Ухвала суду № 58405336, 15.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року м. Київ К/800/46722/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

секретаря судового засідання Сороки Л.П.,

за участю:

представника позивача - Костюченка П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» (далі - ПАТ «Полтава-банк») до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (далі - Київський ВДВС Полтавського МУЮ), треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування арешту та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ПАТ «Полтава-банк» звернулося до суду з адміністративним позовом про: зняття арешту та заборону відчуження, накладеного постановою від 22 червня 2015 року Київським ВДВС Полтавського МУЮ у виконавчому провадженні №47926346, з нежитлових приміщень (офісу), загальною площею 478,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, зазначеному на плані під літерою «А-2», в загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м., що належали ОСОБА_4; зобов'язання внести зміни до записів в Державному реєстрі речових прав нерухомого майна, що були внесені постановою від 22 червня 2015 року у виконавчому провадженні №47926346, шляхом доповнення наступним: «крім нежитлових приміщень (офісу), загальною площею 478,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, зазначеному на плані під літерою «А-2», в загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м.».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року позов задоволено частково. Знято арешт з нерухомого майна: нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 478,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, зазначеному на плані під літерою «А-2», в загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м. У задоволення решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року, провадження у справі закрито та роз'яснено позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 13 травня 2010 року між ПАТ «Полтава банк» та ОСОБА_4, в забезпечення повернення ПАТ «Будінвест СМ» до 31 грудня 2013 року грошових коштів, отриманих за кредитним договором №3532 від 13 травня 2010 року із змінами та доповненнями, був укладений іпотечний договір, предметом якого стало нежитлове приміщення (офіс) загальною площею 478, 6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зазначеному на плані під літерою «А-2», в загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_4

На підставі укладеного договору іпотеки приватний нотаріус вніс обтяження на предмет іпотеки в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 9822567 від 13 травня 2010 року.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням позичальником умов кредитного договору, ПАТ «Полтава банк» звернулось до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 липня 2014 року у справі №551/6799/14-ц позов ПАТ «Полтава-банк» до ОСОБА_4, третя особа ПАТ «Будінвест СМ», про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності задоволено. Вирішено звернути стягнення на майно (предмет іпотеки) громадянина України ОСОБА_4 на користь ПАТ «Полтава-банк» для часткового повернення заборгованості по кредитному договору №3532 від 13 травня 2010 року у сумі 4638110 грн шляхом набуття ПАТ «Полтава-банк» права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором, а саме на нежитлове приміщення (офіс), загальною площею 478,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначеному на плані під літерою «А-2», в загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м.

А також вирішено визнати право власності ПАТ «Полтава - банк» на вказане нежитлове приміщення (офіс), що до цього належало ОСОБА_4 Судовіеі рішення набрало законної сили.

12 червня 2015 року представник ПАТ «Полтава-банк» з метою виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 липня 2014 року у справі №551/6799/14-ц звернувся із заявою № до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ПАТ «Полтава-банк» на нежитлові приміщення (офіс), загальною площею 478,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначеному на плані під літерою «А-2», в загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м.

Разом з тим, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2015 року про застосування заходів забезпечення позову по цивільній справі №552/3284/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, накладено арешт на майно відповідача в межах ціни позову 2 110 240 грн.

На виконання вказаного судового рішення постановою державного виконавця від 22 червня 2015 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_4

23 червня 2015 року державним реєстраторам відмовлено позивачу у задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач, в разі опису та арешту майна, яке належить йому, а не боржникові, повинен звертатися до загального місцевого суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини четвертої статті 82 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченого законом.

Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 липня 2014 року, яке набрало законної сили, у справі №551/6799/14-ц, визнано за ПАТ «Полтава - банк» право власності на нежитлове приміщення (офіс), що до цього належало ОСОБА_4

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачу слід звертатися до суду про визнання права власності на вказане майно неправильний, оскільки таке судове рішення вже існує.

Таким чином, вказаний спір є публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач н є стороною виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2015 року та право власності на нерухоме майно вже визнано за ним рішенням суду.

За приписами частин 1, 4 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді О.П. Стародуб

В.В. Швець