Ухвала суду № 58406149, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/34005/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" (даті - Товариство)

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015

у справі № 813/1893/15 (876/6292/15)

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Інспекція)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Товариство звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2015 № 0000082204.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015, у позові відмовлено з посиланням на правомірне притягнення позивача до відповідальності у вигляді оспорюваного штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами не надано належної оцінки дійсному стану розрахунків платника з бюджетом по ПДВ, що призвело до ухвалення неправильного по суті спору рішення; стверджує про об'єктивну відсутність у Товариства податкового обов'язку зі сплати ПДВ у сумі 46615,96 грн., що виключає законність застосування до платника штрафу за порушення строків сплати цієї суми податку до бюджету.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено перевірку дотримання платником вимог пункту 57.3 статті 57, статті 126 Податкового кодексу України за період з 01.10.2013 по 31.10.2013, оформлену актом від 18.03.2012 № 6/22-04/23275120. Перевіркою встановлено факт сплати Товариством узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 46615,96 грн. із затримкою на 13 днів; наведене слугувало підставою для прийняття Інспекцією оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платникові визначено штраф у сумі 4661,60 грн. в порядку статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні цього позову, попередні судові інстанції підтримали наведений висновок Інспекції, покладений в основу прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії. Однак така правова оцінка обставин справи є передчасним, позаяк судами не встановлено, на підставі чого у платника виник податковий обов'язок зі сплати оспорюваної суми грошового зобов'язання.

Так, в силу пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 цієї ж статті ПК у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З аналізованих законодавчих норм вбачається, що податковий обов'язок з перерахування суми податку до бюджету у визначений законом строк виникає у платника або в силу самостійного декларування відповідного податкового зобов'язання у поданій до контролюючого органу звітності, або за фактом закінчення процедури узгодження донарахованого податковим органом податкового зобов'язання.

У даному ж разі судами не встановлено порядку узгодження грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 46615,96 грн., сплаченого Товариством 23.10.2013, тоді як проти об'єктивної наявності узгодженого зобов'язання у цій сумі позивач заперечував у кожній судовій інстанції.

Враховуючи, що перевірка законності застосування до платника оспорюваних за цим позовом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з ПДВ вимагає встановлення наявності у платника податкового обов'язку сплатити відповідну суму ПДВ до бюджету (що, однак, не було перевірено судами), ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування цих обставин.

Посилання судів попередніх інстанцій на рішення адміністративних судів в адміністративній справі № 2а-7046/09/1370 як на доказ наявності у платника грошового зобов'язання у вказаній сумі є незрозумілими, позаяк цими рішеннями визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 28.02.2007 № 0000832321/0 та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1 054 297 грн. А відтак судові акти у вказаній справі жодним чином не можуть слугувати свідченням виникнення у платника грошового зобов'язання з ПДВ.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі № 813/1893/15 (876/6292/15) скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько