Ухвала суду № 58406147, 16.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 червня 2016 року м. Київ К/800/14105/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи "Токмацька центральна районна лікарня" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Запорізькій області подала до суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2016 року касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області було залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк до 15 червня 2016 року для усунення недоліків.

У встановлений судом строк скаржником було усунуто недоліки касаційної скарги.

Після дослідження змісту оскаржуваної ухвали приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Постановою суду першої інстанції, якою залишено без змін судом апеляційної інстанції, у задоволені позову відмовлено.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.