Постанова № 58406926, 15.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа№ 910/29337/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Шипка В.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: ОСОБА_2 (дов. № 7069/9/10 від 25.08.2015);

від інших учасників провадження: не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві

на ухвалу господарського суду м. Києва від 24.03.2016

у справі № 910/29337/15 (суддя Пасько М.В.)

за заявою ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12 ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська юридична компанія"; малого підприємства "Універсал/ЛТД"/товариство з обмеженою відповідальністю

до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2016 у справі № 910/29337/15 заяву ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд відстрочити апелянту сплату судового збору, скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 24.03.2016 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В даному випадку, апелянтом при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі та порядку, встановлених Законом України «Про судовий збір», а тому підстави для подання та задоволення клопотання про відстрочку судового збору відсутні.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на вказану ухвалу господарського суду м. Києва від 24.03.2016 у даній справі та призначено розгляд даної апеляційної скарги на 15.06.2016.

У зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М., у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/29337/15 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Шипко В.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання 15.06.2016 інші представники учасників провадження у даній справі не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших представників учасників судового процесу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2015 порушено провадження у справі № 910/29337/15.

24.12.2015 до суду першої інстанції від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 5 733 844,61 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2015 у даній справі суд першої інстанції зобов'язав, крім іншого ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у строк до 26.01.2016 надати суду докази сплати судового збору або звільнення від його сплати за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та попередив, крім іншого, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, що у разі ненадання витребуваних ухвалою суду документів, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заяву з грошовими вимогами до боржника буде повернено заявнику без розгляду. Вказана ухвала була направлена, крім іншого, апелянту - 05.01.2016 (про що свідчить штамп канцелярії суду на зворотному боці ухвали господарського суду міста Києва від 25.12.2015 у даній справі).

Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на 24.03.2016, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві не виконано вимог ухвали господарського суду міста Києва від 25.12.2015, якою її зобов'язано було надати суду докази сплати судового збору або звільнення від його сплати.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2016 у справі № 910/29337/15 заяву ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" було повернуто без розгляду.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

У зв'язку з тим, що до поданої до суду заяви ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.12.2015 не було додано доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі, як вже зазначалося вище, ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2015 зобов'язано ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у строк до 26.01.2016 усунути допущені недоліки заяви про визнання кредиторських вимог до боржника у даній справі.

Водночас, станом на день розгляду справи 24.03.2016, у суді першої інстанції, недоліки заяви з кредиторськими вимогам до боржника не були усунуті, докази сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі суду не подано.

Твердження апелянта стосовно того, що Законом України «Про державний бюджет на 2015 рік» не було передбачено витрати для державних органів щодо сплати судового збору, тому ДПІ не мала на рахунках грошових коштів для сплати судового збору за подання кредиторської заяви, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, з огляду на наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.08.2015 № 01-06/1389/15 статтю 5 Закону України "Про судовий збір" викладено в новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи (зокрема, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, Антимонопольний комітет України) та органи місцевого самоврядування.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набув чинності з 01.09.2015, на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, судовий збір у даному випадку не сплачено у встановленому розмірі відповідно до Закону України ,,Про судовий збір" та у встановлений строк, визначений судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

З огляду на викладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, яким повернуто вказану заяву ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника без розгляду.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, та для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 24.03.2016 у справі № 910/29337/15. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 24.03.2016 у справі № 910/29337/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/29337/15 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 17.06.2016.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.В. Шипко

В.О. Пантелієнко