Постанова № 58366064, 26.05.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1262/16-а

Номер провадження 2-а/728/23/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року 12 годин 20 хвилин місто Бахмач

Суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області Пархоменко П.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області

предмет адміністративного позову: про оскарження дій, -

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2016 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області (далі відповідач), в якому просила визнати рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок (уточнення) пенсії, встановленої відповідно до Закону України «Про державну службу», застосувавши ставку 84 % з урахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески і довключити до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії - матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати на загальну суму 15529, 41 грн., згідно поданих довідок від 16 лютого 2016 року № 139/18-1-5, № 140/18-1-5, № 141/18/1-5 про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії; зберегти виплату суми нарахованої індексації пенсії, відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; зобов'язати відповідача перерахувати пенсію з моменту її призначення відповідно до Закону України - виплати заробітної плати і пенсії не мають терміну давності. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 17 серпня 2011 року їй призначено пенсію як інваліду ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 84 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але при розрахунку розміру пенсії відповідачем не були враховані суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Вважає, що дії відповідача щодо не перерахунку пенсії не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Ухвалою суду в порядку статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) позовні вимоги в частині періоду з 17 серпня 2011 року до 05 листопада 2015 року включно залишені без розгляду.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду. Крім того, вважає, що на включення в заробіток для обчислення пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати немає законних підстав, оскільки вони не віднесені до інших надбавок, як було передбачено статтею 33 Закону України «Про державну службу».

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до частини четвертої статті 183-2 КАС.

Судом на підставі частини першої статті 41 КАС у зв'язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та прийшовши до переконання про наявність достатніх підстав для прийняття постанови у даній адміністративній справі у скороченому провадженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером, перебуває на пенсійному обліку в Бахмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в Чернігівській області та, починаючи з 17 серпня 2011 року, отримує пенсію, призначену згідно Закону України «Про державну службу», розраховану виходячи із 84% заробітної плати, до складу якої не включено матеріальну допомогу на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та щомісячну індексацію що отримувались нею в період, за який здійснювався розрахунок пенсії, і з яких сплачено єдиний внесок.

Так, згідно архівних довідок Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області від 16 лютого 2016 року № 139/18-1-5, № 140/18-1-5, № 141/18/1-5 про складові заробітної плати, які видані позивачу, в період її роботи з 01 серпня 2009 року по 31 липня 2011 року було виплачено 15529 грн. 41 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також 6518 грн. 16 коп. індексації заробітної плати. З цих виплат сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

18 квітня 2016 року позивач зверталась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаних сум матеріальної допомоги та індексації при обчисленні її розміру на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» та довідок Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області від 16 лютого 2016 року № 139/18-1-5, № 140/18-1-5, № 141/18/1-5.

Однак, позивачу було відмовлено в такому перерахунку, що підтверджується листом відповідача від 27 квітня 2016 року №11/02/Б-1.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, оскаржив їх в судовому порядку.

В даній ситуації суд враховує, що частиною першою статті 9 КАС встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, який втілено в частині другій статті 19 Конституції України, згідно із якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, статтею 46 Конституції України закріплено конституційне право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Зокрема, основними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок призначення та перерахунку пенсій є Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну службу», які співвідносяться між собою як загальний та спеціальний.

Виходячи із змісту статті 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній станом на день призначення пенсії позивачу, пенсія призначається державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (частина перша статті 40).

Частиною першою статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно пункту 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Отже, до складу заробітної плати (доходу) входять усі види виплат, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У постанові Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року визначено вичерпний перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. У визначеному цією постановою Уряду України переліку не зазначена матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», якою на момент призначення позивачу пенсії було встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Також, структура заробітної плати визначена Законом України «Про оплату праці», статтею 2 якого закріплено, що до її складу відносяться основна заробітна плата, додаткова заробітна плата (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати, до яких належить матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.

При цьому, до інших виплат, зокрема, відносяться суми підвищення оплати праці державного службовця, в якості компенсації подорожчання споживчих товарів і послуг, згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Крім того, суд звертає увагу, що посилання відповідача на пункт 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а в силу статті 22, закріплені Конституцією України нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».

Наведене свідчить, що, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням таких виплат, як матеріальна допомога та індексація заробітної плати, відповідач діяв усупереч вимогам законів України.

Тому, відповідні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, що стосується дати проведення перерахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії 18 квітня 2016 року, у зв'язку із чим з врахуванням положень статті 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проведення перерахунку пенсії позивачу підлягає з першого числа наступного місяця після подання заяви, оскільки її подано після 15 числа, тобто з 01 травня 2016 року.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснювати подальше нарахування і виплату пенсії в перерахованому розмірі, оскільки такі дії має вчиняти орган Пенсійного фонду України в силу закону, і суд не вправі задовольнити позов на майбутнє.

Наведене в своїй сукупності є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 8, 19, 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про державну службу», Законом України «Про оплату праці», статтями 6, 8- 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про оскарження дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Бахмацьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії, у розмірі 84 % від заробітної плати, відповідно до Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на час призначення пенсії, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати відповідно до довідок від 16 лютого 2016 року № 139/18-1-5, № 140/18-1-5, № 141/18/1-5 починаючи з 01 травня 2016 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копії постанови не пізніше наступного дня надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко