Ухвала суду № 58335774, 15.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 755/18978/15-ц Головуючий у І інстанції Шинкар А. О.Провадження № 22-ц/780/2994/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 15.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

15 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Лівінського С.В.

Секретар: Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА

У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 04 лютого 2014 року перадала ОСОБА_3 10 000 грн в якості завдатку з подальшим укладанням договору купівлі-продажу земельної ділянки з господарською спорудою на суму 100 000 грн, про що відповідач написав розписку.

Умовою укладання договору купівлі-продажу була оплата позивачем затрат на проведення робіт по розподілу та експертній оцінці вартості земельної ділянки, на якій знаходиться господарська споруда, яка належить фермерському господарству «ММП», на що позивачем було витрачено 10 400 грн, а виготовлені документи передані відповідачу.

Позивач зазначав, що договір купівлі-продажу на день звернення до суду не укладений. Відповідач предявив усну вимогу про збільшення вартості господарської споруди до 200 000 грн, з якою позивач не погоджується.

Позивач вказував, що відповідач добровільно відмовляється повернути завдаток та 10 400 грн витрачених на проведення робіт з розподілу та експертної оцінки вартості земельної ділянки.

Позивач зазначає, що на момент передачі нею грошових коштів відповідачу, 10 000 грн становили 1251,09 доларів США, виходячи з офіційного курсу НБУ станом на 02 лютого 2014 року 799,300 грн за 100 доларів США, а 10400 грн становили 883,23 доларів США, виходячи з офіційного курсу НБУ станом на 30 травня 2014 року 11 77,4997 грн за 100 доларів США.

Позивач просив, стягнути на її користь з ОСОБА_4 борг у сумі 32647,96 грн., додатково суму у розмірі завдатку рівну 19137,49 грн та судові витрати у розмірі 517,85 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що на виконання існуючої домовленості між нею та відповідачем здійснила оплату робіт з проведення розподілу і експертної оцінки вартості земельної ділянки, про що надала суду першої інстанції відповідні підтверджуючи документи, проте судом було не взяти до уваги дані докази.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно письмової розписки від 04 лютого 2014 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 10 000 грн в якості завдатку при подальшому укладенні договору купівлі-продажу господарської споруди. (а.с. 5).

Станом на час звернення до суду з цим позовом договір купівлі-продажу не укладений.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Таким чином, ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу і способом забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобовязання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора, а якщо порушення зобовязання сталося з вини кредитора, він зобовязаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України чітко визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене та враховуючи, що у розписці не зазначено строки укладення договору купівлі-продажу господарської споруди, а позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо ухилення відповідача від укладення такого договору, що є її обовязком відповідно до ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення завдатку на підставі ч. 1 ст. 571 ЦК України є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2, оскільки у розписці не зазначено строки укладення договору купівлі-продажу господарської споруди, а позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо ухилення відповідача від укладення такого договору, що є її обовязком відповідно до ст. 60 ЦПК України. Крім того, позивачем на підтвердження оплати робіт не надано належних та допустимих доказів, тобто первинних бухгалтерських документів, а довідка ПП «Земельно-архітектурного бюро «Меридіан» не є належним доказом.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М.В. Мережко

Судді Є.М. Суханова

ОСОБА_5