Рішення № 58363084, 13.06.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/403/16-ц

Провадження № 2/604/198/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Могачевської В.Й.

за участю секретаря судового засідання Гамана В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє»» звернувся в суд з позовом, в якому просив постановити рішення про стягнення з відповідача, ОСОБА_1, на його користь заборгованості за Кредитним договором та судових витрат по справі.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що 14.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № М 54.907.74651. Згідно цього договору відповідачка отримала кредит в розмірі 13943 грн. (тринадцять тисяч девятсот сорок три гривні 00 копійок), зі сплатою 24% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Банк повністю виконав свої зобовязання згідно кредитного договору, та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером.

Станом на 31.12.2015 р. відповідачка не повернула банку отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію на загальну суму 5088, 98 грн.

31.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє»» та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 31/12-2. Згідно умов договору факторингу Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» з 31.12.2015 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» ( позивачу по даній справі ) своє право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Право вимоги позивач набув з моменту підписання акту прийому передачі прав вимог.

На виконання вимог ст. 1082 ЦК України відповідача письмово повідомлено про відступлення права вимоги ОСОБА_2 «ФК «Рантьє» за кредитним договором шляхом направлення повідомлення на адресу відповідача в якому зазначається, що між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 «ФК «Рантьє» укладено договір факторингу № 31/12-2. Згідно умов договору факторингу Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» з 31.12.2015 р., своє право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором за яким відповідач являється боржником і станом на 31.12.2015 сума за кредитним договором складає 5088, 98 грн.

Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги 31.12.2015 р. становила: загальна заборгованість 5088, 98 грн., з них прострочений борг 1766, 55 грн. та прострочені проценти 3322, 43.

Після відступлення права вимоги відповідачем здійснено сплату на суму 0 грн. Останній платіж боржником здійснено 03.06.2015 року.

Станом на 30.03.2016 р. заборгованість за кредитним договором становить: 5505.40 грн., в тому числі 1766.55 грн. за тілом кредиту 1766, 55 грн. та 3738.85 грн. за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями. Так як в добровільному порядку відповідачка заборговані суми не погашає, змушені звернутися з даним позовом до суду. Також позивач просить стягнути судові витрати у розмірі 1378 грн. в примусовому порядку.

Заборгованість ОСОБА_1 підтверджується випискою по особовому рахунку № 29095490774651.980 та розрахунком заборгованості станом на 30.03.2016 року.

У судове засідання представник позивача не зявився, однак подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, оскільки за час слухання справи заборгованість відповідачем не погашалася.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності суду не подала.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.

14 листопада 2012 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір № М 54,9077465 на поточні потреби в сумі 13943. 00 грн. (тринадцять тисяч девятсот сорок три гривні 00 копійок), включаючи витрати на страховий платіж.

Згідно умов Договору - Банк надає кредит у день підписання договору строком на 30 місяців. За користування кредитом позичальник, ОСОБА_1, сплачує проценти у розмірі 24% річних від залишкової суми кредиту. За обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі 2.8500% від початкової суми боргу відповідно до кредитного договору № М54.907.74651.

31 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє»» та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 31/12-2.

Відповідно до ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Всупереч вищезгаданим нормам Цивільного законодавства та умов кредитного договору відповідач свої зобовязання щодо повернення кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій не дотримується, тим самим порушує істотні умови договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобовязань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України зазначається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. У свою чергу під збитками законодавець у ст. 22 ЦК України розуміє витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

А відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за даним договором, яка станом на 30.03.2016 р. складає 5504, 4 грн., яких заборгованість за тілом кредиту 1766, 55 грн. і за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями 3738, 85 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала від ПАТ «Ідея Банк», від імені якого відповідно до договору факторингу від 31.12.2015 року діє позивач ОСОБА_2 «ФК «Рантьє», кредитні кошти, однак у добровільному порядку виконати зобовязання по договору № М54.907.74651 від 14 листопада 2012 року відмовляється.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 «ФК «Рантьє» є підставним, таким що підлягає до задоволення, оскільки дійсно мало місце порушення майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Крім того в силу ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід також стягнути понесені судові витрати по справі в сумі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 509, 525-527, 530, 549, 551, 598, 599, 610, 612, 615, 627, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 61, 88, 169, 209, 213-215, 217, 218, 224,228, 232, 233 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» (код ЄДРПОУ № 39288002, МФО №336310, рах. 26505001012615) заборгованість за кредитним договором № М54.907.74651. від 14 листопада 2012 року в розмірі 5504, 4 грн. (пять тисяч пятсот чотири грн. сорок коп.), також стягнути судові витрати у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.)в примусовому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Підволочиським районним судом за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя В.Й. Могачевська