Вирок № 58376956, 16.06.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5053/16-к

Провадження № 1-кп/161/314/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 16 червня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Борнос А.В.,

секретаря - Новаковської В.В.,

прокурора - Квятковського М.Ю.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015030010001436, що надійшов з прокуратури Волинської області 15.04.2016 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.289 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання кримінальних прибутків, сформував схему щодо незаконного заволодіння транспортними засобами на території м.Луцька Волинської області. Так він, перебуваючи у м.Луцьку, підшуковував раніше незнайому йому особу водія (таксиста) з транспортним засобом та ввійшовши до нього в довіру, представившись вигаданими анкетними даними, що мало унеможливити його викриття правоохоронними органами, приїжджав до помешкання осіб, які здійснювали продаж своїх транспортних засобів, представлявся покупцем, оглядав транспортний засіб та повідомляв про необхідність здійснення тест-драйву, з метою перевірки його технічного стану та подальшого придбання. При цьому, водіїв, з якими приїздив, видавав за своїх знайомих та залишав, ніби-то до його повернення, з продавцем. Власники транспортних засобів, будучи, таким чином, введеними в оману щодо дійсних намірів обвинуваченого по незаконному заволодінню транспортними засобами, добровільно надавали ключі від транспортних засобів ОСОБА_4, а останній ніби-то під приводом проведення тест-драйву, не маючи на меті повертатись до власників, заволодівав транспортними засобами.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 22.05.2015 року близько 16.30 год., перебуваючи на подвір»ї будинку №22 по вул.Богачука м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману потерпілого ОСОБА_1, незаконно заволодів транспортним засобом мотоциклом марки «Кавасакі ER6N», номерний знак «WVAGRO», 2010 р.в., білого кольору, номер шасі JKAER650CCDA13215, вартість якого, згідно висновку експерта №34 від 14.03.2016 року становить 101969, 98 грн., спричинивши потерпілому матеріальних збитків на вказану суму, чим завдав значної матеріальної шкоди.

Він же, повторно, 28.10.2015 року близько 13.00 год., перебуваючи на подвір»ї будинку №3 по вул.Воровського м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману потерпілого ОСОБА_2, незаконно заволодів транспортним засобом квадроциклом марки «Yamaha Grizly, зеленого кольору, вартість якого, згідно висновку експерта №33 від 14.03.2016 року становить 191 662, 69 грн. Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, за допомогою гр.ОСОБА_5 (не обізнаного про злочинні наміри обвинуваченого), помістили вказаний квадроцикл, яким незаконно заволодів ОСОБА_4, в транспортний засіб марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-фургоном марки «Knaus» д.н.з. ХХ 2878, та намагалися перемістити в інший населений пункт, з метою подальшої його реалізації ОСОБА_4, однак останній був затриманий працівниками міліції в с.Скобелка Горохівського району Волинської області.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортними засобами, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_1, вчиненими повторно, скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.289 ч.2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у незаконному заволодінні транспортними засобами, які завдали значної матеріальної шкоди потерпілим, вчиненому повторно, не визнав, від дачі показань (в тому числі відповідей на запитання) відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 його винність у незаконному заволодінні транспортними засобами, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілим, вчиненими повторно, підтверджується зібраними під час досудового провадження та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 дав показання, що на початку 2015 року у знайомого на ім»я ОСОБА_1 він, приблизно за 3000 доларів США, придбав мотоцикл марки «Кавасакі ER6N», номерний знак «WVAGRO». На транспортний засіб був наявний лише один документ так званий «бріф». Мотоцикл був у робочому стані, придбавав його як транспортний засіб, однак його в органах МРЕВ не реєстрував, так як мав намір використовувати його для інтер»єру у кафе. Оскільки проект кафе не було затверджено, тому через 3-4 місяці він вирішив мотоцикл продати, про що подав оголошення. 21.05.2015 року йому зателефонував чоловік з приводу купівлі транспортного засобу та домовились про зустріч, яка відбулась того ж дня. Приїхав чоловік, який представився ОСОБА_6 (як виявилось в даний час ОСОБА_4), подивився мотоцикл і сказав, що у нього є ще варіанти і він зателефонує. На наступний день, 22.05.2015 року він знову приїхав, але з ним був ще один чоловік, який також дивився транспортний засіб та намагався знизити ціну. ОСОБА_4 сказав, що треба провести тест-драйв, тому він сів разом з останнім і вони проїхались. Повернувшись ОСОБА_4 знову дивився мотоцикл, торгувався, сказав, що буде купувати (при цьому, він знав про те, що на нього не було документів та він не зареєстрований в органах МРЕВ), однак йому потрібно ще раз проїхатись самому, щоб перевірити якісь деталі. Оскільки поряд залишався чоловік, з яким приїхав ОСОБА_4, який був ніби-то його товаришем, тому він, не знаючи про дійсні наміри обвинуваченого, будучи введеним ним в оману, дав ключі ОСОБА_4 та залишились його чекати на подвір»ї будинку №22 по вул.Богачука м.Луцька. Коли пройшло хвилин 15 і ОСОБА_4 не було, він попросив його товариша зателефонувати та дізнатись про його місце перебування, однак мобільний телефон не відповідав, після цього чоловік, з яким приїхав ОСОБА_4 повідомив, що він його не знає, а лише його привіз як водій (за що отримав кошти), а збивав ціну, оскільки ОСОБА_4 обіцяв суму, яку він виторгує віддати йому. Після цього вони викликали працівників міліції. Збитки не відшкодовано, однак цивільного позову на даний час не заявляв, щодо покарання покладається на розсуд суду.

З протоколу пред»явлення особи для впізнання від 29.10.2015 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 серед пред»явлених для впізнання осіб (в присутності захисника ОСОБА_7В.) вказав на особу під №3 ОСОБА_4 як на особу, який представившись «Романом», в травні 2015 року купував належний йому мотоцикл марки «Кавасакі», взяв його проїхатись, ніби-то з метою перевірки технічного стану, та не повернувся. Через приблизно 7 хвилин передзвонив і сказав, що буде купувати мотоцикл, заїде до банкомату зняти гроші і повернеться. Після чого приблизно через 30 хвилин, коли вони з»ясували, що його телефон вимкнений і він не відповідає на дзвінки та не повернувся, було викликано працівників міліції. При цьому, впізнана особа ОСОБА_4, вказав про те, що потерпілого він не знає та бачить під час проведення даної слідчої дії вперше.

Свідок ОСОБА_8 дав показання, що був присутнім під час зустрічі потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_4 (який представлявся іншим іменем) 21.05.2015 року з приводу купівлі мотоцикла. Обвинувачений приїхав з молодим хлопцем і разом дивились мотоцикл, обговорювали ціну, після чого він сказав, що він ще зателефонує. На наступний день, 22.05.2015 року він знову приїхав з тим же хлопцем, знову дивились мотоцикл та намагалися знизити ціну. Потім ОСОБА_4 сказав, що треба провести тест-драйв, тому вони разом їздили. Повернувшись ОСОБА_4 знову дивився мотоцикл, торгувався, домовились про ціну і він сказав, що буде купувати ніби-то за 2,5 тис.доларів США. Після цього він відійшов по своїх справах і, перебуваючи приблизно за 200 метрів від двору, бачив як ОСОБА_4 сам виїхав на мотоциклі. Потім він повернувся до потерпілого та виявилось, що ОСОБА_4 не повернувся. Потерпілий попросив його товариша зателефонувати, однак мобільний телефон не відповідав (був вимкнений). Як виявилось чоловік, з яким приїхав ОСОБА_4, з ним тільки познайомився, привіз його як водій (за що отримав кошти).

З протоколу пред»явлення особи для впізнання від 29.10.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_8 серед пред»явлених для впізнання осіб (в присутності захисника ОСОБА_7В.) вказав на особу під №3 ОСОБА_4 як на особу, який разом з іншим чоловіком приїздили в травні 2015 року купувати мотоцикл марки «Кавасакі», взяв його проїхатись, ніби-то з метою перевірити технічного стану, та не повернувся. Після чого приблизно через 30 хвилин було викликано працівників міліції. При цьому, впізнана особа ОСОБА_4, вказав про те, що свідка він бачить під час проведення даної слідчої дії вперше.

Свідок ОСОБА_9 суду дав показання, що 21.05.2015 року він на автомобілі свого батька приїхав до ТЦ «Гостинець», де познайомився з чоловіком на ім»я ОСОБА_6 (як виявилось згодом ОСОБА_4В.), який попросив його за грошову винагороду повозити його по місту по справах. Повідомив, що хоче придбати мотоцикл і якщо вдасться знизити ціну, то ту частину обіцяв дати йому. Вони поїхали в сторону «Печерських саун», там дивились мотоцикл, обвинувачений вказував на недоліки та знижували ціну, запропонували 2300 доларів США, однак хлопці, які там були не погодились його продати. Тому ОСОБА_4 сказав, що подивиться інші варіанти, після чого він підвіз його до кільця на вул.Рівненській, отримав кошти за надані послуги та дав йому номер телефону, якщо буде потрібно його ще повозити. На наступний день йому знову подзвонив обвинувачений і вони поїхали на вул.Богачука, 22 м.Луцька, де напередодні дивились мотоцикл. Потерпілий вигнав мотоцикл, вони його знову дивились, торгувались, обвинувачений разом з продавцем проїхались, а потім ОСОБА_4 сказав, що йому потрібно ще самому проїхатись, щоб щось перевірити. Останній переконав продавця про те, що все буде добре і він його не обманює, оскільки з ним буде залишитись він (тобто ОСОБА_9В.). Через кілька хвилин ОСОБА_4 передзвонив на його телефон і повідомив, що буде купувати мотоцикл, і приїде за кілька хвилин. Коли пройшло ще трохи часу, а обвинувачений не повертався, вони почали телефонувати на його мобільний, однак спочатку він не брав трубку, а потім вимкнув телефон, після чого він розповів продавцеві про обставини їх знайомства з обвинуваченим та викликав працівників міліції.

З протоколу пред»явлення особи для впізнання від 29.10.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_9 серед пред»явлених для впізнання осіб (в присутності захисника ОСОБА_7В.) вказав на особу під №1 ОСОБА_4, як на особу, яка йому знайома під іменем «Роман», якого він возив до хлопців, які продавали мотоцикл, а на наступний день взяв його ніби-то з метою перевірити технічний стан та не повернувся, після чого було викликано працівників міліції. При цьому, впізнана особа ОСОБА_4, заперечив факт їх знайомства та вчинення злочину про який вказав свідок.

З протоколу огляду місця події від 22.05.2015 року вбачається, що було оглянуто двір будинку №22 по вул.Богачука м.Луцька, де наявний автомобіль НОМЕР_2, звідки було вилучено відбитки пальців рук (з ручки дверей водія та пасажира), окурок.

Згідно висновку дактилоскопічної експертизи №709 від 25.06.2015 року вбачається, що чотири сліди пальців рук, виявлені та вилучені 22.05.2015 року під час огляду місця події за адресою м.Луцьк, вул.Богачука придатні для ідентифікації особи та залишені не ОСОБА_9, не ОСОБА_1, не ОСОБА_8, а іншою особою (особами).

Згідно висновку експертизи №34 від 14.03.2016 року ринкова вартість аналогічного мотоцикла марки «Кавасакі ER6N», 2010 р.в., станом на 22.05.2015 року, могла складати 101968, 98 грн.

Потерпілий ОСОБА_10 дав показання, що у кінці жовтня 2015 року йому зателефонував молодший син та повідомив, що має приїхати чоловік, щоб подивитись квадроцикл марки «Yamaha Grizly, який вони продавали. Вказаний транспортний засіб його син придбав у ОСОБА_11 за його (ОСОБА_10Ю.) кошти, у відповідних органах його не реєстрували. В обідню пору на подвір»ї його будинку по вул.Воровського, 3 м.Луцька, приїхало двоє чоловіків, один з яких обвинувачений ОСОБА_4, подивилися квадроцикл, почали торгуватись і сказав, що треба провести тест-драйв, щоб перевірити його технічний стан. Оскільки поряд залишався чоловік, з яким приїхав ОСОБА_4, який був ніби-то його товаришем, тому він, не знаючи про дійсні наміри обвинуваченого, будучи введеним ним в оману, дав ключі ОСОБА_4 та вони залишились його чекати на подвір»ї будинку. Через кілька хвилин ОСОБА_4 передзвонив та сказав, що буде купувати транспортний засіб, однак пройшло ще трохи часу і він не повертався, тому він разом з чоловіком, який залишався, почали телефонувати на його номер, однак телефон вже був вимкнений. Він зателефонував сину та повідомив про те, що сталось та викликали працівників міліції. Окрім того, вони їздили шукати ОСОБА_4 у тому напрямку, куди він поїхав, однак його ніде не було. Тоді ж вони вияснили, що чоловік, з яким приїхав ОСОБА_4, його не знає, а лише його привіз як водій (за що отримав кошти), а торгувався, оскільки ОСОБА_4 обіцяв суму, яку він виторгує, дати йому. В подальшому викрадений квадроцикл було знайдено працівниками міліції та повернуто йому на зберігання, щодо покарання покладається на розсуд суду.

З протоколу пред»явлення особи для впізнання від 29.10.2015 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 серед пред»явлених для впізнання осіб (в присутності захисника ОСОБА_7В.) вказав на особу під №4 ОСОБА_4, як на особу, який 28.10.2015 року приїхав купувати у нього квадроцикл, з цією метою останній попросив проїхатись на ньому, на що він погодився, після чого, виїхавши з території подвір»я, вказана особа не повернулась.

Свідок ОСОБА_10 дав показання, що у травні 2015 року у ОСОБА_11 за кошти свого батька ОСОБА_2 для особистого користування він придбав квадроцикл марки «Yamaha Grizly, що підтверджується відповідною умовою купівлі-продажу. Замінивши деякі пошкоджені запчастини (за кошти батька), через певний проміжок часу, за погодженням з батьком, вирішили його продати (встановивши ціну 5000 доларів США), про що він подав оголошення. У жовтні 2015 року з приводу його купівлі зателефонував незнайомий чоловік, якому він повідомив про місце знаходження транспортного засобу, його технічні характеристики та місце, де його можна подивитись. Оскільки він не мав змоги приїхати до покупця, зателефонував батькові та повідомив про те, що квадроцикл хоче подивитись покупець. Під час зустрічі покупець телефонував йому та намагався знизити ціну, що вони і обговорювали. Після цього, приблизно через хвилин 15 зателефонував батько та повідомив, що покупець поїхав квадроциклом на не повернувся. В зв»язку з цим було викликано працівників міліції, які в подальшому виявили транспортний засіб та повернули батькові на зберігання.

Свідок ОСОБА_12 дав показання, що працює водієм таксі. Точної дати не пам»ятає, але коли він перебував на стоянці автомобілів по пр.Відродження м.Луцька (приблизно в обідню пору) до нього підійшов невідомий раніше чоловік, назвавшись «Володимиром» (як зараз відомо - обвинувачений ОСОБА_4В.) та сказав, що його необхідно повозити по його справах (хотів придбати квадроцикл), попросивши зняти шашку «Таксі». Вони поїхали спочатку в одне місце, однак ОСОБА_4 сказав, що той транспортний засіб йому не підходить, тому вони поїхали на вул.Воровського м.Луцька. На подвір»ї власник вигнав 2 квадроцикли, одного з яких вибрав обвинувачений, почав його детально оглядати. При цьому, попередньо він сказав, що якщо вдасться знизити ціну, то ту частину, віддасть саме йому, тому він брав активну участь у так званих «торгах», домовившись про ціну 4900 доларів США. Потім ОСОБА_4 сказав, що йому потрібно проїхатись на квадроциклі, щоб перевірити його технічний стан. Останній переконав продавця про те, що все буде добре і він його не обманює, оскільки з ним буде залишитись він (тобто ОСОБА_12В.), тому власник дозволив проїхатись. Через кілька хвилин ОСОБА_4 передзвонив і повідомив, що закінчилось пальне і він заїхав на заправочну станцію, однак коли вони передзвонили за кілька хвилин зв»язку з ним уже не було. Тоді він дуже злякався, розповів продавцеві про обставини їх знайомства з обвинуваченим, поїхали його шукати у напрямку куди той поїхав, однак обвинуваченого там не було. В зв»язку з вказаним було викликано працівників міліції.

З протоколу пред»явлення особи для впізнання від 29.10.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_12 серед пред»явлених для впізнання осіб (в присутності захисника ОСОБА_7В.) вказав на особу під №2 ОСОБА_4, як на особу, яка йому знайома під іменем «Володимир», якого він возив на вул.Воровського, 3 м.Луцька, де останній незаконно заволодів квадроциклом зеленого кольору.

З протоколу огляду місця події від 28.10.2015 року вбачається, що було оглянуто подвір»я будинку №3/1 по вул.Воровського м.Луцька, де було зафіксовано сліди протектора шин.

З протоколу огляду місця події від 28.10.2015 року вбачається, що було оглянуто прилеглу територію на автодорозі в с.Скобелка Горохівського району Волинської області, де наявний автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом д.н.з. ХХ 2878, водієм якого є гр.ОСОБА_5, а пасажиром ОСОБА_4 Добровільної згоди на проведення огляду транспортного засобу водій не надав, в зв»язку з чим подальший огляд не проводився, було лише вилучено сліди пальців рук, наявних на зовнішніх поверхнях дверей автомобіля (зауважень, клопотань від учасників не надходило).

З протоколу обшуку від 28.10.2015 року вбачається, що слідчим, без ухвали слідчого судді, в порядку ч.3 ст.233 КПК України, за участю понятих, в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_4, було проведено обшук автомобіля марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом д.н.з. ХХ 2878, під час якого було виявлено та вилучено квадроцикл марки «Yamaha Grizly, зеленого кольору, без номерних знаків, куртку, мобільні телефони, тримачі до сім-карток та сім-картки, папку, ноутбук «Aple», зарядний пристрій та сумку до нього, гаманець з грошовими коштами, пластиковими банківськими картками та картками на знижки, документи, ключі, мотошлем, рукавиці та костюм для їзди на мотозасобах, ніж у футлярі, інший одяг та взуття, чохли із пристроями, ззовні схожими на два автомати, рушницю, з набоями. Із поверхні квадроцикла вилучено сліди пальців рук (зауважень, клопотань від учасників не надходило).

В порядку ч.3 ст.233 КПК України слідчим невідкладно 29.10.2015 року подано клопотання про проведення обшуку автомобіля марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом «Knaus»д.н.з. ХХ 2878 до Луцького міськрайонного суду Волинської області, яке ухвалою слідчого судді було задоволено та надано дозвіл на його проведення, а тому, здобуті під час проведення обшуку докази є належними та допустимими.

Вилучені під час проведення обшуку речі оглянуто, відповідно до протоколів огляду речових доказів від 29.10.2015 року та від 30.10.2015 року, частина з яких мотошолом червоного кольору з білими вставками, штани та куртку спортивного типу темного кольору, чоловічу куртку чорного кольору, дві пари рукавиць чорного кольору, ніж у футлярі коричневого кольору, передано у камеру схову СУ УМВС України у Волинській області (квитанція №003355 від 23.02.2016 року).

Автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом «Knaus»д.н.з. ХХ 2878 визнано речовим доказом, згідно постанови від 29.10.2015 року, приєднано до матеріалів кримінального провадження, а в подальшому, відповідно до постанови від 11.01.2016 року, передано на зберігання власнику ОСОБА_5

Квадроцикл марки «Yamaha Grizly, зеленого кольору, оглянуто, визнано речовим доказом, згідно постанови від 29.10.2015 року, приєднано до матеріалів кримінального провадження, а в подальшому, відповідно до постанови від 11.01.2016 року, передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2

Згідно висновку експертизи №33 від 14.03.2016 року ринкова вартість аналогічного квадроцикла марки «Yamaha Grizly 550, 2010 р.в., станом на 28.10.2015 року, могла складати 191662, 69 грн.

Згідно ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» №14 від 23.12.2005 року (із відповідними змінами та доповненнями) незаконне заволодіння транспортним засобом це умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз.

Зважаючи на ту обставину, що судом встановлено факт того, що обвинувачений ОСОБА_4, обманюючи потерпілих щодо своїх дійсних намірів, ніби-то з метою купівлі транспортних засобів, проводив на них тест-драйв, залишаючи, при цьому, особу з яким він приїздив ніби як гарантію його повернення, чим піднімав впевненість потерпілих щодо його повернення, натомість він не повертався, незаконно заволодіваючи транспортними засобами, як потерпілі, так і свідки вказали на нього як на особу, яка вчиняла вищевказані дії, тому він є суб»єктом злочину, передбаченого ст.289 КК України.

Згідно ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовної якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до частин 2,3 ст.289 КК України, п.3 примітки до ст.289 КК України матеріальну шкоду слід визнавати значною в разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а великою - на суму понад 250 таких мінімумів.

Згідно ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» №14 від 23.12.2005 року (із відповідними змінами та доповненнями) при вирішення питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, де вказано, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати, виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту. У випадках, коли особа знищила транспортний засіб, яким незаконно заволоділа, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність або якщо транспортний засіб не знайдено, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день вчинення злочину.

Згідно чинного законодавства, якщо для кваліфікації злочинів або правопорушень містяться посилання на неоподаткований мінімум, то для таких цілей сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Розмір такої пільги визначається Законом України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб». На перехідний період податкова соціальна пільга визначається для кожного року окремо. Станом на 2015 р. розмір соціальної пільги становив 609 грн. (609 х 100).

Зважаючи, що станом на 2015 року розмір соціальної пільги становив 609 грн., збитки завдані неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду 22.05.2015 року (зважаючи на те, що транспортний засіб, яким він заволодів знайдено не було), згідно висновку товарознавчої експертизи №34 від 14.03.2016 року становив 101968, 98 грн., що, з врахуванням наведеного (609 х 100) є значною шкодою (як в об»ємі пред»явленого обвинувачення, так і згідно висновку товарознавчої експертизи), тому дії останнього по даному епізоду за ч.2 ст.289 КК України кваліфіковані вірно.

Одночасно органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом 28.10.2015 року кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, за кваліфікуючими ознаками повторність та завдання значної матеріальної шкоди потерпілому.

Згідно ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» №14 від 23.12.2005 року (із відповідними змінами та доповненнями) якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень унаслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і відновлення він не потребує, така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди, відсутня.

Таким чином, зважаючи, що квадроцикл марки «Yamaha Grizly 550» повернуто потерпілому, транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень, його технічний стан не погіршився, що ствердив потерпілий ОСОБА_2 безпосередньо в судовому засіданні, тому така кваліфікуюча ознака як заподіяння значної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 у діях ОСОБА_4 відсутня, в зв»язку з чим вона підлягає виключенню з його обвинувачення по даному епізоду та, з врахуванням наявності іншої кваліфікуючої ознаки повторність по даному епізоду, не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.289 КК України.

Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він не вчиняв інкримінованих злочинів, оскільки вони є суперечливими та не відповідають обставинам справи, визнаним судом доведеними. А тому такі показання обвинуваченого суд до уваги не приймає та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинення злочинів.

Враховуючи, що показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 не містять суперечностей, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, досліджені докази, здобуті органом досудового слідства та судом, відповідають встановленим судом обставинам у їх сукупності, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.289 ч.2 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.

Обставин, що помякшують чи обтяжують покарання, суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, де скарг на його поведінку не надходило, хворіє, що стверджується наявною медичною документацією, працевлаштований, по місцю роботи характеризується виключно позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, однак вчинив кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, збитки потерпілому ОСОБА_1 не відшкодував, транспортний засіб не повернув, винність не визнав, а тому і не розкаявся у вчиненому, даючи суперечливі показання намагався уникнути відповідальності за фактично вчинені ним дії, потерпілі, кожен зокрема, щодо покарання покладається на думку суду (при цьому потерпілий ОСОБА_2 просив пом»як шити покарання обвинуваченому), його поведінка по відношенню до потерпілої сторони тривалий час була і залишається неправомірною, враховуючи негативні наслідки, що настали, характер та виключно корисливі мотиви вчинення даних злочинів, тому суд призначає покарання в межах санкції ст. 289 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

Конфіскація майна, як факультативне додаткове покарання, визначене санкцією ст.289 ч.2 КК України, призначається судом, оскільки органом досудового слідства інкриміновано корисливий мотив вчинення даних злочинів ОСОБА_4, наявність саме такого мотиву доведена в судовому засіданні, та з врахуванням вимог ст.59 КК України, згідно якої конфіскація майна може бути призначена за умови, якщо вчинений злочин (тяжкий чи особливо тяжкий) є корисливим.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

В силу ст.72 ч.5 КК України, зарахування судом строку попереднього ув»язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув»язнення провадиться з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі. Тому судом проводиться відповідне зарахування.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, залишити та передати за належністю законним володільцям та у матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_14

Згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" /з відповідними змінами/, судові витрати за проведення експертизи холодної зброї в сумі 439,80 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки останньому органами досудового слідства не пред"являлось обвинувачення та він не був засуджений за незаконне поводження зі зброєю, а тому судові витрати за проведення даної експертизи, повинні прийматися за рахунок держави.

Майно обвинуваченого ОСОБА_4, на яке накладено арешт, згідно ухвали слідчого судді від 30.10.2015 року, що має відповідну матеріальну цінність, конфіскувати у власність держави.

Арешт, накладений на майно інших осіб, згідно ухвали слідчого судді від 30.10.2015 року зняти та повернути майно за належністю законним володільцям.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2 КК України, призначивши покарання 5 (п»ять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто з моменту затримання.

Речові докази:

-мотошолом червоного кольору з білими вставками, штани та куртку спортивного типу темного кольору, чоловічу куртку чорного кольору, дві пари рукавиць чорного кольору, шапку сірого кольору, ніж у футлярі коричневого кольору, вішак із пальто чорного кольору, сорочкою та штанами, чорні лакові туфлі, що передані у камеру схову СУ УМВС України у Волинській області (квитанція №003355 від 23.02.2016 року), а в подальшому, згідно розписки ОСОБА_4 передані йому на зберігання, повернути (залишити) за належністю законному володільцеві ОСОБА_4;

-компакт-диск DVD-R із позначеннями «15640-15644 15646» з шістьма папками з записами 16 файлів; компакт-диск DVD-R 1-16Х, із позначеннями маркером чорного кольору «УОТЗ 7120т, 12.08.2015р., Ковальчук, підпис, Розсекречено, Таємно, УКР УМВС, Інв.№124т, нт від 11.08.2015, акт №4/303 РСО від 05.11.2015 року»; компакт-диск DVD-R із позначеннями «15640-15644 15646» з шістьма папками з записами 16 файлів; компакт-диск DVD-R 1-16Х, із позначеннями маркером чорного кольору «УОТЗ 7167т, 03.09.2015р., Ковальчук, підпис, Розсекречено, Таємно, УКР УМВС, Інв.№134т, нт від 02.09.2015, акт №4/303 РСО від 05.11.2015 року»; компакт-диск DVD-R 1-16Х, із позначеннями маркером чорного кольору «УОТЗ 7256т, 09.10.2015р., підпис, Розсекречено, Таємно, УКР УМВС, Інв.№151т, нт від 09.10.2015, акт №4/303 РСО від 05.11.2015 року» - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом «Knaus»д.н.з. ХХ 2878, що передані на зберігання власнику, залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_5;

-квадроцикл марки «Yamaha Grizly, зеленого кольору, що переданий на зберігання потерпілому, залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_2

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в доход держави 3 461 (три тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 40 (сорок) коп. судових витрат у справі за проведення дактилоскопічної, комп»терно-технічної, автотоварознавчої експертиз.

Майно обвинуваченого ОСОБА_4, на яке накладено арешт, згідно ухвали слідчого судді від 30.10.2015 року, що має певну матеріальну цінність, а саме: мобільні телефони марки «Самсунг», без сім-карток, в кількості 5 штук, мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕІ 013883009327341 із сім-карткою, мобільний телефон марки «Айфон», чорного кольору, мобільні телефони марки «Nomi», чорного кольору, без сім-карток в кількості 2 штук; ноутбук марки «Aple» сірого кольору, із зарядним пристроєм, сумкою, модемом «Huawei» білого кольору та мишкою чорного кольору; мобільний телефон марки «Айфон» білого кольору; чохол із пристроєм ззовні схожим на автомат марки «ZBROYAR», із серійним номером К1001471 з глушником, магазином повним спорядженим набоями, пачкою набоїв «Меско» в кількості 11 штук, чохол із пристроєм ззовні схожим на автомат марки «UTG», серійний номер КІНР6863 та магазином наповненим набоями, чохол в якому наявний пристрій ззовні схожий на рушницю марки «Магнум» серійний номер 12А3866 із патронтажем, коричневого кольору в якому наявні 10 набоїв; пачку патронів «Меско» в кількості 20 штук - конфіскувати у власність держави.

Майно обвинуваченого ОСОБА_4, на яке накладено арешт, згідно ухвали слідчого судді від 30.10.2015 року, що не має жодної матеріальної цінності, а саме: посвідчення водія №314200 видане на імя ОСОБА_4, посвідчення №030448 видане на імя ОСОБА_4, посвідчення №00770 видане на імя ОСОБА_4, 2 ключі, тримачі до сім-карток із №0635158714, №0931618175, №0689646388, №0689646382, №0984668998, №0734158913, упаковки до сім-карток із №0931618175, №0930118430, №0639118795, №0938927563, файли із каталогами до квадроциклів та мотоциклів, договір купівлі-продажу, видаткову накладну №Т 000305 від 19.03.2012, файл із попереднім договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування від 14.09.2015; пластикові картки «Приватбанк» №5168742349156269, «ОСОБА_12 банк» №4466701102357169, «Приватбанк» №5168755611508561, «ОСОБА_9 банк» №5167390000632235, повернути за належністю ОСОБА_4

Арешт, накладений на майно інших осіб, згідно ухвали слідчого судді від 30.10.2015 року зняти.

Посвідчення водія серії ААВ 374510, видане на імя ОСОБА_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - «Мерседес Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - причіп бортовий, д.н.з. НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причіп фургон житловий, д.н.з. НОМЕР_4, дозвіл на право зберігання та носіння зброї, виданий на імя ОСОБА_15, дозвіл на право зберігання та носіння зброї, виданий на імя ОСОБА_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Honda», д.н.з. НОМЕР_5, пластикові картки «Приватбанк» №4149437852672086, «Приватбанк» №4149497836261216, 4 пластикові картки на знижки, грошові кошти в сумі 465 грн., 3 сувенірні банкноти номіналом 100 доларів США, облікову картку №74805011 від 20.11.2015 року, копію паспорта серії СР 868012 виданого на імя ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, дошку довжиною 2 метри 30 см, посвідчення комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю №10-1539, видане на імя ОСОБА_5, паспорт громадянина ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8, серії МЮ 125064, талон серії КХА 731924 до посвідчення водія ОСОБА_18, вязку ключів, в тому числі до автомобіля марки «Renault», повернути (залишити) за належністю законним володільцям, відповідно, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18

До вступу вироку в законну силу залишити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави.

Зарахувати в строк відбуття покарання термін його перебування під вартою з 28.10.2015 року (з моменту затримання, згідно протоколу від 28.10.2015 року) по 10.11.2015 року (повідомлення СІЗО м.Луцька про звільнення ОСОБА_4, в зв»язку з поступленням на депозитний рахунок застави в сумі 99216 грн.), з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст.182 ч.11 КПК України, після вступу вироку в законну силу, заставу в сумі 99 216 (девяносто дев»ять тисяч двісті шістнадцять) грн., внесену на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37315003000983, банк ГУДКСУ у Волинській області МФО 803014, згідно квитанції №35869491 09.11.2015 року, повернути заставодавцю ОСОБА_19.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4В.(який тримається під вартою у іншому провадженні у Рівненському слідчому ізоляторі) в той же строк з моменту вручення копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: