Рішення № 58399416, 17.06.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 728/1109/16-ц

2/728/314/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря - Кирути Л.І.

прокурора Москаленко С.М.

представника відповідача адвоката ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі цивільну справу за позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби у Бахмацькому районі Чернігівської області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідача, згідно з вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.03.2016 року, визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, оскільки ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії № 740031 с.Курінь Бахмацького району Чернігівської області, будучи службовою особою, під час проведення місцевих виборів 29.10.2015 року, склав завідомо неправдиву постанову дільничної виборчої комісії № 740031 від 29.10.2015 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам дільничної виборчої комісії, що здійснювали підготовку та проведення місцевих виборів» без проведення засідання дільничної виборчої комісії № 740031. На виконання вищевказаної постанови дільничної виборчої комісії № 740031 від 29.10.2015 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам дільничної виборчої комісії, що здійснювали підготовку та проведення місцевих виборів» було нараховано та виплачено одноразову грошову винагороду ОСОБА_4 в розмірі 1300.00 грн. та членам комісії: ОСОБА_5 1300.00 грн., ОСОБА_6 270.00 грн., ОСОБА_7 250.00 грн., ОСОБА_8 100.00 грн., ОСОБА_9 200.00 грн., ОСОБА_10 100.00 грн., ОСОБА_11 100.00 грн., ОСОБА_12 50.00 грн., ОСОБА_13 50.00 грн. Всього з державного бюджету було безпідставно виплачено 3720.00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на користь держави.

Прокурор Москаленко С.М. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з вищевикладених підстав та пояснила, що даний позов поданий до суду з метою захисту інтересів держави і інші органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутні; Управління Державної казначейської служби у Бахмацькому районі не є розпорядником коштів, з приводу виплати яких виник спір, тому даний орган вказаний позивачем як третя особа без самостійних вимог, оскільки він відкривав відповідні рахунки, через які проходили кошти з державного бюджету, в тому числі і на оплату винагороди членам ДВК №740031; вважає, що даний спір пов»язаний з нарахуванням та виплатою заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету, а не безпосередньо з самим виборчим процесом, тому прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в даній справі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав в повному обсязі, подав на них письмові заперечення та пояснив, що у даній справі прокурор не має права здійснювати представництво інтересів держави, оскільки він не визначив відповідний орган державної влади, не повідомив його про таке звернення та не підтвердив підстав звернення до суду; окрім того даний спір виник у правовідносинах, пов»язаних з виборчим процесом, здійснення представництва прокурором інтересів держави у яких не допускається згідно з ЗУ «Про прокуратуру»; до того ж предметом даного позову є відшкодування шкоди, завданої злочином, за який ОСОБА_3 було засуджено згідно з вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.03.2016 року за ч.1 ст.366 КК України, диспозиція якої не передбачає наслідків у виді шкоди; в даному вироку відсутні посилання на шкоду, заподіяну злочином, до того ж у обвинувальному акті у відношенні ОСОБА_3 вказано на відсутність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; ОСОБА_3 особисто ніяких коштів не отримував, лише розподілив їх між членами ДВК, тому підстав для задоволення позову не вбачає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судовому засіданні вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню та додатково пояснила, що Управління Державної казначейської служби України в Бахмацькому районі не є розпорядником коштів, зокрема виділених з державного бюджету на виплату праці чи винагороди членів ДВК № 740031, а лише відкривало відповідні рахунки по яких проходили вищевказані кошти як субвенція з державного бюджету; вважає, що ОСОБА_3 був порушений порядок прийняття відповідного документа, на підставі якого були проведені виплати з державного бюджету, тому вважає, що вимоги прокурора є правомірними.

Заслухавши пояснення учасників провадження, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено в судовому засіданні, вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.03.2016 року ОСОБА_3 було визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п»ятсот десять) грн. 00 коп., з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, повязаними з обслуговуванням грошових коштів на підприємствах, установах, організаціях будь-яких форм власності строком на 1 (один) рік.

03.04.2016 року вирок набрав законної сили і був звернутий до виконання (а.с.6).

Вищевказаними судовими рішеннями було встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії № 740031 с.Курінь Бахмацького району Чернігівської області, будучи службовою особою, під час проведення місцевих виборів 29.10.2015 року, перебуваючи в приміщенні ДВК № 740031, розташованому в с.Курінь Бахмацького району Чернігівської області, по вул.8-Березня,23 склав завідомо неправдиву постанову дільничної виборчої комісії № 740031 від 29.10.2015 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам дільничної виборчої комісії, що здійснювали підготовку та проведення місцевих виборів» без проведення засідання дільничної виборчої комісії № 740031, розпорядившись одноразовою грошовою винагородою членам виборчої комісії на власний розсуд в порушення вимог постанови КМУ № 687 від 08.09.2015 року, після чого надав вищевказану завідомо неправдиву постанову до районної виборчої комісії для нарахування одноразової допомоги членам дільничної виборчої комісії.

Згідно з положеннями ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч.1 ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з копією постанови № 740031 від 29.10.2015 року «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам дільничної виборчої комісії, що здійснювали підготовку та проведення місцевих виборів» було вирішено нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду ОСОБА_4 в розмірі 1300.00 грн. та членам комісії: ОСОБА_5 1300.00 грн., ОСОБА_6 270.00 грн., ОСОБА_7 250.00 грн., ОСОБА_8 100.00 грн., ОСОБА_9 200.00 грн., ОСОБА_10 100.00 грн., ОСОБА_11 100.00 грн., ОСОБА_12 50.00 грн., ОСОБА_13 50.00 грн., всього на загальну суму 3720.00 грн.

Згідно з ч.1 ст.68 ЗУ «Про місцеві вибори», бюджетні витрати на підготовку і проведення місцевих виборів здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на здійснення Центральною виборчою комісією керівництва та управління у сфері проведення виборів та референдумів, коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, коштів відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до положень п.3 Порядку оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, затвердженого постановою КМУ від 08.09.2015 року № 687, одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці здійснюється за рахунок фонду оплати праці, передбаченого єдиним кошторисом видатків на підготовку та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост (далі - місцеві вибори) територіальної виборчої комісії.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується у випадках, встанолвених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до абз.1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, у повному обсязі.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено і підтверджено доказами, що внаслідок дій ОСОБА_3, які полягають у складанні завідомо неправдивого офіційного документу, на підставі якого за рахунок коштів Державного бюджету України було здійснено нарахування одноразової грошової винагороди, державному бюджету було заподіяно збитки на загальну суму 3720.00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Щодо доводів представника відповідача про те, що у диспозиції ч.1 ст.366 КК України відсутні посилання на спричинення збитків, з урахуванням того, що ні обвинувальним актом, ні вироком суду у відношенні ОСОБА_3 не встановлено розміру збитків, завданих злочином, то суд не вважає їх такими, що свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки докази заподіяння державі збитків, внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та їх розмір були досліджені судом під час розгляду даної цивільної справи з наданням їм належної оцінки.

Разом з тим, суд відхиляє доводи представника відповідача в тій частині, що керівник Бахмацької місцевої прокуратури не є належним позивачем у даній справі, оскільки положеннями ч.2 ст.45 ЦПК України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до розяснень викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбачені, зокрема Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон), в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.23 вищевказаного Закону, в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Подаючи до суду даний позов, Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в позовній заяві мотивував причини та мету свого звернення до суду, зокрема, зазначивши, що позов подано з метою захисту економічних інтересів держави та стягнення з ОСОБА_3 до державного бюджету незаконно одержаних коштів внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а інші органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутні (а.с.2,3).

Окрім того, суд вважає, що даний позов безпосередньо не пов»язаний з виборчим процесом, представництво прокурором інтересів держави у яких не допускається в розумінні п.3 ч. 3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», оскільки, не стосується таких безпосередніх етапів виборчого процесу, як складання та уточнення списків виборців; утворення виборчих округів; утворення виборчих дільниць; утворення виборчих комісій; висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України; проведення передвиборної агітації; голосування; підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування; встановлення результатів виборів народних депутатів України та їх офіційне оприлюднення; припинення діяльності виборчих комісій, а виник з приводу шкоди, завданої державному бюджету внаслідок незаконних дій особи, яка обіймала посаду голови виборчої комісії щодо виплати винагороди членам комісії.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Керівника Бахмацької місцевої прокуратури до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88,209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 1166 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Керівника Бахмацької місцевої прокуратури до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби у Бахмацькому районі Чернігівської області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в рахунок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 3720 (три тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В. Лобода