який знаходиться на зберіганні в Краснокутському РВГУМВС України в Харківській області - знищити.

Міру запобіжного заходу відносно В"юнника Ю.Б. до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення шляхом надання апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.