Постанова № 58337423, 03.06.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2957/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Тимощука О.Я., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії. В позові зазначила, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи загальний страховий стаж роботи, що необхідний - більше 25 років, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 більше 10 років (робота на ПАТ «Рівнеазот»), досягнувши віку 50 років та 6 місяців ІНФОРМАЦІЯ_2 року (в межах 3 місячного строку з моменту набуття права) звернулась до управління Пенсійного фонду України Рівненському районі із заявою про призначення пільгової пенсії. До заяви нею було долучено усі необхідні документи, що свідчили про зайнятість в шкідливих умовах праці та які дають право на призначення пільгової пенсії за віком. Листом від 21.01.2016 року за №355/03, а не рішенням їй було відмовлено в призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного стажу роботи за Списком №2. Свою позицію відповідач аргументував тим, що ним неможливо зарахувати до пільгового стажу період мого навчання у Рівненському професійно-технічному училищі №10 та наступну роботу із 19.07.1984 року по 22.06.1993 року через те, що після закінчення закладу я не працевлаштувалась за професією, яка передбачена в Списку №2.

У зв'язку з чим ОСОБА_1 була вимушена звернутись до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі, які полягають у відмові їй зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період навчання та роботи і призначити пільгову пенсію за віком починаючи із 30.10.2015 року; зобов'язати Відповідача здійснити призначення та виплату її пенсії починаючи із 30.10.2015 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період навчання із 01.09.1981 по 14.07.1984 та роботи із 19.07.1984 по 22.06.1993.

Ухвалою суду було відкрито скорочене провадження на надано Відповідачу десятиденний строк з моменту одержання ухвали для подачі заперечення проти позовної заяви.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України Відповідач надав суду заперечення проти позову, відповідно до змісту яких заперечує проти позову у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову. Крім того, просить постановити ухвалу про заміну Відповідача його правонаступником - Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, надані суду заперечення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.

З урахуванням та на виконання постанови КМУ №1055 від 16.12.2015 року суд замінює Відповідача його правонаступником - Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області.

Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що згідно копії диплому НОМЕР_1, виданого на ім'я Позивача міським професійно-технічним училищем №10 м. Рівне, 01.09.1981 року ОСОБА_1 вступила до даного закладу і 14.07.1984 року закінчила його, за наслідками чого їй було присвоєно кваліфікацію лаборант четвертого розряду та здобуто професію лаборант хімічного аналізу.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічні положення викладені в листі Пенсійного фонду України, що входить до структури міністерства праці та соціальної політики України від 16.01.2006 року №N 194/0/14-06/039-6, N 467/02-20.

Таким чином, лише після здобуття спеціальної освіти та одержавши відповідні знання, Позивач мала право працевлаштування за професією, що передбачала роботу в шкідливих умовах праці, в тому числі за посадами, які значаться в Списку №2.

Із аналізу трудової книжки встановлено, що згідно наказу від 18.07.1984 року №723, Позивача після закінчення училища було прийнято на роботу лаборантом хіманалізу цехів.

Про вказаний факт свідчить і уточнююча довідка ПАТ «Рівнеазот» від 26.02.2015 року №37 визначеного Законом зразка.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731. Цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 р. за № 1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що діє в період до 01.01.1992; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, що діє в період з 01.01.1992 по 10.03.1994; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що діє в період з 11.03.1994 по 31.01.2003; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, що діє в період з 01.02.2003 по даний час.

Уточнюючою довідкою від 26.02.2015 року №37, що видана ПАТ «Рівнеазот», підтверджується той факт, що ОСОБА_1 в перціод з 19.07.1984 року і по 22.06.1993 року працювала на пільговій посаді в централізованому відділі технічного контролю лаборантом хімічного аналізу лабораторії цехів.

В період роботи Позивача був чинний Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, посада була передбачена розділом Х п. 3, позиція 2110А030-1754в, Список затверджений постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року №10, про що вказується в уточнюючій довідці.

Згідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.2.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції України та Міністерства праці України від 29.07.1993 року №58 (із змінами і доповненнями в редакції у період роботи Позивача на пільгових посадах) передбачалося, що: «Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)».

Відтак можна зробити цілком обґрунтований та вірний висновок, що записи в трудовій книжці про прийом та звільнення з роботи мали би чітко відповідають тексту наказів, виданих керівником підприємства, принаймні відповідальність за внесення неточних відомостей у первинні документи покладається на конкретних посадових осіб.

Оскільки уточнююча довідка видавалась на підставі книг наказів про прийняття та звільнення з роботи, особових рахунків по заробітній платі, де відображається підвищений розмір зарплати, який виплачувався за роботі в шкідливих умовах праці, картки Форми Т-2, відтак, враховуючи що вона не оскаржена та не визнана недійсною, відомості, які викладені в означеній довідці, несуть цілком обґрунтований та достовірний характер.

Окрім того, суд вважає, що оскільки в уточнюючій довідці, наданій Відповідачу для призначення пенсії вказане посилання на ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - суми пенсії, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних моужть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підстві рішень територіальних органів пенсійного фонду чи в судовому порядку, то відповідальність за достовірність викладених обставин несе підприємство, як гарант призначення Позивачу пенсії.

Тобто, в разі подання ПАТ «Рівнеазот» неправдивих відомостей у довідці, яка підтверджує характер праці Позивача в важких умовах, таке підприємство зобов'язане відшкодувати усі кошти, що отримав безпідставно пенсіонер.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії та виробництва в Списках № 1 та №2 та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

Відповідач стверджує, що у період роботи на ПАТ «Рівнеазот»» з 19.07.1984 року і по 22.06.1993 року на посаді лаборанта хімічного аналізу цехів зайнятість Позивача не передбачена згідно відомостям Списку №1.

Дана позиція Відповідача, ним прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття законного рішення та спростовується детальним аналізом норм трудового законодавства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 76 КЗпП (в редакції на момент роботи Позивача із 1984-1993 рр.) передбачалось, що щорічні додаткові відпустки надаються працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці. Таким чином, за роботу в шкідливих умовах праці в період 1998-2004 р.р. Позивачу мала би надаватись відпустка в сумі основна і додаткова більше 15 днів на рік.

Так, на підприємстві велась картка Форми Т-2, в якій вказувалось, що Позивач протягом 1984-1993 рр., отримувала та отримує щорічну основну та додаткову відпустку тривалістю більше 15 календарних днів, що само по собі свідчить про наявність в її роботі шкідливих або ж важких умов праці, а як наслідок можливість зарахування даного періоду до пільгового стажу за Списком №2 та призначення пенсії по досягненню мною визначеного віку.

Посилання на вказану картку Форми Т-2 було зазначене в уточнюючій довідці про характер роботи та умови праці, яка надавалась Відповідачу ПАТ «Рівнеазот».

Таким чином, суд вважає, що починаючи із 19.07.1984 року і по 22.06.1993 року, Позивач ОСОБА_1 працювала за однієї і тією ж самою професією, а відповідно виконувала одну і ту ж саму роботу, що мала місце із шкідливими та важкими умовами праці.

Згідно із нормами Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції України та Міністерства праці України від 29.07.1993 року №58 (абз. 7 п. 2. 14 Інструкції), робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Відповідачем не доведено, що в період роботи Позивача на пільговій посаді, вона не займалась будь-якими роботами за сумісництвом, окрім як її та не надавала згоди на ймовірний запис такої роботи в трудовій книжці. Жодних доказів цього Відповідачем не надано та не обгрунтовано відмову в зарахуванні стажу ОСОБА_1 за Списком №2 через можливу зайнятість її на іншій посаді.

Враховуючи надані Позивачем Відповідачу документи, вбачається, що пільговий стаж роботи за Списком №2, виходячи із проведеної підприємством атестації та зарахування періоду навчання є більше 10 років, що дає право на призначення пенсії, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 50 років та 6 місяців.

Відповідно до Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Згідно з п. 4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

У відповідності до п.4.2. наказу Мінпраці та соцполітики від 18.11.2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», відповідно до результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови ї характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 4.3. передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пункт 4.4 визначає, що якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01 серпня 1992 року №442 проведення атестації робочих місць доручено керівникам підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання.

З аналізу наданих суду уточнюючої довідки від 26.02.2015 року №37, наказу про проведення атестації робочих місць від 04.10.1994 року №140 ВК, переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення працівників підприємства, в тому числі за аналогічною, займаною Позивачем, посадою.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи вищевикладену норми стосовно строків призначення пенсії, та наявне звернення до Відповідача із такою заявою, пільгова пенсія Позивача за віком повинна бути призначена з урахуванням стажу пільгової роботи за Списком №2 починаючи із дати набуття такого права - 30.10.2015 року (наступний день після досягнення ОСОБА_1 встановленого віку 50 років та 6 місяців).

Згідно п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V 14.09.2006 року усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Розділу 11 Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

Таким чином, порушене Позивача право підлягає захисту шляхом визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, які полягають у відмові здійснити зарахування стажу за Списком №2 в період навчання із 01.09.1981 по 14.07.1984 та період роботи із 19.07.1984 по 22.06.1993 року з одночасним відновленням права, шляхом зобов'язання Відповідача до здійснення призначення та виплати її пенсії починаючи із 30.10.2015 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період період навчання із 01.09.1981 по 14.07.1984 та період роботи із 19.07.1984 по 22.06.1993.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України: «Негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167, 183-2, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської областізадовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі, які полягають у відмові ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період навчання із 01.09.1981 по 14.07.1984 та роботи із 19.07.1984 по 22.06.1993 і призначити пільгову пенсію за віком починаючи із 30.10.2015 року.

Зобов'язати Рівненське об'єднаане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи із 30.10.2015 року, зарахувавши до її пільгового стажу за Списком №2 період навчання із 01.09.1981 по 14.07.1984 та роботи із 19.07.1984 по 22.06.1993.

Постанову суду в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.