Постанова № 58368930, 31.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ справа № 826/27842/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділак, Шевроле»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділак, Шевроле» (далі - ТОВ «Український торговий дім «Каділак, Шевроле», позивач) з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача з приводу прийняття рішення про визначення коду товару від 22 вересня 2015 року № КТ-100000000-0115-2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 вересня 2015 року № 100260001/2015/0130;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визначення коду товару від 22 вересня 2015 року № КТ-100000000-0115-2015;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 вересня 2015 року № 100260001/2015/0130;

- зобов'язання відповідача, у разі повторного звернення позивачем до митного оформлення автомобіля CADILLAC SRX, колір - синій, кузов № 3GYFNGE39FS570906, провести митне оформлення товару автомобіль CADILLAC SRX, колір - синій, кузов № 3GYFNGE39FS570906 як нового за кодом УКТЗЕД (8703241000), що був заявлений декларантом у графі 33 МД № 100260001/2015/146228 від 01 вересня 2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що під час митного оформлення імпортованого товару, відповідачем необґрунтовано винесено рішення, яким визначено інший код товару за УКТЗЕД-8703241000, ніж зазначений позивачем у МД на товар та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають скасуванню.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Київська міська митниця ДФС, в своїх запереченнях просила суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Український торговий дім «Каділак, Шевроле» повністю відмовити, оскільки при винесенні оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.

Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи приписи вимог ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2015 року між компанією «STAN-KA AUTO CORPORATION LTD» (Канада), яка є офіційним дистриб'ютором корпорації «General Motors» (США) (за контрактом - продавець/постачальник) та ТОВ «Український торговий дім «Каділак, Шевроле» (Україна) (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15, згідно умов якого, продавець зобов'язується продавати (постачати) на умовах визначених цим Контрактом, а покупець приймати у власність і оплачувати ціну автомобілів американського виробництва корпорації GM (USA) марок CADILLAC (Каділак), CHEVROLET (Шевроле), BUICK (Бьюїк) і HUMMER (Хаммер) різних моделей і модифікацій відповідно до Специфікаціями, замовленнями або інвойсами, які є невід'ємною частиною цього Контракту (Товар) .

На виконання умов контракту № 15 від 05 січня 2015 року на підставі інвойсу від 06 липня 2015 року була здійснена поставка товару.

01 вересня 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100260001/2015/146228 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за вказаним контрактом, а саме:

1. Автомобіль легковий. CADILLAC SRX Premium. Новий 2015 р.в., модель 2015 року. Колір - синій. Двигун б/н. Тип двиг. V6 = 3 600 см3, бензин. IHA (VIN) № 3GYFNGE39FS570906, кузов № 3GYFNGE39FS570906, колісна формула 4х4, Тип кузова - універсал 5 пасажирських місць враховуючи водія, для перевезення пасажирів. Торговельна марка: CADILLAC. Виробник «General Motors». Країна виробництва MEXICO.

В графі 33 ЕМД від 01 вересня 2015 року декларантом самостійно визначено код товару згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) 8703241000 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: нові.

Одночасно, з ЕМД № 100260001/2015/146228 декларантом було подано до органу доходів і зборів наступний перелік документів:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0007829 від 22 грудня 2014 року;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 210814 від 31 серпня 2015 року;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 500252 від 05 серпня 2015 року;

- книжку МДП (iCarnet) для внутрішнього перевезення XN.80001169 від 31 серпня 2015 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) б/н від 06 липня 2015 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 015 від 05 січня 2015 року;

- доповнення № 01 від 06 липня 2015 року до контракту № 015 від 05 січня 2015 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 150727 від 27 липня 2015 року;

- сертифікат відповідності UA1.173.0058497-15 від 10 серпня 2015 року;

- разова (індивідуальна) ліцензія на здійснення зовнішньоекономічної операції №IL61335009194 від 31 серпня 2015 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 05 серпня 2015 року;

- декларацію про походження товару б/н від 06 липня 2015 року.

За наслідками опрацювання ЕМД від 01 вересня 2015 року та доданих до неї документів, Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 22 вересня 2015 року № КТ-100000000-0115-2015 та зроблено висновок про те, що імпортований товар має код за УКТЗЕД 8703249010 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, що використовувалися не більш як 5 років.

Відповідачем було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260001/2015/00130 від 22 вересня 2015 року.

Незгода із діями відповідача та прийнятими рішенням про визначення коду товару, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «Український торговий дім «Каділак, Шевроле», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34-1 ч.1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до ч. 1 статті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Частиною 4 статті 67 МК України перебачено, що структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до положень 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII, з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Згідно з положеннями Закону № 584-VII, митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до статті 313 МК України - митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Для однозначної класифікації товарів в УКТЗЕД застосовуються Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, які є додатком до Закону У№ 584-VII (далі - Правила). Відповідно до Правила 1, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Відповідно до п.3 Правил у разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, то входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (б) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Вказана позиція також відображена і в п. 2.1 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2008 року № 720/100/13-08 «Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)», в якому вказано, що критеріями розмежування товарних позицій за УКТЗЕД є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що їх виконує товар, спосіб виробництва, зовнішній вигляд тощо.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що позивач визначив код імпортованого товару за УКТЗЕД: 8703241000 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: нові.

При цьому, спірним рішенням про визначення коду товару, відповідач визначив код імпортованого позивачем товару за УКТЗЕД: 8703249010 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, що використовувалися не більш як 5 років.

Підставою для прийняття рішення про визначення коду товару стало те, що в ході огляду імпортованого товару (автомобіля CADILLAC SRX Premium), результати якого були зафіксовані за допомогою цифрової фотозйомки, у митного органу з'явились підозри щодо правильності класифікації товару за УКТЗЕД, а саме в ході візуального огляду виявлено ряд недоліків, які могли б свідчити про те, що зазначений автомобіль був у використанні.

Митним органом було отримано лист Управління власної безпеки Головного управління ДФС у м. Києві від 03 вересня 2015 року №13566/10/26-15-08-22 та орієнтування Служби безпеки України від 09 вересня 2015 року № 51/7/4-5353 щодо можливого надання до митного оформлення ТОВ «Український торговий дім «Каділак, Шевроле» неправдивих відомостей.

Контролюючим органом було залучено співробітників Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Київської міської митниці ДФС, якими було ініційовано запит до Науково-дослідного Бюро судових експертиз від 07 вересня 2015 року № 5452/10/26-70-26-06 з метою встановлення визначальних для класифікації характеристик товару.

Згідно Інформаційної довідки Державної митної служби України № 20/0549 від 31 січня 2008 року щодо процесу купівлі та реєстрації автомобілів на території США та подальшому експорту їх за межі країни, в якій зазначено про те, що після реєстрації автомобіля уповноваженим органом складається та видається власнику документ про право власності - certificate of title for a vehicle.

Свідоцтво походження автомобіля видається тільки компанією-виробником, в якому зазначаються дата придбання автомобіля, ідентифікаційний номер автомобіля, рік випуску, марка автомобіля, назва дилера, який продав зазначений автомобіль, назва компанії-виробника та підпис уповноваженого представника.

За результатами проведеної перевірки Науково-дослідним Бюро судових експертиз повідомлено митницю (лист № 2/52 від 07 вересня 2015 року) про те, що згідно відкритих джерел інформації офіційних сайтів страхових компаній США по автомобілю CADILLAC SRX, заявленому до митного оформлення, містить інформація про те, що на нього видано тайтл та проведено реєстрацію як персонального автомобіля.

У поданому в якості додаткового документу сертифікаті походження автомобіля визначено дилера - Cole BUICK GMC CADILLAC.

Тобто, саме вказана компанія є офіційним дилером, яким автомобіль було продано.

Проте, згідно умов контракту № 015 від 05 січня 2015 року, продавцем імпортованого автомобіля та офіційним дилером виступає STAN-KA AUTO CORPORATION LTD, Канада.

Також, на обороті сертифікату походження є написи про наступних власників автомобіля, серед яких компанія-продавець STAN-KA AUTO CORPORATION LTD відсутня.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок експертного дослідження автотоварознавчого дослідження від 18 вересня 2015 року № 16534/15-54, за результатами якого встановлено, що автомобіль марки «Cadillac SRX Premium» кузов № 3GYFNGE39FS570906, 2015 року випуску, що ввозиться на митну територію України, вважається таким, що перебував в експлуатації та являється не новим.

В ході проведеного дослідження експерт встановив, що вказаний автомобіль має пробіг 71 миль (114 км). В салоні автомобіля та в багажному відсіку сліди забруднення та вм'ятини та ковбиках від сторонніх предметів. Педалі та місце для відпочинку лівої ноги мають потертості та сліди експлуатації. Панель облицювання панелі приладів (торпеда) має нашарування невідомої речовини та має пошкодження. Заводська захисна плівка відсутня.

Також на автомобілі мають місце чисельні пошкодження, а саме: пошкодження заднього бамперу, радіатору кондиціонеру.

За вказаних обставин, на підставі Державного стандарту України ДСТУ 2323-93 «Автомобілі легкові і фототехніка. Передпродажна підготовка. Порядок», експертом зроблено висновок про те, що імпортований автомобіль не є новим.

Під час розгляду справи відповідачем надано до матеріалів справи додаткові пояснення в яких він неодноразово зазначав про те, що імпортований автомобіль CADILLAC SRX є новим та таким що не реєструвався на території США, що підтверджується листами компаній STAN-KA AUTO CORPORATION LTD та General Motors.

Однак, суд критично відноситься до вказаних тверджень позивача, з огляду на те, що під час митного оформлення імпортованого автомобіля та прийняття оскаржуваних рішень зазначені листи не були надані до митних органів та їм не була надана відповідна оцінка.

Таким чином суд погоджується з тим, що позивачем у ЕМД № 100260001/2015/146228 від 01 вересня 2015 року неправильно визначено код товару згідно УКТЗЕД 8703241000, а відтак рішення про визначення коду товару від 22 вересня 2015 року № КТ-100000000-0115-2015 є цілком обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Водночас, позовна вимога про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 вересня 2015 року № 100260001/2015/0130 теж до задоволення не підлягає, оскільки дане рішення є наслідком послідових дій митного органу та яке ґрунтується на законно прийнятому рішенні про визначення коду товару від 22 вересня 2015 року № КТ-100000000-0115-2015.

Не підлягає до задоволення і вимога позивача про зобов'язання відповідача, у разі повторного звернення позивачем до митного оформлення автомобіля CADILLAC SRX, колір - синій, кузов № 3GYFNGE39FS570906, провести митне оформлення товару автомобіль CADILLAC SRX, колір - синій, кузов № 3GYFNGE39FS570906 як нового за кодом УКТЗЕД (8703241000), що був заявлений декларантом у графі 33 МД № 100260001/2015/146228 від 01 вересня 2015 року, тому що дана вимога є похідної від зазначених вище про визнання протиправними та скасування рішень.

З огляду на правомірність прийнятих відповідачем рішення про визначення коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у суду відсутні правові підстави для задоволення даної вимоги позивача.

Стосовно вимоги про визнання протиправними дій відповідача з приводу прийняття рішення про визначення коду товару від 22 вересня 2015 року № КТ-100000000-0115-2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 вересня 2015 року № 100260001/2015/0130, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами п. 8 ч. 1 статті 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави вважати, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих контролюючим органом внаслідок визначення коду товару, а само по собі визнання таких дій протиправними не поновлять прав позивача у спірних правовідносинах.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність дій т прийнятих ним рішень.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 94 КАС України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділак, Шевроле» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко