Ухвала суду № 58399114, 17.06.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5465/15-а

Провадження № 2-а/750/421/16

У Х В А Л А

17 червня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Карапута Л.В.,

секретаря Руденок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України про зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

04 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, в якому просила зобов'язати припинити утримання 20% з суми призначеної їй пенсії як надміру виплаченої та стягнути на її користь в зв'язку з цим безпідставно утриману суму пенсії та перерахувати їй на рахунок згідно законодавства.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 21.11.2012 року позивач отримала лист Управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові відповідно до якого у неї утворилась внаслідок надання нею недостовірних даних переплати пенсії в сумі 45654 грн. 11 коп. і пропонувалось повернути її у добровільному порядку. Не зважаючи на те, що позивачка з вказаним фактом не погодилась УПФУ в м. Чернігові почало щомісячно утримувати з її пенсії 20%. 30.10.2013 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду було визнано протиправними дії УПФУ в м. Чернігові і визнано безпідставним надмірно виплачену позивачу пенсію за період з 04.02.2009 року по 01.11.2012 року в розмірі 45654 грн. 11 коп. Відповідно до вказаної постанови, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в сумі 5206 грн. 92 коп., однак відповідачем продовжено утримання 20% суми нарахованої пенсії позивачки.

У судове засіданні позивач не з»явилася, до суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача подав до суду клопотання в якому просив провести розгляд справи без участі представника відповідача та застосувати наслідки ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки позивачем попущений шестимісячний строк звернення до суду, ОСОБА_2 не оскаржувала рішення управління від 21.12.2007 року №21821/06 до 2015 року, про наявність прийнятого рішення позивач дізналася зі змісту листа управління в 2012 році, що підтверджується в поданому до суду позові позивачем, а тому просили залишити позовні вимоги без розгляду.

Згідно частини 1 статті 41 КАС України справа розглянута без застосування технічної фіксації.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суцу від 22 вересня 2015 року, позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові припинити утримання 20% з суми призначеної пенсії ОСОБА_1, стягнуто з Управління Пенсійного фонцу України в м.Чернігові на користь ОСОБА_1 безпідставно утриману суму пенсії та перерахувати на її рахунок в сумі 30766,14 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задоволено частково. Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом встановлено, що 26.12.2012 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові з вимогами: про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігів щодо визначення надміру виплаченої їй пенсії за період з 04.02.2009 року по 01.11.2012 року в розмірі 45654 грн. 11 коп. та повернення у зв'язку з цим необгрунтовано стягнутих грошових коштів, визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.08.2012 року у розмірі 80% від середнього заробітку старшого помічника прокурора міста Чернігова, зобов»язання відповідача здійснити перерахунок її пенсії з 01.07.2012 року у відповідності до ст.50-1- Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від середнього заробітку старшого помічника прокурора міста Чернігова та здійснити відповідну доплату, з врахуванням виплаченої пенсії.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігові від 21 червня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігів щодо визначення надміру виплаченої пенсії ОСОБА_1 станом на 01.11.2012 року в розмірі 45654 грн 11 коп. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року постанову Десняського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2013 року скасовано та прийнято нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року касаційну скаргу УПФУ в м. Чернігові залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року залишено без змін.

17 грудня 2014 року позивач звернулась з заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо перерахування на її рахунок різницю між нарахованим і виплаченим розміром пенсії, яка станом на 1 листопада 2014 року становить 26105,05 грн.

Листом від 31 грудня 2014 року №741/11/К-7 відповідач надав відповідь ОСОБА_1, що постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 червня 2013 року у справі №2506/11903/2012 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо визначення надміру виплаченої пенсії ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2012 року в розмірі 45654,11 грн., за наслідком апеляційного провадження постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги в повному обсязі. За наслідком касаційного оскарження постанова суду апеляційної інстанції була залишена без змін. Проте законодавцем визначено, що головним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, а оскільки зобов'язання управління утриматись від стягнення надміру виплаченої пенсії та повернення позивачу коштів, як і судового рішення щодо забезпечення адміністративного позову у справі №2506/11903/2012, не було прийнято, управлінням правомірно здійснено утримання з пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Стягнення утриманої суми пенсії передбачалось рішенням суду по справі №2506/11903/2012 від 30 жовтня 2013 року.

Проте, утримання 20% пенсії позивача відбувалось відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 21.12.2007 р. №21821/06, яке не було предметом судового розгляду, позивачем не оскаржувалося та на момент розгляду справи рішення управління не скасоване в судовому порядку.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом 04.06.2015 року просила зобов'язати припинити утримання 20% з суми призначеної їй пенсії як надміру виплаченої та стягнути на її користь в зв'язку з цим безпідставно утриману суму пенсії та перерахувати їй на рахунок згідно законодавства, що здійснювалось на підставі рішення управління від 21.12.2007 року №21821/06.

Клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовними вимогами за вищевказаний період позивачем не заявлено та не наведено поважних причин пропущення строку звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Оскільки суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, а тому позовні вимоги позивача, підлягають залишенню без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 100, 165, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд

у х в а л и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України про зобовязання вчинити певні дії, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.В. Карапута